Журналісти нашої Агенції новин в рамках проекту «Фотоподорожі «Фіртки» минулої п’ятниці подорожувала за маршрутом Івано-Франківськ-Львів.
Так сталося, що ми кілька років не мали нагоди побувати у Львові, щоби зрозуміти на скільки недосяжно Львів пішов вперед в порівнянні з Івано-Франківськом в плані комфорту, креативного розвитку, привабливості для туристів…
Домовилися і про зустріч з першим заступником мера Львова, екс-заступником мера Івано-Франківська.
Олег Синютка… Спокійний, небагатослівний, доступний, простий, без надмірного «пафосу», але загалом – якийсь «інший» (від того, яким ми знали його в Івано-Франківську).
Олеже Михайловичу, ви після Івано-Франківська вже довгий час живете і працюєте в Львові. Скажіть, ви зараз себе відчуваєте себе «івано-франківцем у Львові» чи «львів’янином із франківськими коренями»?
Найперше, я українець… Сьогодні я живу у Львові і все роблю для того, щоб це місто ставало кращим. Якщо колись житиму в Івано-Франківську, то все робитиму, щоб Івано-Франківськ став тим містом, про яке я мріяв…
На вашу думку, чого зараз не вистачає Івано-Франківську? Ясно, що у Львова інші масштаби , але ще декілька років тому стартові позиції були практично одинаковими для обох міст. Львів зараз зробив багато кроків вперед. Що у Франківську не так? Грошей замало, люди інші, влада…?
Думаю, що в Івано-Франківську і люди є – гідні, професійні, і гроші є, або ж їх можна знайти. Звичайно, що все співрозмірне до масштабів. Можливо в Івано-Франківську не вистачає лідера, який би сказав, що «я за це відповідаю» і «я це зроблю», який би об’єднав всі потуги і все зрушив з мертвої точки.
Зауважу, що раніше, років десять тому, динаміка розвитку Івано-Франківська була кращою, від тодішньої динаміки Львова. Потім у Львові з’явився «феномен Садового», навколо якого об'єдналися люди, ідеї, потім сюди потягнулися і кошти. І Львів нині є тим, яким він є.
Тобто головна проблема Івано-Франківська – відсутність гідного лідера?
Думаю, що так. Одна з головних.
Лідер це хто має бути - мер, чи якийсь харизмат, гуру, авторитет?
«Лідер-мер» – це найпростіше, найзрозуміліше і найефективніше. Бо «лідер-мер» – це і повноваження, і важелі владного впливу, і ресурси. Якщо ще є вміння, знання, досвід, розуміння напрямків розвитку та здорові амбіції і претензії – то це ідеальний варіант.
Добре, припустимо – є лідер… Що він має робити, щоб змінювати ситуацію?
По-перше, запропонувати місту і людям стратегію розвитку. Тобто – куди і якими темпами ми маємо рухатися, за рахунок чого ми маємо пройти цю дорогу.
Друге – об’єднати людей, які хочуть йти по цій дорозі і які бажають, щоб в кінці дороги було інше життя, інші стосунки, кращий комфорт. І тоді все вийде.
Зараз багато розмов у кулуарах франківської політики про те, що «Олег Синютака є потенційним кандидатом у мери Івано-Франківська». Можете якось відповісти на ці розмови?
(Сміється). Якщо про це говорять, значить хтось про це думає, а якщо хтось про це думає, то воно може потім і збутися. Ми ж знаємо, що думки інколи мають властивість матеріазовуватися.
Дипломатична відповідь, в стилі «не підтверджую, але і не спростовую»…? Чи є ви зараз членом якоїсь політичної партії чи іншої організації? У вас була свого часу історія стосунків із партією «Реформи і порядок», з «Нашою Україною»…
Ні, зараз я не перебуваю у якійсь партії…
Якщо оглянутися в минуле… Я не шкодую ані про те, що я робив у Студентському братстві, ні про роботу в партії «Реформи і порядок».
І звичайно, позитивним спалахом була «Наша Україна». Кульмінація її діяльності – Помаранчева революція. Це була річ, народжена людьми і, на жаль, занедбана політиками. Тому, коли в «Нашій Україні» була оголошена перереєстрація, я вирішив залишатися позапартійним…
Якийсь період вже відпрацювала нинішня владна команда у Львові, новий мер. Є якісь зміни для львів’ян?
