Олександр Лежава: Готівка замість безготівки

 

 

Итак, к японцам и немцам, все больше предпочитающим хранить у себя наличность, а не средства на своих счетах в банках, теперь присоединились и швейцарцы (http://www.zerohedge.com/news/2016-09-06/swiss-begin-hoard-cash). И хотя всплеска спроса на сейфы в Швейцарии в отличие от других стран не произошло, но существенно увеличился спрос на страхование крупных сумм наличных от краж и повреждений. Это свидетельствует о том, что компании и население этой страны стараются не привлекать к себе излишнего внимания в процессе накопления наличных. По сравнению с банковскими комиссиями они за малую толику в 1000 франков в год с каждого миллиона франков получают страховку от возможных неприятностей по хранению наличных. В условиях отрицательных процентных ставок по депозитам это сравнительно дешевое решение противостоять усилиям центральных банков по изъятию средств у компаний и участников рынка. Проблема заключается в том, что подобное решение вряд ли можно назвать панацеей от всех бед.

 

Нравится это кому-то или нет, но швейцарская валюта, как, впрочем, и все остальные валюты мира, является бумажной необеспеченной валютой и фактически привязана к мировой резервной валюте, выпускаемой американцами. Поэтому хранение наличной валюты вместо безналичной, хотя и снимает часть рисков с ее владельцев, не решает самого фундаментального вопроса. Он заключается в том,  что риск контрагента никуда не исчезает.

 

Хранение наличных представляет собой в определенной степени первую стадию недоверия участников рынка к современной банковской системе, когда валюта хранится не на банковских счетах, а в наличной форме. Она может помочь решить проблему с расчетами в том случае, когда по тем или иным причинам безналичные расчеты могут оказаться парализованными. Такими событиями могут стать крупные технологические сбои или действия властей, например, введение банковских каникул или ограничений на снятие наличных со своих банковских счетов.

 

Однако эти бумажные наличные никак не решают проблемы защиты и сохранения сбережений в случаях, когда центральные банки либо де-факто отказываются от своих обязательств, либо участники рынка полностью теряют доверие к выпускаемой ими валюте. Такое в человеческой истории уже бывало не раз и не два, особенно в ХХ веке, и полагать, что в современных условиях это не может повториться вновь, по крайней мере, наивно. Достаточно вспомнить хотя бы Германию конца 1940-ых годов, когда власти объявили, что каждый немец получит по 200 новых марок наличными, а все находившиеся до этого в обращении наличные марки перестают быть законными платежными средствами. Тогда в выигрыше оказались те, кто имел на руках реальные товары, а не бумажную валюту.

 

Ситуация тех времен схожа с тем, что наблюдается сейчас. По мере осознания того, что бумажная валюта хоть в безналичной, хоть в наличной форме может мгновенно обратиться в прах, участники рынка во все большей степени могут начать перекладывать свои бумажные сбережения в реальные материальные ценности. А какие материальные ценности являлись универсальным средством не только обмена, но и сбережений? Ответ вполне очевиден. Из всех возможных товаров наиболее универсальным и предпочтительным для всех были твердые обеспеченные деньги, роль которых на протяжении двух с половиной тысячелетий исполняли драгоценные металлы – золото и серебро. В отличие от любых национальных и мировых резервных, но бумажных необеспеченных валют золото и серебро ценны сами по себе, и поэтому не несут в себе каких-либо рисков контрагентов. Поскольку недоверие участников рынка к современной финансовой системе благодаря мудрым действиям ведущих мировых центральных банков начало постепенно расти, нет никаких оснований полагать, что эта тенденция внезапно изменится. Слишком много в мире было накоплено необеспеченных долгов, решить проблему которых обычными экономическими методами уже стало невозможно.

 

Когда широкие массы участников рынка захлестнет вторая фаза недоверия к центральным банкам и их валютам, и начнется общее бегство в качество, которое предоставляют реальные товары и прежде всего твердые обеспеченные деньги, только тогда станет очевидным насколько они в мире ограничены по своему количеству и реально ценны в уходящем мире бумажных валют. Собственно говоря, этот процесс уже начал набирать обороты, и ведущие мировые финансисты, как бы к ним не относились, вроде Ротшильдов, Сороса и им подобных, предпочитают видеть свои свободные средства не в бумажной валюте даже в ее наличной форме, а в золотых и серебряных слитках, монетах и акциях компаний, добывающих и перерабатывающих эти драгоценные металлы. Это не стоит упускать из виду и обычным людям, если, конечно, у них еще осталось, что сберегать, и они не хотят потерять в грядущем финансовом катаклизме и это.

 

goldenfront.ru


11.09.2016 1227 0
Коментарі (0)

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

423
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1423
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1507
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1320
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3460
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2263

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

956

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1276

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1352

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2657
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

544
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6253
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6250
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

678
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

892
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1698
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1914
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16626
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

156
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

973
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1635
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1890