Особистий водій представників української владної еліти розповів їхні вподобання

 

/data/blog/59177/cd9e688f38ae3d7ea7b4bad54f6ebbd9.jpg

 

Андрій Касімов (ім’я змінене), професійний водій та автоінструктор, за останні 10 років устиг побути особистим шофером трьох народних депутатів від різних політичних сил. Наразі облишив цю нервову й часом дуже невдячну роботу. Однак вражень зосталося на все життя.

 Які вони були, ваші колишні працедавці? Дуже відрізнялись один від одного?

– Усі, в кого я трудився, були з тих, про кого кажуть: «Якби свині роги, то всіх би людей поколола». Вони вилізли з нічого, і майже всі походили з Донбасу. Тому їхня єдина мета – купа грошей. І при цьому в голові цілковитий несмак. Один із них був справді розумний, здобув освіту. А от дружина в нього – з-під Лисичанська. І от приїздить вона до Києва, маючи велетенську суму, хоче показати, що на рівні. Якось везу її до крутого магазину. Йде вона туди й купує якийсь неоковирний сарафанчик за 5 тис. грн. Питає мене: «Як тобі, подобається?» Відповідаю: «Сказати чесно? В мене труси красивіші». Вона: «Що, невже таке лайно?». Кажу: «Так». Наступного дня цікавлюся, що з тим вбранням. Каже, розірвала його, кинула цуцикам-«йорікам» (йоркширський тер’єр. – Ред.) як пелюшки. А взагалі ті люди, в яких працював, – це крупні бариги, такі собі акули, які що більше їдять, то більше їм хочеться. Немає різниці, скільки можна заробити чи вкрасти: сотню доларів чи мільйон. Але їх неодмінно треба якомога швидше забрати.

Як ваші боси ставилися до вас та персоналу загалом?

– Знаєте, хоч як це дивно, приблизно 50 на 50. Не в плані того, що вони комусь хочуть зробити добре, а комусь – ні. Адже на більшість персоналу вони дивляться як на бидло: на покоївок, садівників, охоронців. Навіть дітей так виховують. Якось мені п’ятирічна донька господаря заявила: «Я тобі повеліваю. А як не зробиш, то пожаліюся тату, а він тебе покарає». Просто вони дуже бояться за себе, а той-таки водій, яким я працював, відповідає цілком за їхнє життя. А якщо відповідаю за це, то маю бути спокійний, відпочилий, не на нервах. Мені якось таланило в цьому сенсі з господарями: бодай те вони добре розуміли. Наприклад, в останнього отримував $1200 за місяць плюс щодня мені платили ще 150 грн, щоб я їхав додому й відпочивав, а не «грачував». Давав гроші окремо на сигарети, водичку – все це в мене було, так. Однак той самий господар мав фішку – постійно штрафувати за найменші провини. Наприклад, якось мені зрізали 200 баксів із зарплати за те, що посперечався на тему трактора.

Так-так, зайшла розмова у дорозі про те, які в нього затрати пального на 100 км. Пояснював, що насправді у трактора ресурс вимірюється так званими мотогодинами, тобто він може годинами стояти на місці й копати яму, при цьому випрацьовуючи ресурс та солярку. Кажу господарю: «Не вірите мені, професійному водію, то подивіться в інтернеті». У відповідь чую: «Ти мене вчитимеш, де що дивитися?». Ну й потім, як уже сказав, під час видачі зар­плати виявилося, що за цю балачку мене штрафонули. Однак якщо я десь перепрацьовував, то мені зазвичай платили непогані преміальні. Щоб ви краще розуміли специфіку роботи на таких людей, був якось у мене випадок. Господар із дружиною їде відпочивати. Телефонують мені. Мовляв, купи собі квиток на літак із Києва до Донецька, привезеш нам документи і п’ять квитків на зворотний рейс, а потім машину, якою ми приїдемо в донецький аеропорт, завези в «Бориспіль» і залиши там для нас, поки повернемося. Запізнитися не мож­­на. Що ж, і справді мчав майже 250 км/год – устиг. Узагалі, ці люди ніколи нічого не роблять просто так. Вони тебе нагодують, навіть допоможуть грошима або знайдуть лікаря, якщо треба. Однак потім за кожну послугу виймуть із тебе душу. Тільки-но перестаєш у них служити, хай учора ти був їм найближчий, – усе, перетворюєшся на відпрацьований матеріал.

Хоча треба сказати, що чимало цих «елітних» любить економити навіть на водіях, бо ж доб­рі київські коштують чимало. Тому нерідко беруть дешевих пацанів із регіонів, які живуть у будинку господарів, харчуються з панського столу, але потім б’ю­­ть машини. Подивіться, скільки останнім часом сталось аварій з елітним автотранспортом: упевнено стверджую, що 90% із них були з вини ось таких жадібних депутатів. Зрештою, жлоб платить двічі, а ідіот – тричі. Уявіть, недосвідчена людина, що ніколи не сиділа за кермом елітних автомобілів, за $300–400 працює цілодобово, невиспана, втомлена, її постійно смикають, бо вона ж поруч, у цейтноті. От вони і змушені «літати». А «літаючи», постійно потрапляють в аварії. Щоправда, відразу знаходять підставних людей, які беруть на себе ДТП й сідають у в’язницю за чималенькі гроші. Трошки згодом їх випускають, відбувається умовно-дострокове звільнення. Це вже бізнес. Я сам знаю три такі випадки.

