Пане Олександре, нова Верховна Рада вже розпочала роботу, ваше враження – це буде ефективна рада яка зможе законодавчо забезпечити реальні реформи?
Переконаний, що народ України не дозволть Верховній Раді працювати тільки на словах.
Якщо взяти відчуття, чи буде ВРУ ефективною у плані змін, то думаю що буде, бо інакшого виходу ні в України, ні у Ради немає. Навіть при тому, що в кожній фракції є люди, які не повинні б були бути в Раді.
Але я не хочу аналізувати будь-яку політичну силу, бо у кожній можна знайти негативи. Певно краще буде, якщо кожен депутат і громадянин аналізуватиме, що він особисто зробив для розбудови держави. Всі зміни треба починати з себе.
Звичайно, що для Верховної Ради буде певним випробуванням прийняття непопулярних, але необхідних для виживання та майбутнього розвитку держави, законів. Саме заради змін на краще відбулася Революція. Адже Революція робилася не для того, щоб замінити свиней біля корита, а для того, щоб знищити те корупційне корито, щоб була вибудувана нова система. Щоб нові люди прийшли в нові умови роботи, в нову систему, де центральними є інтереси суспільства і його рядових членів, а не чиновника.
Як коротко можете охарактеризувати рік, що минає, і які сподівання на наступний рік?
Минулий рік,напевно, був найбільш драматичним в новітній історії України. А наступний рік буде найбільш складним. Його треба пережити. За ним, переконаний, буде нормальне майбутнє України.
Багато думок, що ця ВРУ знову не відпрацює повний термін, що вона перехідна між тим, що було і що мало б бути. Ваш прогноз – ця Рада відпрацює відведений законом термін?
Я не бачу поки що підстав, щобця Рада не відпрацювала повний термін. Я бачу навіть, що голосують ті речі, які потрібні державі, і люди, які були колись у Партії регіонів. Вони розуміють, що їхній бізнес у Донецьку і Луганську руйнується і врятувати може лише об’єднання України і побудова нових цивілізованих правил життя. Навіть вони вже починають розуміти, що Росії ми не потрібні, як не потрібен Росії і її власний народ. Ми повинні пережити і раз і назавжди похоронити великодержавний шовінізм Російської імперії і її посягання на нашу державу. Це можна зробити лише силою та мудрістю. Вмінням відстояти силою зброї, дипломатії, людської волі державну цілісність та мудрістю в проведенні реформ, які приведуть до гідного і комфортного життя людей.
Щодо Уряду. Усі кажуть, що він кращий за попередні, але сумніваються в його здатності до реформ. Ваша оцінка Уряду?
Ми шукаємо проблему завжди або у Верховні Раді, або у Уряді. А давайте подивимося ближче . Що таке країна? Це міста, містечка, селища, громади і так далі.
Візьмемо місто Івано-Франківськ. Знаючи про «злочинне угрупування», яке ми називаємо «міська рада», і «суперефективного» мера, можна провести паралель із більшістю міст і селищ України. Є неефективність управління державою не тільки на верхах, але фактично влада пронизана корупцією і непрофесіоналізмом до самого низу.
Яке було суспільство в цілому, така була і влада. В нас є розуміння, що далі так жити не можна – в брехні, в корупції, але немає розуміння до того, що зміни треба починати з себе і вимагати реформ на всіх рівнях влади. Влада повинна відчувати тиск громади. Громада не повинна залишити вибору владі – проводити чи не проводити реформи.
Одне з головних завдань як Уряду, так і Верховної Ради – відлаштувати таку систему, де буде мінімальна кількість чиновників, буде величезне покарання із конфіскацією майна за корупцію і зловживання, і буде мотивація для молодих, чесних людей працювати.
Але потрібно створити передумови. Ніколи чиновник не буде працювати за тисячу гривень, коли він бачитиме перед собою фінансові потоки на мільйони.
Є люди, які працюватимуть і за ці гроші, але будуть в більшості доволі неефективними.
Є інша категорія чиновників, які працюватимуть за ці гроші, але будуть діяти майже виключно у власних інтересах, втрачаючи інтерес до управління, не зважаючи на інтереси міста, громади. Ніхто нічого не контролюватиме. Це те, що сьогодні відбувається у нас в Івано-Франківську.
І третій тип чиновника – це той чиновник, якиймає достатній рівень заробітку чи дивідендів і вони підуть в управління не для того, щоб красти, а щоб налаштувати нову систему, яку не можливо буде зруйнувати.
І вже в новій системі вони отримуватимуть інші«дивіденди» виключно від того, що побудували і житимуть в цивілізованих європейських містах. Це напевно найголовніша завдання сьогодні бізнесменів, які йдуть у політику чи в управління.
Наприклад, для мене зробити Івано-Франківськ, де я вже проживаю 20 років, справді європейським містом,напевно, є найвищою метоюжиття.
