Facebook, Twitter та Instagram відчутно українізувалися, натомість Youtube і TikTok і надалі русифіковані.
Так, українська консалтингова компанія Центр контент-аналізу дослідила використання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж в червні 2022 року.
Про це повідомили на сайті компанії, передає Фіртка.
Зокрема, для аналізу зібрали дописи з найпопулярніших в Україні соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram, Youtube, TikTok, а також з заборонених, але дотепер використовуваних на деяких територіях російських платформ VK та OK.
Відтак, підрахували частоту вживання в кожній соціальній мережі пар слів (лексем), які мають відмінні корені в українській та російській мовах. Лексеми добиралися так, аби вони могли бути вживаними різними категоріями людей, а не лише певними групами.
Приклади таких лексем: крок-шаг, червень-июнь, цукор-сахар, гарбуз-тыква, лікарня-больница. Лексеми добиралися з різних аспектів людського життя: харчування, побут, економіка домогосподарств, здоров’я тощо.
Всього зібрали та проаналізували 866 тисяч дописів, які містили названі лексеми та були написані в період з 5 червня по 5 липня 2022 року користувачами, що вказали у профілі Україну своїм місцем перебування.
Завдяки порівнянню взаємної частоти вживання українських і російських лексем і усередненню цих частот, було виявлено приблизні оцінки співвідношення вживання української та російської мов як в цілому в українському сегменті соціальних мереж, так і окремо для кожної соціальної мережі та кожної області.
Аналогічне дослідження з ідентичним набором лексем вперше провів Центр контент-аналізу в жовтні 2020 року, що дало змогу порівняти дані й скласти певне уявлення про динаміку мовних уподобань користувачів.
Попереднє дослідження, проведене в жовтні 2020 року, наочно продемонструвало, що два роки тому простір соціальних мереж залишався територією майже тотального домінування російської мови. Хоча 77% українців називали українську мову рідною, 70% надавали їй перевагу на роботі або на навчанні й 63% переважно користувалися нею удома, в соціальних мережах державною мовою тоді робився лише кожен шостий допис (16%).
У червні 2022 року, на четвертому місяці повномасштабної війни, ситуація помітним чином змінилася. Проведений аналіз дає можливість зробити наступні висновки.
По-перше, російська мова втратила домінантне становище в українському сегменті соціальних мереж. Якщо розглядати найпоширеніші платформи разом, то вона ще помітно переважає (37% постів українською мовою проти 63% російською). Втім, окремішній погляд на кожну платформу засвідчує різнобіжні мовні ідентичності користувачів.
По-друге, ключові іноземні ком’юніті, що асоціюються і є фактично пов’язаними з західним світом, – Facebook, Twitter та Instagram – показали у порівнянні з осінню 2020 року посутню українізацію користувачів. Якщо два роки тому частка дописів українською мовою коливалася в цих спільнотах у діапазоні 13-27%, то тепер сягнула двох третин.
По-третє, поточне дослідження показало, що з-поміж приватних акаунтів частка дописів українською мовою (45%) зросла навіть більше, ніж серед спільнот та груп по інтересах. Логічно припустити, що українізація простору соціальних мереж, отже, була не тільки зумовлена законодавчо, але й стала наслідком мовного вибору (самовизначення) користувачів.
У цілому можна сказати, що користувачі трьох названих соціальних мереж відтепер перебувають в переважно україномовному середовищі, що створює сприятливі умови для переходу на українську мову тих, хто ще надає перевагу російській мові.
По-четверте, дослідження показало, що (на противагу Facebook, Twitter та Instagram) російська мова дотепер відчутно або тотально домінує в чотирьох інших популярних в Україні соціальних мережах, хоча, правдоподібно, з різних причин.
Водночас малою лишається частка контенту українською мовою й у західної соцмережі Youtube (5%), що пов’язано, найімовірніше, з алгоритмами монетизації, що вони спонукають користувачів працювати на ширшу російськомовну авдиторію.
У підсумку кількість матеріалів державною мовою у Youtube за два роки зросла лише в межах похибки – на 2%. Таким чином, дерусифікаційні процеси, які повною мірою себе проявили в Facebook, Twitter та Instagram, у Youtube майже зовсім не спрацювали.
Аналогічну тенденцію показав і TikTok – середовище спілкування дітей, підлітків й молоді. Частка матеріалів державною мовою тут залишилася на довоєнному рівні (приблизно третина), засвідчивши вищий рівень русифікації молодшої вікової групи населення у порівнянні з середнім по країні. Вплив війни в цьому середовищі (принаймні станом на зараз) не був істотним.
Що стосується регіонального виміру, то у порівнянні з 2020 роком спостерігається помітна українізація користувачів західних областей України. Хоча за опитуваннями 98% мешканців західного макрорегіону спілкуються вдома і на роботі державною мовою, іще два роки тому кожен другий пост в соцмережах вони залишали російською мовою. Зараз частка останньої впала до 10-25%. Помітно підтягнувся й Центр України.
Таким чином, російська агресія спричинила помітні зміни в порядку вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж. Facebook, Twitter та Instagram зазнали відчутної українізації. Разом з тим, війна (принаймні в короткостроковій перспективі) практично не вплинула на мовний режим Youtube і TikTok.
Для українізації першого з них потрібні додаткові соціальні та законодавчі умови. Натомість другий виглядає найменш піддатливим на впливи ззовні й пов’язаний з комунікативною ситуацією в молодіжних та підліткових середовищах, змінювати яку можливо лише комплексно.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
