У п’ятницю, 11 липня, в Івано-Франківську відбулася дискусійна платформа «Освітня мережа Прикарпаття: скоротити не можна зберегти». Захід ініціювало Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України.
Про це з місця події повідомляє журналістка Фіртки.
Як повідомив виконавчий директор регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук, захід присвятили реформі «Нової української школи», яка з 2027 року переходить у нову фазу — трансформацію старшої школи та формування спроможної мережі ліцеїв.
«Ми розуміємо, що це, мабуть, найскладніша частина реформи, адже вона потребує глибокого аналізу і впроваджується в дуже непростий час.
Але водночас ми переконані: цю реформу потрібно втілювати, бо українська освіта потребує якісного оновлення», — зазначив Стефанчук.
За його словами, сьогодні в області функціонує понад 308 ліцеїв. Однак після аналізу стало зрозуміло: за критеріями, визначеними новим законодавством, лише близько 70 з них зможуть працювати у форматі спроможних.
Юрій Стефанчук додав, що у щонайменше десяти громадах Прикарпаття є потенціал зберегти повноцінний ліцей з належною наповненістю класів.
«Висновки базуються на запитах від громад і народних депутатів», — уточнив Юрій Стефанчук.
За його словами, мета — створити таку мережу закладів, яка буде не лише спроможною та якісною, а й сприятиме розвитку громад: формуватиме інфраструктуру, здатну утримувати молодь або навіть стимулювати її повернення.
«Результати аналізу, проведеного регіональним відділенням АМУ, будуть оформлені у лист і передані до обласної адміністрації, Міністерства освіти та обласної ради.
У документі міститимуться пропозиції щодо розширення переліку громад, у яких можуть функціонувати ліцеї за новими критеріями. Під час дослідження враховували кілька показників: чисельність населення, кількість дітей, наявну інфраструктуру.
Аналіз охопив громади різного типу — гірські, рівнинні, з населенням до 5 і до 10 тисяч мешканців».
Аналітик у сфері регіонального розвитку Тарас Малишівський нагадав, що згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту», держава має забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх громадян.
За його словами, Міністерство освіти і науки вже оприлюднило проєктну мережу ліцеїв у регіонах, і саме її регіональні експерти взялися аналізувати.
«Ми поставили перед собою аналітичне завдання: чи однаковими були підходи до формування цієї мережі в різних регіонах? І коли почали аналізувати, помітили істотні розбіжності.
Наприклад, у нашій області — Івано-Франківській — у проєкті передбачено 74 ліцеї. У Чернівецькій області, яка має значно меншу площу та кількість громад, — 95. Це викликало у нас запитання», — зазначив Малишівський.
В Івано-Франківській області діють 65 територіальних громад, і лише в 35 з них (56%) передбачено наявність ліцеїв. Для порівняння:
-
у Львівській області — ліцеї планують у 70 з 73 громад (96%);
-
у Закарпатській — у 88% громад;
-
у Волинській — майже в 80%.
«Особливо різкими є відмінності між типами громад: лише 20% сільських громад Івано-Франківщини мають шанс зберегти ліцеї, тоді як у Львівській — 89%, у Закарпатській — 80%, у Чернівецькій — 61%».
Крім того, Івано-Франківщина — лідер за показником наповненості потенційних ліцеїв: у середньому 605 учнів на заклад. Для порівняння, у Чернівецькій області цей показник становить 340 учнів. Перенавантаження може негативно позначитися на якості освіти.
«Це призводить до нерівних умов для дітей. Якщо умовна дитина з сільської громади в Івано-Франківській області буде змушена їхати до ліцею далеко і, можливо, жити в пансіонаті, то дитина з такої ж громади у Львівській — зможе навчатися поруч із домом.
Це не тільки про ефективність, а й про соціальну справедливість.
Війна і так забрала у дітей частину дитинства. Якщо ми ще на три роки відриваємо їх від родини — то яку мету переслідує ця реформа?» — зазначив Тарас Малишівський.
За його словами, головний меседж — уніфікувати підходи до формування мережі ліцеїв у всіх регіонах. Якщо йдеться про ефективну реформу — вона має бути ефективною скрізь. Якщо зберігати інституції — то зберігати їх повсюдно.
«В Івано-Франківській області мережу формувала обласна державна адміністрація. Саме вона відповідальна за аналітику. Ми підготували матеріали, які підтверджують: в інших регіонах застосовувалися інші — м’якші, більш гнучкі — підходи.
Станом на сьогодні мережу ще не затверджено — вона перебуває на стадії проєкту. До 1 вересня 2025 року є час, щоб внести зміни.
Саме тому ми організували цю дискусійну платформу за участі народних депутатів України, представників Асоціації міст та Міністерства освіти — щоб підняти це питання, поки не пізно.
За планом, реформа має завершитися до 2030 року, але в умовах війни її можна й потрібно переглянути або адаптувати».
Щодо конкретики:
У чинному проєкті — 74 ліцеї у 35 громадах.
Пропонують зберегти щонайменше ще 10 додаткових ліцеїв, тобто вийти на 84.
«Це все одно не дозволить нам досягти показників Львівщини чи Закарпаття, але зробить освітню мережу більш доступною для наших дітей.
Ми провели ретельний аналіз, не спекулюємо цифрами. Є громади, які дійсно неспроможні — ми це визнаємо. Але є й такі, де є населення, діти, інфраструктура, і де місцеві бюджети здатні співфінансувати утримання ліцеїв. Саме такі громади ми пропонуємо додати до проєктної мережі.
