Опитування: Жителі Західної України найбільше готові до протестів

40% опитаних громадян готові особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, 52% - не готові, ще 8% - не змогли відповісти на питання.

 

Найвища готовність до протестів на Заході (51%), Півночі (45%) та Центрі (43%) України. Значна частина людей готові вийти на акції протесту також і на Сході (36%), Донбасі (33%) та Півдні (29%).

 

Серед виборців найвища готовність до протестів серед прихильників Свободи та Батьківщини, а також Громадянської позиції та Фронту змін. Найнижча – Партії регіонів.

 

Варто зазначити, що найвища готовність до протестів спостерігається серед працюючих громадян, людей з середніми та вище середніх доходами, а також вищим рівнем освіти. Як правило, це люди широкого вікового спектру: відповіді розподілились практично порівну між респондентами середнього, старшого і наймолодшого віку, за винятком хіба що пенсіонерів. Це частіше чоловіки, ніж жінки.

 

За приналежністю до релігійної конфесії найбільше готові вийти на протести греко-католики та віряни УПЦ (КП), найменше – УПЦ (МП).

 

Варто одразу наголосити, що соціальні теми здатні збурити людей на акції протесту значно більше, ніж політичні чи ідеологічні.

 

Отже, ключові теми, які можуть змусити громадян вийти на вулицю для участі в акціях протесту (мітингах, демонстраціях, пікетуваннях): зростання цін (38%), невиплата заробітної плати (32%), підвищення комунальних тарифів (29%) та масове скорочення робочих місць (26%).

 

Дещо менше можуть мобілізувати громадян на протести: підвищення пенсійного віку (18%), запровадження платної медицини (14%), збільшення витрат на утримання високопосадовців (13%).

 

Крім того, це згортання демократії (9%), порушення політичних прав і свобод (8%), підвищення плати за навчання у вищих навчальних закладах (8%), здача національних інтересів у відносинах з Росією (7%), скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель (6%), політичні репресії проти опозиції (4%).

 

Разом з тим 34% опитаних у жодному випадку не візьмуть участь в акціях протесу (таким чином не всі з 52%, які в попередньому прямому запитанні висловили неготовність особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, такі категоричні. Частина з них все таки може поповнити лави протестуючих у випадку порушення їх, передусім, соціальних прав).

 

Підвищення цін більше за інші регіони може мобілізувати на протести Центр, підвищення комунальних тарифів – Північ, невиплата зарплат і скорочення робочих місць – Схід та Північ, підвищення пенсійного віку та скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель – Південь, запровадження платної медицини – Північ, згортання демократії, свободи слова, політичних прав і свобод громадян, а також здача національних інтересів – Захід.

 

Донбас залишається найбільш стриманим до протестів регіоном – майже половина опитаних за будь-яких дій влади не вийдуть на протести. Хоча й тут близько третини готові протестувати, найбільше у випадку підвищення цін та комунальних тарифів, а також скорочення робочих місць та невиплати зарплати.

 

Половина опитаних з тих, які готові особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, братимуть участь у них, навіть у випадку, якщо влада заборонить протести через суд. Разом з тим 27% братимуть участь в акціях протесту лише після того, як влада їх офіційно дозволить.

 

Найбільш впевнені у своїй правоті і готові брати участь у протестах, навіть у випадку їх заборони, мешканці Заходу, Півночі та Сходу. Серед виборців це прихильники Громадянської позиції, Свободи та Батьківщини. Ставлення до нового Майдану Якщо найближчим часом у Києві знову збереться Майдан 36% опитаних підтримають його, 47% - ні. 17% - не змогли визначитися з цього приводу. Найбільше новий Майдан готові підтримати мешканці Заходу, Півночі та Центру. Крім того, новий Майдан може підтримати майже кожен п’ятий мешканець Півдня та Донбасу.

 

Серед виборців найбільше підтримують організацію нового Майдану виборців Свободи та Батьківщини.

 

Відносна більшість опитаних – 39% – вважають, що для того, щоб Майдан був успішним, для його організації та керівництва потрібно залучати когось із політиків. 34% - вважають, що люди здатні організувати протести власними зусиллями і обійтись без політичних лідерів. Ще 27% - не змогли визначитися з відповіддю на це питання.

