Олешанська ОТГ: позитивна демографія, безпека і туристичні перспективи

Позитивна демографічна ситуація зараз в Україні є швидше винятком, ніж правилом. А в Олешанській громаді села зі зростаючою кількістю мешканців є.

На створення належних умов для дітей і спрямували зусилля і кошти в першу чергу. Олешанська громада Тлумацького району в нових умовах стартувала у 2018 році. До її складу увійшли 5 сільських рад в яких мешкає близько 6 тисяч людей.

За півтора року тут встигли чимало зробити, але головне, краще усвідомили свої можливості та почали поступово створювати умови для розвитку цих сільських територій.

Можливості, які дає децентралізація, не є панацеєю і зі створенням ОТГ усі проблеми самі собою не вирішились, вважає голова громади Богдан Двояк. Більші повноваження і кошти – це і більша відповідальність. Проте, серед однозначних позитивів голова Олешанської ОТГ називає збільшення бюджету за рахунок податку з доходів фізичних осіб.

«Ми отримали у розпорядження 60% ПДФО, що є основним бюджетоформуючим податком для громади. Також нам вже передали землі за межами населених пунктів і громада має досить істотні кошти державної підтримки. За їх рахунок лише в освітню інфраструктуру ОТГ за неповних два роки вдалось додатково вкласти 10 мільйонів гривень», - розповідає голова Олешанської ОТГ Богдан Двояк.

І додає, що найбільшими «трьома китами», у які в основному вкладались кошти, стали добудова спортивного залу в Олешанській школі, добудова Будзинської школи та реконструкція будівлі під дитячий садочок у с. Делева. До речі, у селах Бузин і Делева, позитивна демографічна ситуація. Кількість дітей з року в рік зростає, щороку до школи у кожному з двох сіл іде близько тридцяти першокласників. Тож попит на освітні послуги буде і надалі збільшуватись. Розуміючи, що такий позитив починає ставати проблемою, освітню інфраструктуру ремонтують і добудовують в першу чергу.

Як виявилось під час імпровізованої екскурсії громадою, добудова спортивного залу в Олешанській школі є практично будівництвом нового повноцінного корпусу. Він є давньою мрією місцевих вчителів та батьків. Внутрішні оздоблювальні роботи вже на завершальній стадії. Тут передбачена не лише спортивна зала з трибунами для глядачів, але й приміщення під кілька навчальних класів, зокрема, музичний. А головне, це приміщення буде з’єднане зі старим основним приміщенням переходом.

Окрім того, Олешанська громада одна з не багатьох на Прикарпатті, що може похвалитись великою місцевою пожежною командою і власним пожежним депо. Вона була створена ще у 2007 році, каже Богдан Двояк. Починали з однієї старенької машини, яку буквально реанімували власними силами, і переобладнаного під гараж приміщення. А далі, завдяки співпраці з обласним управлінням ДСНС, отримали ще два автомобілі.

Зараз у місцевій пожежній команді Олешанської ОТГ працює 13 людей у кілька змін. Вони забезпечують не лише потреби населених пунктів ОТГ, але й часто виїжджають на виклики за межами громади. За десять років вони здійснили близько 200 виїздів на гасіння пожеж.

«Найбільше виїздів у нас навесні та восени, коли люди попри заборону спалюють суху траву. Найнебезпечнішим випадком за останні роки була пожежа у домогосподарстві, коли горів і будинок, і господарські споруди. Ми не професійні рятувальники, але роки досвіду і спеціальні навчання у ДСНС дають хороші навички», розповідає начальник зміни місцевої пожежної команди Михайло Шкурак.

Проте, місцева пожежна команда – це не лише порятунок від вогню. Її працівники постійно допомагають наводити лад із благоустроєм, косять траву, ремонтують водогін. Це справжні майстри на всі руки, які звикли вирішувати найрізноманітніші господарські проблеми. Адже це села, де немає великих комунальних господарств, ЖЕКів та спеціалізованих комунальних підприємств.

Цього річ у громаді почали розробляти Стратегію розвитку на найближчих сім років за підтримки Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування та Програми «U-LEAD з Європою». Окрім традиційного для цієї місцевості сільськогосподарського профілю зайнятості населення, у громаді звернули більшу увагу на туристичний потенціал. Тут планують створити умови для відродження традицій дельтапланерного і парапланерного спорту.

«Туризм, активний відпочинок є одним з напрямків розвитку для Олешанської громади, адже частина території розташована у Дністровському каньйоні. Для того, щоб розвинути потенціал потрібно, насамперед, працювати над створенням туристичної інфраструктури, щоб турист у громаді залишався більше ніж на один день», - вважає радник з питань регіонального розвитку Івано-Франківського ЦРМС Ігор Мельничук.

Умовно кажучи, у громаді хочуть спробувати «заробити на вітрі». В кількох селах Олешанської ОТГ, зокрема в с. Одаїв, є унікальна роза вітрів. Ще у 70-х роках минулого століття тут відбувались чемпіонати та відкриті змагання парапланеристів і дельтапланеристів. Зараз це окремі ентузіасти, які приїжджають «зловити вітер» і політати над Дністром, інколи навіть туристи з Польщі, Білорусі.

Перший крок – реалізація проекту відновлення Одаївського дельтадрому, який співфінансуватиме громада та Івано-Франківська обласна рада. В його рамках вже розпочали встановлювати альтанки на березі Дністра, створили мінімальні санітарні умови.

«Надалі плануємо відремонтувати під’їзну дорогу та підвести вуличне освітлення до ділянки, де збираються та злітають парапланеристи, встановити сміттєві контейнери. Наше завдання - створити хоча б мінімальну інфраструктуру, щоб це місце стало комфортнішим для спортивного туризму та активного відпочинку», - говорить голова Олешанської громади Богдан Двояк.

Цього року, у травні, тут зробили перші спроби відновити проведення на території громади «Свята неба» як локального спортивного фестивалю. Професійні спортсмени з’їжджаються сюди політати, а багато охочих – подивитись на це унікальне видовище. Злітають дельтапланеристи і парапланеристи як в с. Одаїв, так і в сусідньому с. Ісаків, яке поки не увійшло в громаду. Усе залежить від того, в який бік цього дня дме вітер.

За Перспективним планом формування територій громад Івано-Франківської області, громада має включати ще 4 сільські ради, які поки з різних причин не пішли на об’єднання, але це питання часу.


31.05.2019 1593
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

535
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

451
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1724
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1437
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1397 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1270

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

497

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

543

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

786

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1846
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

222
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1268
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

752
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

211
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1438
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1020
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1585 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

397
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

565
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1225
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1535
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1032