 А як дбають про власну безпеку? Чи перевіряють персонал?

– О, це майже на рівні параної. Перша мулька: мій телефон прослуховують, за нами можуть стежити, тому постійно вимагали не їздити однією і тією самою дорогою. Побачить якусь машину, що надто довго, як йому здається, за нами рухається, – відразу починає вимагати попетляти, звернути на іншу вулицю тощо. Якщо ж раптом у авто гроші, наприклад їдемо з банку, то все, господарів мало не «кондратій» хапав. При цьому ті, в кого я працював, не наймали особистих охоронців. Може, тому що всі вміли добре стріляти й мали зброю.

Персоналу постійно влаштовували якісь перевірки, насамперед грошима. Як-от спеціально в машині біля килимка кидали $200: ніби ненароком випали з гаманця. Так само дуже часто за покоївками стежать: залишають щось спеціально біля відеокамери й дивляться на реакцію. Чи дають мені, скажімо, на тиждень 25 тис. грн: «Це на бензин, на побутові покупки тощо». І потім вимагають за кожну копійку чек. Якось не додав 30 к., реально, не жартую, залишив їх у бардачку. То господар починає допитуватися, мовляв, це підзвітні гроші й вони мають лежати в касі. А потім у ресторані через дві години каже: «Замовляй що хочеш». Ну я спеціально замовив якихось омарів – чекаю на реакцію. Ні, все добре, спокійно платить шалені сотні доларів, я не витримую й нагадую: «Ви ж мене щойно за 30 к. мало не вбили!». А той і відповідає: «То гроші з каси, а це я вас пригощаю».

 Що любить робити у свій вільний час наша так звана еліта?

– Мабуть, найбільше хобі всіх без винятку – полювання, яке триває цілий рік. Їхня каста поголовно вважає, що має займатися цим постійно. Думають, воно наближає їх до «царской охоти». Майже в усіх є гігантські ділянки із власними мисливськими господарствами, де не тільки відстрілюють, а й розводять тварин, витрачаючи на це просто шалені гроші. Адже взимку оленя, лося, кабана потрібно годувати сіном, зерном, кукурудзою. Повторюся, на утримання потрібні неймовірні кошти. Але господарі беруть не менші з тих «розпальцьованих» друзів, які до них приїздять. Ну, в них так прийнято – витрачатися на полювання. Наприклад, на оленя воно обходиться приблизно $5 тис., на кабана – $3 тис. Хоча заради справедливості зазначу, що й працюють ці люди дуже багато. От один із господарів, у якого було своє мисливське угіддя, сідав за кермо МАЗа і їхав особисто вантажити зерно для тварин за залізничну станцію, сам і висипав його в зерносховище. Це все для того, щоб зекономити на водії та доставці: мовляв, на одній машині він заощаджує 100 грн, але ж таких автівок 50. Вони рахують кожну копійку, хоча витрачають мільйонами.

А чи користувалися ваші господарі послугами державного автопарку й відповідних водіїв?

– Ні, ніколи. Там, де я працював (та й інші шофери про те саме розповідали), всі завжди їздять тільки на своїх машинах із власними водіями. Та й навіщо їм державні? Ось приблизно перелічу автопарк одного із працедавців на той момент, коли в нього трудився: Audi A8, Merce­des S550, два джипи Toyota Land Cruiser, Mercedes Multivan – це мікроавтобус для обслуги, і ще Škoda Octavia для господарських потреб. Якщо казати про державний гаражний транспорт, то на ньому їздила, хоч як це дивно, Юлія Тимошенко. Мабуть, піар чи що. Пам’ятаю, постійно зустрічав її, коли їхав по свого господаря. Вона навіть іноді зі мною віталася, кивала у відповідь. Але потім дружина працедавця, яку я тоді постійно возив, купила собі новий Merce­­des, крутіший, ніж був у екс-прем’єрки, і Тимошенко різко перестала виявляти знаки уваги. А ось мої господарі, наприклад, ніколи не сідали в один із джипів, бо купили його спеціально, щоб возити собак на злучку. Тому вважали для себе негідним користуватися «псячою» машиною.

 

Богдан Буткевич, Тиждень


16.09.2014 3359 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

779
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1578 1
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1066
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3561
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3360 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2696 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

292

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

428

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

949

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1538
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1026
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1067
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

752
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6461
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

700
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44013
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3380
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35693 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

368
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

642
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

720
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

935