 

Серед респондентів, які підтримують організацію нового Майдану, 53% воліли б покладатися в його організації на когось з політиків, 37% - на себе і 10% - не визначились на кого саме. Найбільше готові довірити організацію нового Майдану комусь з політиків мешканці Півночі, передусім Києва та Київщини. Дещо менше – мешканці Заходу. Серед прихильників партій це – виборці Батьківщини, Свободи, УДАРу та Фронту змін.

 

Серед тих громадян, які підтримують новий Майдан, 38% вважають, що його очолити може Ю.Тимошенко, 20% - А.Яценюк, 15% - О.Тягнибок, 14% - В.Кличко, 8% - А.Гриценко, 8% - інші політики. Разом з тим, 13% відповіли, що жоден з політиків не може очолити новий Майдан, 16% - не визначились. Ю.Тимошенко визнана як найбільш ймовірний лідер нового Майдану у всіх без винятку регіонах, найбільше – на Заході, найменше – на Півдні. Разом з тим прибічники кожної з партій хотіли би бачити на Майдані, передусім, лідера тієї партії, яку вони підтримують.

 

Тим не менше майже кожен п’ятий прихильник Свободи, УДАРу та Фронту змін бачать серед лідерів нового Майдану Ю.Тимошенко. Менше всіх хотіли би бачити лідера Батьківщини на цьому місці прибічники Громадянської позиції та КПУ.

 

Відносна більшість опитаних – 47% – з тих, які підтримують новий Майдан, вказали, що у разі якщо вони стануть його безпосередніми учасниками, протестуватимуть стільки, скільки потрібно, аби поставлені вимоги були виконані. 5% опитаних заявили, що готові стояти близько місяця, 8% - близько тижня. Разом з тим кожен п’ятий братиме участь в Майдані день або кілька днів.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%.

Терміни проведення дослідження: 30 березня – 9 квітня 2011 р.

Розподіл областей: Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська Донбас: Донецька, Луганська


16.04.2011 2390 0
Коментарі (0)

05.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

546
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

1211
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

2864 1
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

2348
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

3208
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

2789

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

74

Перша з історій занепаду про народ, що вирішив замінити філософію піснею. Найбільше тому народу подобалися пісні про поразки. Народ слухав їх і плакав.

610

Християнство називають релігією любові, і здається, ми знаємо все про цю релігію, але все-таки є моменти, які  незрозумілі  та потребують глибшого осмислення.

626

Реабілітація захисників стала одним із головних завдань суспільства, і ми прагнемо робити все можливе, щоб забезпечити їм гідний шлях до відновлення.

1164
06.02.2025

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

3058
01.02.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

20569
27.01.2025

У холодну пору року нам хочеться не лише тепла, а й особливого затишку, який можна створити навіть за допомогою звичних продуктів.  

792
04.02.2025

Відносна ж більшість (41%) тих, хто відвідує релігійні служби, відвідують їх лише на релігійні свята.   

364
30.01.2025

Тридцятого січня християни відзначають свято Трьох Святих.  

955
26.01.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

5655
22.01.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

7527
03.02.2025

Колективи Івано-Франківського театру драми та комедії та Івано-Франківський драмтеатр підтримали протест у "Молодому театрі".  

1110
05.02.2025

Україна готова до закінчення гарячої стадії війни з росією, втім без правових компромісів щодо окупованих територій.  

453 1
31.01.2025

Верховна рада у грудні 2024 року прийняла за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні. На розгляд цей законопроєкт виніс Президент Володимир Зеленський.  

835
28.01.2025

На думку президента, Україні не треба було віддавати ядерну зброю, але якщо вже країну змусили це зробити, то треба було обмінювати [ядерну зброю] на реальні гарантії безпеки, зокрема на членство в НАТО.  

1183 2
24.01.2025

Голова Івано-Франківська Руслан Марцінків прокоментував корупційні скандали щодо керівника управління транспорту і керівника міської ритуальної служби.  

1706 1