Як саме треба реорганізувати країну, міста, села? Яким шляхом йти?
Будь-яка країна чи місто – це принцип супермаркета. Коли є великий супермаркет із багатьма різними бізнесами і якщо один менеджер цим усім буде займатися, то відповідно ефективності не буде у жодному напрямі. Так само, скажімо, як і у Буковелі - є багато різних бізнесів і я не уявляю як би я ними управляв особисто, будучи в свій час директором. Так само і країна. Вона повинна бути децентралізована до якихось мікрорівнів, при яких у кожному населеному пункті знайдеться 20-30 менеджерів, які зможуть гідно управляти своїм містом.
Головним результатом Революції є те, що люди в нас перестали бути байдужими. Ми справді маємо зовсім іншу країну, і не можемо втратити надбання та перших паростків громадянського суспільства. Подивіться на наш волонтерський рух. Волонтери дійсно потім повинні бути чиновниками в соціальних сферах. Це ті люди, яким точно не зрадить совість. Це люди з іншими цінностями, з іншими мотиваціями.
Ще одне. Нам не потрібно піднімати «трупи» комунальних підприємств. Це факт, що найгірший менеджмент саме в державних підприємствах, - тут і зловживань і корупції найбільше. Треба винаймати приватні фірми, які якісно надаватимуть послуги і час від часу їх потрібно змінювати, щоб вони не розслаблялися і щоб була постійна конкуренція.
Ми повинні децентралізувати фінансової потоки, щоб місто чи мікрорайон отримував автоматично ті потоки, а не йдучи «на поклон» до Києва, шоб отримати своє. Якщо гроші будуть використані неефективно, то громада поміняє керівника того району.
Скільки часу треба на реформи, щоб вони стали незворотніми…
Без конкретного відповідального, який візьме на себе відповідальність за місто чи за область, фактично, ризикуючи втратити довіру людей, бо треба буде спочатку проводити інепопулярні реформи, нічого не буде. Відповідно по регіонах мають бути такі люди. Але вони мають мати бездоганну репутацію. Я, наприклад, у полі зору маю мінімум сто людей, які можуть привести у порядок область. Але на це має бути політична воля і відповідне законодавство.
То цей Уряд і ця ВРУ здатна провести ці реформи?
Мусять. Інакше «грошей не дадуть». І в принципі це позитив, коли кредитори, США і європейські структури намагаються нам сказати, що ви повинні щось зробити для того, щоб вижити. Мине не маємо зараз такої можливості, виживати окремо від решти цивілізованого світу і ні на кого не звертати увагу. Тим більше в умовах зовнішньої агресії.
Блок Петра Порошенка, в фракцію якого ви входите. Наскільки це однорідна стурктура? Як там приймаються рішення? Демократично чи «спускаються згори»?
Думаю, що «чечтовщина» як явище вже пішла в далеке минуле і ніколи не повернеться. Але, безумовно, ще недостатньо демократії. І в самій фракції за це йде зараз боротьба. Думаю, що безумовно, рішення фракції треба виконувати, але в демократичному суспільстві не може бути абсолютної одностайності. Наприклад, я був проти, (коли ми прогололсували за те, щоб недопустити на керівні посади у комітетах людей, які проголосували за «закони 16 січня»), щоб їх замінили напредставників Ляшка. Відверто кажучи, я не бачу у його фракції тих людей, які щось спроможні зробити. Це якийсь такий здебільшого «зброд» різношерстної і сумнівної публіки, яку важко назвати спеціалістами чи фахівцями в чомусь. Просто тріпати язиком завжди простішне.
Ви депутат від Івано-Франківська. Які плани по співпраці із місцевою владою?
Попри те, що завданням Верховної Ради є законодавча робота задля вирішення загальнодержавних проблем, Івано-Франківськ, вирішення його проблем, його розвиток, завжди будуть для мене в числі пріорітетів.
Я завжди боротимусь за Івано-Франківськ, не тримаючись при цьому усе життя за крісло депутата.
Щодо співпраці з цією міською владою… Переконаний, що цю владу треба якнайшвидше міняти. Своїм завданням бачу – налагодити систему, перебудувати місто, зробити його сучасним, європейським і передати новим сучасним політикам уже з високою заробітною плато , з високою відповідальністю і іншими мотиваціями.
У вас є мета покращити це місто… Яке воно має бути? Є зразок?
Цюріх, Відень – це для мене зразок культури, якості і порядку. Там усе чітко, зрозуміло, стримано, але дуже якісно.
Основа там – порядок, безпека і культура. Щоб це зрозуміти, потрібно поїхати у Відень.
Враховуючи те, що Івано-Франківськ побудований десь подібно до Відня, то відновити той старовинний вигляд потрібно.
У Відні є стратегія, немає «рвачів» у владі. Там є люди, які будують якісно і цивілізовано своє місто.