У нас є чіткий список із десяти громад. Він буде поданий у листі разом з аналітикою — на адресу Міністерства, ОДА та обласної ради. Ми не займаємося критикою заради критики.
Ми підтримуємо реформу, але просимо врахувати позицію органів місцевого самоврядування», — додає Тарас Малишівський.
Голова Новицької територіальної громади Богдан Дадяк запевнив, що основа громади — це люди.
За його словами, Новицька територіальна громада — одна з найбільших сільських громад Івано-Франківщини за кількістю населення: понад 13 тисяч жителів у 10 населених пунктах.
«На сьогодні в громаді функціонують вісім закладів загальної середньої освіти, де навчається понад 1300 учнів.
Новиця, як адміністративний центр громади, розташована надзвичайно зручно — сюди ведуть дороги з усіх 10 сіл громади, а також з чотирьох сусідніх сіл інших громад, оскільки шкільні автобуси, що проходять цим маршрутом, зупиняються саме біля Новицького ліцею.
Проєктна потужність Новицького ліцею дозволяє організувати повноцінний академічний ліцей із гімназійними класами.
Крім того, є фізична можливість — за відповідного рішення законодавця — створити окремо початкову школу та заклад дошкільної освіти, що дає змогу ефективно розділити навчальні етапи.
Не менш важливою є й безпекова складова: у ліцеї облаштовано сучасне укриття площею понад 1000 квадратних метрів. А завдяки порівняно спокійній ситуації в регіоні, діти зможуть навчатися в комфортних і безпечних умовах».
Також уже сьогодні Новицький ліцей виконує роль освітнього хабу — на його базі діти з чотирьох інших ліцеїв громади вивчають предмет «Захист України». Практика довезення учнів уже налагоджена, і максимальна відстань до ліцею становить до 20 кілометрів, що дозволяє зберегти навчання в межах сім’ї, без потреби у пансіонному проживанні.
У ліцеї наявні нові навчальні приміщення, збудовані у 2021 році, зокрема — типовий спортзал і навчальні класи. Вистачає й кадрового потенціалу. Усе це свідчить про спроможність закладу забезпечити якісну профільну освіту.
«Збереження Новицького ліцею як академічного — це стратегічна інвестиція в майбутнє громади. Це дає змогу тим мешканцям, які через війну виїхали, повернутися додому — адже буде куди віддавати дітей на навчання.
Втрата академічного ліцею в сільській громаді матиме негативні наслідки як для соціального стану жителів, так і для довіри до державних і місцевих інституцій.
Коли ми аналізуємо західні області України, бачимо несправедливу ситуацію: Івано-Франківщина — третя за чисельністю населення, але остання за кількістю проєктованих академічних ліцеїв.
Новицький ліцей логістично вигідно розташований: усі маршрути автобусів, що прямують до промислового хабу міста Городенка, проходять повз нього. Учням не потрібно їхати далі, немає потреби в додаткових витратах на дорогу чи створенні нової інфраструктури.
Закликаємо враховувати потенціал сільських територіальних громад і надати можливість дітям із сіл здобувати повну загальну середню освіту вдома — поруч із батьками, у гідних умовах», — зазначає Богдан Дадяк.
Народна депутатка України Оксана Савчук підкреслила, що під виглядом «оптимізації» фактично знищують школи в сільських громадах.
«Якщо коротко охарактеризувати стан, до якого ми сьогодні прийшли, то ще торік, під час літніх зустрічей із військовими адміністраціями та головами громад, ми вже попереджали: виникатимуть серйозні виклики щодо збереження шкіл.
У 2024–2025 навчальному році в старшій школі навчатиметься 45 дітей. Наступного року — 60. Це реальні цифри. І це лише початок.
Маємо відверто визнати: ми стоїмо на порозі масового закриття шкіл в Україні. У 2026 році набрати хоча б 60 учнів у старшу школу буде ще складніше, і ще більше закладів освіти будуть змушені припинити свою роботу.
Школа — це не лише місце навчання, це культурне й соціальне серце громади. Якщо немає школи — немає села.
Як діти добиратимуться до опорних шкіл? Уряд не дає відповіді. Натомість перекладає фінансування на плечі місцевих громад, які ледве утримують соціальну сферу в умовах війни.
Я не підтримую урядову ініціативу, яка передбачає закриття малокомплектних шкіл. Ще більш цинічно виглядає перекладання відповідальності за освіту з центральної влади на місця», — зазначила Оксана Савчук.
Під час дискусії наголосили на необхідності уніфікувати підходи до формування мереж закладів профільної освіти в регіонах з метою вирівнювання позицій і зменшення регіональних диспропорцій.
Також запропонували розширити мережу ліцеїв в Івано-Франківській області, включивши у проєктні плани наступні громади:
- Зеленська ТГ (високогірна);
- Поляницька ТГ;
- Дубівська ТГ;
- Дзвиняцька ТГ;
- Олешанська ТГ;
- Новицька ТГ;
- Нижньовербізька ТГ;
- Печеніжинська ТГ;
- Переріслянська ТГ;
- Ямницька ТГ.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Троє випускників з Івано-Франківська склали НМТ з математики на максимальний бал
Максимальні бали на НМТ: двоє випускників з Івано-Франківська склали тести на 200 балів
