
... Зараз або ніколи. Всі на Грушевського. На смерть.... (останній запис на персональній сторінці в соціальній мережі Героя Небесної Сотні Романа Гурика)
На мою думку, подвиг - це коли людина здійснює щось героїчне. Часто вона навіть не розуміє, що стала героєм.
Ми чули про подвиги античних героїв, наприклад про титана Прометея, який приніс людям вогонь, його попереджали, що торкатися вогню не можна. Він знав, що його чекає страшна кара, але не злякався. Що було далі, ми знаємо:
"За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває."
(Тарас Шевченко)
Жахлива смерть і вічні муки... Велична і мудра легенда розповідає про те, як Прометей свідомо пожертвував собою, своїм життям заради благополуччя людей.
Вчинити подвиг можна в ім'я будь-чого: матір за своїх дітей, діти за батьків, за Батьківщину, за друзів, за свій народ. На такий вчинок здатні лише благородні люди...
У кожної людини має бути місце для подвигу. Подвиг - це коли людина, жертвуючи своїм життям, рятує життя інших. Подвиг - коли любов до Батьківщини, сім'ї, чи просто людей заглушує в тобі відчуття страху і болі.
Я часто приходжу в Меморіальний сквер, де поховані наші герої, один з них був ще зовсім юним хлопцем. Роману Гурику було всього 19 років. Напевно, в нього і в думках не було стати героєм, він не задумувався над тим, що робить подвиг, коли відстоював право бути українцем там, на Майдані... Але він вчинив подвиг в ім'я правди, в ім'я свободи, незалежності і нескореності своєї держави.
Історія України знає імена кількох тисяч героїв, які зробили подвиг. Однозначно, подвиг в ім'я чого його б не зробили, це героїчний вчинок людини. Хотілося б, щоб усі були на це здатні!
Школа професійної журналістики