Там є архітектурні осучаснення, але вони не рвуть всю картинку…
У Франківську є проблема. Тут завжди було найбільше безробіття, ще з радянських часів, є проблема інвестиційної привабливості… Інвестицій немає, люди шукають заробітків за кордоном…
Я вже колись відповідав щодо вирішення проблеми інвестиційної привабливості міста, та й держави в цілому, - ми повинні зробити дві речі: позбутися дурнів (у владі) і збудувати дороги. Позбудемося корупціонерів і невігласів у владі і збудуємо дороги (бо інвестор один раз проїхавши по наших дорогах більше не захоче сюди повертатися) – і все дуже швидко зміниться на краще...
Які можуть бути інвестиції, коли ти заходиш у кабінет, а з тебе відразу «три шкури» знімають? Ти ще нічого не збудував, а тобі кажуть скільки ти вже винен. Це вже навіть не секрет. Вже є відкриті тарифи на все. Але, люди добрі, якщо ми це самі будемо терпіти, самі носити хабарі, забувати про інтереси громади, то ми ніколи не досягнемо результату. Ми просто повинні сказати, що ми більше не дамо хабарів. Якщо хтось хабарник, то давайте писати заяви, висвітлювати це. І правоохоронні органи будуть зобов’язані реагувати.
Живий приклад Буковелю. Це небачена для новітньої України інвестиція в пів мільярда доларів, яка вирішила масу проблем цілого регіону, створила десятки тисяч робочих місць. А мало хто знає, що ми шість років (!!!) займалися лише відведенням землі під курорт. А потім ще шість років тиску перевертнів в погонах. Який західний інвестор піде на такі умови? В цілому світі такого інвестора мало не на руках носять, а в Україні він мусить долати ще й спротив чиновників.
Бізнесу просто треба дати передумови і не заставляти бігати по кабінетах, щоб чиновники викручували руки. Ось тому ми і не можемо зрушити з місця.
Сьогодні деякими політиками просувається твердженя, що всі бізнесмени - вороги. Але насправді ці політики просто хочуть від себе відвернути увагу. Звідки у політика, чи прокурора, судді, міліціонера, з їх відомими зарплатами, десять мерседесів, квартир і будинки за кордоном?
Ви у свій час створили «Буковель» і керували ним. Зараз вам законодавство забороняє бути у будь-яких бізнесових структурах. Що для вас «Буковель» зараз?
Мені законодавство забороняє бути топ-менеджером, підписувати папери, але мені ніщо не забороняє бути ідеологом. Я ніколи не зупинюся у тому, щоб розвивати Карпати. Якщо від мене буде залежате те, що «Буковель» повинен бути у 2-3 рази більшим, - я буду робити все, щоб так було. Щоб це відбулося, мені треба на відповідному рівні лобіювати відновлення та будівництво доріг, це ж не тільки для «Буковеля» чи Шевченка потрібно, це потрібно для цілого регіону, для інших інвесторів. «Буковель» - це цілий регіон, з людьми, які мають свій мікробізнес, які від того живуть і не треба їм в Європу їхати.
Арсеній Яценюк сказав, що дороги в 2015 році будуватися взагалі не будуть, бо немає грошей. Це замкнуте коло? В нас не буде інвестицій (за вашим рецептом), бо не буде добрих доріг?
Ми будемо боротися за ремонт доріг, будемо пояснювати всім чому це потрібно і чому це важливіше, аніж просте проїдання. Це якраз інвестиції, які забезпечать розвиток туризму. Західна Україна – не є депресивний регіон, при тому, що вся Україна в депресії. Тут нема такого, щоб хтось не мав що їсти, ще й нагодують того туриста. Це результат роботи. Така має бути вся країна. Ні один куточок не має бути у депресії і з цим він повинен справлятися сам, для цього і є децентралізація. Неефективного менеджера замінить інший.
Ви, ставши депутатом, переїхали до Києва?
Ні я живу в Івано-Франківську.
Коли ви їдете в Київ, де Ви живете?
Я живу в готелі за свій рахунок. Ні на квитки, ні на лікування, ні за проживання я не буру кошти у держави. Зарплату отримую шість тисяч гривень, п’ять - на руки.
І багато таких депутатів, що відмовляються від компенсацій і доплат?
Не думаю, що багато. Відверто кажучи – не аналізував. Мені не цікаво аналізувати когось, я говорив під час виборчої кампанії, що не буду користуватися цими всіма пільгами. Мені пропонували компенсацію в минулій каденції, але я від неї відмовився.
Я знаю депутатів, які працюють вже не одну каденцію і держава їм компенсує. Таке враження, що кожного разу держава має давати їм квартири. Це ж несправедливо по відношенню до всіх.
А питання справедливості, правди, служіння інтересам суспільства повинні стати для нас внутрішньою потребою, а не порожніми гаслами «для телебачення».
Я вірю, що ми подолаємо всі труднощі, і що все в нас в Івано-Франківську, в Україні загалом, буде добре.
