Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання вийшла на фінішну пряму, сотні тисяч випускників шкіл, попри пандемію та природні катаклізми, змогли показати рівень своїх знань та наблизитися до мрії стати студентом.
Та все ж цьогорічне ЗНО з об’єктивних причин відзначилося найвищою неявкою на пунктах тестування, низьким відсотком порушників дисципліни та чіткою організацією процесів, пише Фіртка з посиланням на Галичину.
Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдан Томенчук характеризує цьогорічне ЗНО лаконічно: «нудне і нецікаве, але і найуспішніше».
"Сесія ЗНО-2020, – коментує освітянин, – це предметний доказ того, що курс, обраний командою Ігоря Лікарчука (директор Українського центру оцінювання якості освіти в 2006–2011 та 2014–2015 рр. – авт.), як би його не спотворювали потім, результативний і в якомусь контексті переможний. Інше питання, що інструментарій, може, навіть і курс, треба змінювати. Потрібні ентузіасти, які брали би на себе відповідальність, диктували нові умови тощо. У тих обставинах, в які ми потрапили, система зусиллями її теперішніх чільників і представників не те що вижила, а сама досягла результатів і допомогла певній частині країни досягти мети. Ніяких речей, які запам’яталися би своєю винятковістю, екстраординарністю, не відбувалося. Це означає, що система набрала позитивної інерції. Але будь-яка інерція рано чи пізно може стати негативною, тому системі в наступний рік потрібно входити абсолютно іншою. Це перше і останнє тестування, яке можна було провести в цих інституційних і катаклітичних умовах. У нас – океан зобов’язань і жодного ковтка повноважень, фактично ніхто в цій країні не зобов’язаний виконувати те, що каже Український та регіональні центри оцінювання якості освіти…"
Томенчук наголошує: єдине, що відрізняє нинішню сесію зовнішнього оцінювання від попередніх – це безглузді кроки зі скасування пробного ЗНО і компенсацією 52 мільйонів гривень його учасникам. Скасування пробного ЗНО є найбільшим курйозом цьогорічної сесії, переконаний він.
«Це гроші, викинуті в болото, а в результаті ми отримали контингент, котрий не знайомий з процедурою, бо не пройшов генеральної репетиції ЗНО. У порівнянні з минулими роками, тепер маємо більше фактів відхилення від процедурних вимог», – підкреслює освітянин.
Найбезпечніше громадське місце в Україні – цю фразу легко можна сказати про пункти тестування, адже на них здійснили всі кроки для того, щоб убезпечити учасників тестування та персонал від зараження коронавірусною інфекцією.
«Команда, яка організовує зовнішнє оцінювання, вкотре показала всій державі, як треба діяти в тих чи інших обставинах», – наголошує пан Богдан.
Але крім пандемії, на організаторів тестування чекав ще один «сюрприз» – повінь. Для багатьох учасників ЗНО з потерпілих від стихії населених пунктів доїхати на перше тестування з математики 25 червня стало справжнім викликом, майже нездійсненною місією. В регіональному центрі миттєво зреагували на обставини й закликали жителів потерпілих населених пунктів залишитись вдома та взяти участь у додатковій сесії ЗНО, якщо вони сумніваються, чи зможуть доїхати до пунктів тестування. «Думали, що це буде катаклізмом, а в результаті маємо лише 30 охочих піти на додаткову сесію з математики через повінь із 15 000 зареєстрованих на тестування в центрі», – інформує директор ІФРЦОЯО.
Найнижча явка та найдисциплінованіші учасники
Цьогорічне ЗНО відзначилося і найнижчою явкою за всі роки його проведення. Причина проста – скасування державної підсумкової атестації (ДПА) у формі ЗНО, тож для багатьох зареєстрованих учасників іспити у цьому форматі стали непотрібними, адже вони не планували вступати до ВНЗ.
«Неявка цього року становила близько 20-40%, залежно від предмета. Це можна пояснити тим, що скасували ДПА у формі ЗНО і плюс 5-6% щорічної стандартної неявки, – коментує Томенчук. – Цьогорічна неявка – це квота тих, хто запізнився з ухваленням рішення про звільнення від ЗНО осіб, кому потрібна тільки ДПА. На тих предметах, які обирають винятково для вступу ВНЗ, явка, звісно, вища, а на тих дисциплінах, котрі є обов’язковими для ДПА, наприклад, української мови і літератури, історії України тощо, явка нижча. Це не є ознакою негативності чи позитивності процесів, просто такі обставини. Це ще один доказ того, що не можна міняти коней на переправі. Кожне рішення правильне, якщо його ухвалили вчасно, а якщо – за два дні до початку тих чи інших масових процесів, то воно згубне».
Щодо сміливців, котрі вирішили ризикнути своєю долею та шансом здобути вищу освіту і хотіли скористатися шпаргалками, ґаджетами, то їх цього року одиниці.
«Більшість тестувань пройшли без металодетекторів, хочеться вірити, що не лише тому кількість порушників значно зменшилася, – інформує пан Богдан. – Можливо, та ситуація, в якій перебуває вся країна, дисциплінувала середовище абітурієнтів зсередини. Якщо говорити про порушників принаймні у нашому центрі, то ніяких «стрибків» немає. Це одиниці у порівнянні з тією кількістю людей, які приходять на тестування. Це нікчемна величина. Це навіть не в межах статистичної похибки».
Три роки тому на тесті з іноземних мов запровадили новий формат завдання – аудіювання. Щороку воно викликає неабияке обурення абітурієнтів, які скаржаться на якість проведення, зокрема на технічні недоліки, вимову і дикцію тих, хто записував диск. Ситуація повторилася і 2020-го. Як видається. потрібно ухвалити спеціальну постанову з організації аудіювання, де потрібно виписати те, що поставило би всіх в однакові умови, щоби пункти тестування мали резервне живлення, абсолютно адекватні до процедури засоби відтворення звуку, однакові на всіх територіях.
Дуже прдуктивне зно. Але якому долбодятлові з парами коноплі прийшло в голову обовязковий предмет математека в медичні заклади? На мою думку це приховане хабарництво. Де в світі в технічні вузи здають біологію а в гуманітарні математику? Це просто не ту країну, що у нас, ми називаєм гондурас.