В умовах повномасштабної війни українські медики стикаються не лише з фізичними травмами, а й з викликами, пов’язаними з тривалим болем після поранень і ампутацій.
Одне з головних завдань — забезпечити ефективне та гуманне знеболення, особливо у випадках, коли традиційна фармакотерапія не дає результату.
Про сучасні підходи до лікування больового синдрому, журналістці Фіртки розповів професор Іван Тітов — завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету.
Регіональна анестезія: коли таблетки не допомагають
Професор Тітов пояснює: при тяжкому больовому синдромі одні лише медикаменти часто не дають належного ефекту. Саме тому команда анестезіологів почала активно застосовувати регіональну анестезію під контролем ультразвуку — для верхніх і нижніх кінцівок, площинні блоки та їх комбінації.
За його словами, цей підхід дозволяє досягнути тривалого знеболення, особливо у випадках нейропатичного та фантомного болю — зокрема у пацієнтів після ампутацій.
«Пацієнти перестають страждати від болю. Це дозволяє їм перепочити, виспатися, а головне — розпочати реабілітацію», — наголошує лікар.
Один із ключових препаратів, який використовує команда, — український ропівакаїн. Він забезпечує знеболення до 24 годин після однієї блокади.
Підтримка з-за кордону: обладнання та голки для точного втручання
За словами Івана Тітова, розвиток протибольової терапії став можливим завдяки допомозі колег, які нині працюють за кордоном. Зокрема, лікарі Іван і Світлана Гринішини зі США надали апарат ультразвукової навігації, а Ярослав Довгий із Німеччини передав інше важливе обладнання й засоби для блокад.
«Сучасне УЗД-обладнання дозволяє нам не лише ефективно виконувати блокади, а й виявляти невриноми — утворення на нервах, які викликають хронічний біль», — пояснює Тітов.
Медик підкреслює, це особливо важливо для пацієнтів після ампутацій — видалення таких утворень часто зменшує або повністю усуває фантомні болі.
Біль не минає сам: потрібні фахівці та навчання
Професор наголошує: ефективна протибольова терапія неможлива без навчання лікарів. Команда вже провела понад п’ять майстер-класів і регіональних конференцій для анестезіологів, хірургів, травматологів, де ділилася досвідом.
«Поєднання клінічної роботи з навчанням дає змогу масштабувати допомогу. Інші лікарі бачать ефект і самі звертаються до нас», — каже Тітов.
Знеболення — не лише на фронті
Окремий напрям роботи — знеболення на етапі реабілітації. Особливо ефективним є введення ботулінічного токсину (Ксеомін), який зменшує біль у м’язах перед фізичними навантаженнями.
Команда також співпрацює з паліативною службою: допомагає знеболювати пацієнтів, які перебувають вдома й страждають від хронічного болю внаслідок важких хвороб.
Системна допомога — військовим і цивільним
Методи, які застосовують у лікуванні поранених, поступово впроваджуються і в цивільній медицині — наприклад, для пацієнтів з ішемічним болем через судинні захворювання.
«Сьогодні біль вдається подолати набагато успішніше, ніж ще кілька років тому. У 2022-му звернення були поодинокі, а зараз — десятки. Це означає, що інформація працює», — підсумовує професор.
Більше читайте у матеріалі: «Війна принесла нові медичні виклики»: як в Івано-Франківську борються з больовим синдромом у поранених (ФОТО)
