Опитування: Жителі Західної України найбільше готові до протестів

40% опитаних громадян готові особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, 52% - не готові, ще 8% - не змогли відповісти на питання.

 

Найвища готовність до протестів на Заході (51%), Півночі (45%) та Центрі (43%) України. Значна частина людей готові вийти на акції протесту також і на Сході (36%), Донбасі (33%) та Півдні (29%).

 

Серед виборців найвища готовність до протестів серед прихильників Свободи та Батьківщини, а також Громадянської позиції та Фронту змін. Найнижча – Партії регіонів.

 

Варто зазначити, що найвища готовність до протестів спостерігається серед працюючих громадян, людей з середніми та вище середніх доходами, а також вищим рівнем освіти. Як правило, це люди широкого вікового спектру: відповіді розподілились практично порівну між респондентами середнього, старшого і наймолодшого віку, за винятком хіба що пенсіонерів. Це частіше чоловіки, ніж жінки.

 

За приналежністю до релігійної конфесії найбільше готові вийти на протести греко-католики та віряни УПЦ (КП), найменше – УПЦ (МП).

 

Варто одразу наголосити, що соціальні теми здатні збурити людей на акції протесту значно більше, ніж політичні чи ідеологічні.

 

Отже, ключові теми, які можуть змусити громадян вийти на вулицю для участі в акціях протесту (мітингах, демонстраціях, пікетуваннях): зростання цін (38%), невиплата заробітної плати (32%), підвищення комунальних тарифів (29%) та масове скорочення робочих місць (26%).

 

Дещо менше можуть мобілізувати громадян на протести: підвищення пенсійного віку (18%), запровадження платної медицини (14%), збільшення витрат на утримання високопосадовців (13%).

 

Крім того, це згортання демократії (9%), порушення політичних прав і свобод (8%), підвищення плати за навчання у вищих навчальних закладах (8%), здача національних інтересів у відносинах з Росією (7%), скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель (6%), політичні репресії проти опозиції (4%).

 

Разом з тим 34% опитаних у жодному випадку не візьмуть участь в акціях протесу (таким чином не всі з 52%, які в попередньому прямому запитанні висловили неготовність особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, такі категоричні. Частина з них все таки може поповнити лави протестуючих у випадку порушення їх, передусім, соціальних прав).

 

Підвищення цін більше за інші регіони може мобілізувати на протести Центр, підвищення комунальних тарифів – Північ, невиплата зарплат і скорочення робочих місць – Схід та Північ, підвищення пенсійного віку та скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель – Південь, запровадження платної медицини – Північ, згортання демократії, свободи слова, політичних прав і свобод громадян, а також здача національних інтересів – Захід.

 

Донбас залишається найбільш стриманим до протестів регіоном – майже половина опитаних за будь-яких дій влади не вийдуть на протести. Хоча й тут близько третини готові протестувати, найбільше у випадку підвищення цін та комунальних тарифів, а також скорочення робочих місць та невиплати зарплати.

 

Половина опитаних з тих, які готові особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, братимуть участь у них, навіть у випадку, якщо влада заборонить протести через суд. Разом з тим 27% братимуть участь в акціях протесту лише після того, як влада їх офіційно дозволить.

 

Найбільш впевнені у своїй правоті і готові брати участь у протестах, навіть у випадку їх заборони, мешканці Заходу, Півночі та Сходу. Серед виборців це прихильники Громадянської позиції, Свободи та Батьківщини. Ставлення до нового Майдану Якщо найближчим часом у Києві знову збереться Майдан 36% опитаних підтримають його, 47% - ні. 17% - не змогли визначитися з цього приводу. Найбільше новий Майдан готові підтримати мешканці Заходу, Півночі та Центру. Крім того, новий Майдан може підтримати майже кожен п’ятий мешканець Півдня та Донбасу.

 

Серед виборців найбільше підтримують організацію нового Майдану виборців Свободи та Батьківщини.

 

Відносна більшість опитаних – 39% – вважають, що для того, щоб Майдан був успішним, для його організації та керівництва потрібно залучати когось із політиків. 34% - вважають, що люди здатні організувати протести власними зусиллями і обійтись без політичних лідерів. Ще 27% - не змогли визначитися з відповіддю на це питання.

 

Серед респондентів, які підтримують організацію нового Майдану, 53% воліли б покладатися в його організації на когось з політиків, 37% - на себе і 10% - не визначились на кого саме. Найбільше готові довірити організацію нового Майдану комусь з політиків мешканці Півночі, передусім Києва та Київщини. Дещо менше – мешканці Заходу. Серед прихильників партій це – виборці Батьківщини, Свободи, УДАРу та Фронту змін.

 

Серед тих громадян, які підтримують новий Майдан, 38% вважають, що його очолити може Ю.Тимошенко, 20% - А.Яценюк, 15% - О.Тягнибок, 14% - В.Кличко, 8% - А.Гриценко, 8% - інші політики. Разом з тим, 13% відповіли, що жоден з політиків не може очолити новий Майдан, 16% - не визначились. Ю.Тимошенко визнана як найбільш ймовірний лідер нового Майдану у всіх без винятку регіонах, найбільше – на Заході, найменше – на Півдні. Разом з тим прибічники кожної з партій хотіли би бачити на Майдані, передусім, лідера тієї партії, яку вони підтримують.

 

Тим не менше майже кожен п’ятий прихильник Свободи, УДАРу та Фронту змін бачать серед лідерів нового Майдану Ю.Тимошенко. Менше всіх хотіли би бачити лідера Батьківщини на цьому місці прибічники Громадянської позиції та КПУ.

 

Відносна більшість опитаних – 47% – з тих, які підтримують новий Майдан, вказали, що у разі якщо вони стануть його безпосередніми учасниками, протестуватимуть стільки, скільки потрібно, аби поставлені вимоги були виконані. 5% опитаних заявили, що готові стояти близько місяця, 8% - близько тижня. Разом з тим кожен п’ятий братиме участь в Майдані день або кілька днів.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%.

Терміни проведення дослідження: 30 березня – 9 квітня 2011 р.

Розподіл областей: Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська Донбас: Донецька, Луганська


16.04.2011 2786 0
Коментарі (0)

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

934
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1648
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1712
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1476
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3640
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2427

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1124

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1427

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1503

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2815
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

729
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6408
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6398
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

673
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

899
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1079
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1846
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7048 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

440
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1142
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1805
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2064