В ексклюзивному інтерв'ю журналу "МІНІ МІС Versal" народний депутат України Олександр Шевченко розповів про своє розуміння родинних цінностей.
— Пане Олександре, чим для вас є сім’я?
Сім’я — це якір у бурхливому морі сучасного життя, це — тил, прихисток, місце концентрованої любові, але це і «мотиватор»…
— Яким, на вашу думку, є місце родини у житті сучасної людини? Бо ж є різні твердження. Усе-таки родина, «інститут родинності» вже не є настільки консервативним, як, скажімо, в Біблійні часи?
Лише на перший погляд здається, що провідні тренди сучасного світу спрямовані виключно на підтримку індивідуальності. Перебуваючи в країнах Європи, я переконався: тим тенденціям, що перетворюють людину на «соціальний одиницю», протистоїть могутня сила традицій. На захисті родини Церква, громадські організації та ті з інтелектуалів, які розуміють, що руйнування родини, сім’ї призведе до занепаду цивілізації, до якої належить і Україна.
На мій погляд, сучасна людина — це людина сімейна, міцно зв’язана узами кохання, поваги та обов’язку зі своїми рідними, насамперед із дружиною та дітьми.
А базою не лише родини, а й родинного життя є Божі Заповіді. Чесно скажу вам, мені тепліє на серці, коли бачу, як тато з мамою ведуть дітей на недільну Службу Божу. Коли діти разом із батьками моляться у храмі.
— Але часто можна почути, що родинність є основою суспільного регресу, архаїки й ледь не корупції. Дехто каже, що саме на принципі «родинності» базується кланово-мафіозна складова вітчизняного соціуму.
Не хотів би тут зачіпати політику, але без неї чомусь — ніяк. І зараз, на жаль, під час війни, навіть на найвищих рівнях влади ми бачимо той згубний принцип призначення на посади як реальних, так і символічних кумів-братів-однокласників-підлеглих із бізнесу…
Але, попри це, тут не потрібно пересмикувати принципові поняття. Адже було б страшною недолугістю заради боротьби з корупцією руйнувати тисячолітні основи суспільного життя. Чи не так? Для нас родина є основою Українського Всесвіту, тим стрижнем, навколо якого обертаються духовні, культурні та цивілізаційні цінності українців. Якщо зруйнувати все це, якщо згаснуть родинні вогнища українців, змовкнуть пісні про маму та шлюбні співи, то зникне й душа українського народу.
Родинність і клановість — може, дещо і близькі поняття, але далеко не тотожні. Треба, як кажуть, відділяти зерно від полови. Сім’я, як би не наполягали автори спекулятивних теорій, не породжує ані мафіозних стосунків, ані корупційних дій. Інша справа, коли люди з примітивним рівнем суспільної поведінки намагаються компенсувати свою некомпетентність і невміння підібрати професійних виконавців, тому використовують родинні зв’язки. Із цим треба боротись, а не з принципом родинності.
— Чи зберігаються родинні традиції в українському бізнес-середовищі?
Так, безумовно. Власники і менеджери більше довіряють тим своїм партнерам і підлеглим, у кого міцні родини. Сім’я є найкращим індикатором надійності.
З іншого боку, коли бізнес-партнери дружать родинами — це ознака формування позитивного корпоративного середовища, тобто такого, у якому переважають не сумнівно мотивовані бізнесмени-одинаки, а бізнесмени з високим рівнем суспільної відповідальності.
— І ці родинні традиції бізнесменів базовані на українській національній духовності?
Переважно. Останнім часом українські культурні тренди та духовні символи стали дуже популярними у бізнес-середовищі. Адже ми — представники патріотичного бізнесу, відчуваємо солідарність перед обличчям тих викликів і загроз, які постали в останні роки.
У пору війни і громадської кризи родина є тим міцним тилом, що підтримує нас усіх. Родина надає сенсу нашому життю тоді, коли, здається, все навколо просякнуте брехнею і зрадою. Родина — рятівний човен нашого духу.
Окрім того, безпека родини є потужною мотивацією. Ми ведемо боротьбу з сепаратистами та українофобами не лише заради суспільного блага, але й заради наших дітей. Ми повинні залишити їм мирну і квітучу країну, а не театр військових дій.
— Буковель, який ви започаткували і яким керували, активно пропонує своїм клієнтам сімейний відпочинок. Це також частина вашої особистої стратегії «родинних принципів»?
Сімейний відпочинок — це світовий тренд. Але особисто я завжди готовий зробити ставку на сімейні пропозиції. В цьому є запорука стабільності бізнесу на довгі роки. Діти в майбутньому стануть клієнтами тих закладів, до яких їх уперше привели або привезли батьки. В країнах Заходу така «спадковість» вважається особливо цінною. На ній зростають цілі історичні формації.
— Ви неодноразово підтримуєте дитячі заходи, конкурси, змагання, не став винятком і конкурс «Міні-міс VERSAL». Чому вирішили долучитися і до цього конкурсу?
Саме тому, що мені здалося: цей конкурс стане святом родинності.
— Які загалом заходи підтримуєте першочергово?
Знаєте, лише за останні півроку моя Громадська приймальня прийняла і опрацювала більше тисячі звернень.
І багатьом людям ми надали допомогу — на лікування, на підтримку громадських проектів, на фінансову допомогу малозабезпеченим, на підтримку культури, спорту, на АТО та багато іншого.
Мушу констатувати: на жаль, усім допомогти не вдається. Звернень щоразу більше... Безсумнівно також, що 99,9% наших благодійних проектів проходить без оприлюднення інформації назовні...
— Не так давно успішно стартував проект соціального дитячого спортивно-оздоровчого табору «Артек-Буковель». Чи багато дітей з Івано-Франківська плануєте прийняти цього року безкоштовно?
Згідно з моєю соціальною програмою, більше 1000 дітей (у тому числі дітей бійців АТО, дітей із багатодітних і малозабезпечених сімей, відмінників, переможців олімпіад, та інших категорій) зможуть тиждень відпочити в таборі «Артек-Карпати-Буковель» протягом літа. Але «безкоштовного» насправді нічого не буває. Сума лише цього соціального проекту складає близько 3,5 мільйона гривень….
— Які ще є у вас проекти для дітей?
Багато… Є в нас щорічний проект для першокласників, згідно з яким ми проводимо одноденну екскурсію дітей із батьками на «Буковель» і заняття в нашій лижній школі. Більше тисячі дітей щороку «стають на лижі» завдяки цій програмі. Практично — це перші такі групові виїзди у складі цілого класу для першокласників…
Минулого року моїм Благодійним Фондом «Новий Івано-Франківськ» був організований конкурс шкільних творів на патріотичну тематику, за результатами якого сотні дітей, переможців конкурсу, відвідали Заповідник «Козацькі могили» у Берестечку…
Маю ідею восени провести подібний конкурс про бачення дітьми майбутнього міста Івано-Франківська, в якому місті вони хотіли б жити. Переконаний, що цей конкурс дасть нам багато ідей для написання Стратегічної програми розвитку Івано-Франківська, яку готує наш Інститут розвитку міста «Новий Івано-Франківськ».
Подібних та інших проектів багато. Але, коли держава не в змозі виконати свій обов’язок перед громадою, ми, представники соціального бізнесу, маємо внутрішню потребу допомагати людям.