Ніколи міський голова не буде мати довіри, якщо відчуваються проблеми у щоденному побуті мешканців. І якщо сьогодні Садовий має стабільно «за 50%» довіри – то це означає, що основні проблеми львів’ян є розв’язаними.
У місті вирішено питання цілодобового не тільки холодного, але й гарячого водопостачання. Сьогодні у місті вулиці в нічний час освітлені. Тут Львів не поступається жодному європейському місту. Якщо говорити про прибирання, вивезення твердих побутових відходів, то сьогодні будь-яка людина, яка приїжджає з будь-якого іншого міста Європи, говорить, що у вас чистіше, краще, затишніше.
Якщо говорити про дороги, то звичайно, що це ще не є європейські дороги, але сьогодні львівські дороги є чи не найкращими в Україні. І темпи ремонтних кампаній у нас зростають. Думаю, якщо ми збережемо такі темпи, то за два-три роки проблеми доріг у нас взагалі не буде…
Зміна маршрутів, транспорту у Львові. Нова організація руху – багато на цю тему було розмов, різних оцінок. Чи не було це поспішне рішення?
Знаєте, робити завжди трохи важче, аніж «оцінювати». Думаю, що проводити транспортну реформу було правильним рішенням. Я відстоював думку щодо поступовості введення реформи, але така думка не стала домінуючою. І різкий крок, можливо, не був оптимальним. Однак, якщо говорити у загальному про реформу, то вона була потрібна і вона правильна.
А якщо говорити про методику впровадження – то вона бажала б бути кращою. Але це також досвід. Який треба використати.
Ну а фінальна частина Євро-2012 – це успіх Львова, успіх України.
Думаю, що майбутній Євробаскет також буде успіхом для Львова.
Чи буде у Львові Олімпіада-2022? Думаю, що сьогодні треба за це боротися. І сьогодні не підлягає сумніву, що Львів подаватиме заявку на її проведення. Це ще один крок, такий собі каталізатор, може бути у розвитку міста.
Ну і те, що агентство Reuters вивело Львів на перше місце в ТОП-10 міст, які варто відвідати в 2013 році, то це важлива перемога всіх мешканців міста.
Яка ваша загальна оцінка проведення Євро-2012?
Це великий поштовх для України, а для Львова – це взагалі великий позитив. Такий поштовх, який отримало місто, я думаю в жодному іншому форматі важко було б зреалізувати.
Зараз багато говорять про подальшу долю нового Львівського стадіону, збудованого для Євро-2012? Навіть з’являються думки, що його дешевше демонтувати, аніж утримувати…
Зараз тут проходять відбіркові змагання фіналу Європи із жіночого футболу для дівчат до 17 років.
6 вересня відбіркова кваліфікація світового чемпіонату – збірна України прийматиме Сан-Марино у Львові. Тому, я переконаний, що стадіон є витребуваний...
У вас ростуть діти – син і донечка. Вони себе розуміють уже як львів’яни ?
Насправді, діти – це найдорожче, що є у житті. Ми хочемо, щоб вони були достойними громадянами і щоб вони перевершили своїх батьків…
Наскільки посади мера і першого заступника мера, у відсотках, – політичні, чи господарські? Що важливіше?
Найважливіше, і це не проста банальність – щоб міський голова дбав про місто і його мешканців. А для цього у сучасних реаліях потрібна як господарська, так і політична складова.
Перший заступник міського голови, як би він не хотів цікавитися політикою і брати у ній участь, він повинен бути в першу чергу господарником і вести господарку. Так, у всякому випадку, є у Львові. І результати показують правильність такого підходу.
А чи повинен мер бути популістом для того, щоб перемагати на виборах і обратися на другий термін?
Думаю, що міський голова повинен завжди людям говорити правду, бо якщо цього не буде, люди за короткий період часу зрозуміють «хто є хто». І він втратить довіру. Якщо мер говорить реалістичні речі, якщо він намагається їх впроваджувати, то люди будуть його підтримувати. Навіть якісь на початках непопулярні кроки.
Наскільки важливе створення бренду для місту?
Львів сьогодні – це бренд. І не просто бренд , а – позитивний бренд. І зараз питання не втратити це, а і далі розвивати. Бренд – це важливо.
Івано-Франківськ – це бренд? Якщо так, то який – позитивний чи негативний?
Франківськ – це дуже хороше затишне місто, яке заслуговує набагато кращої динаміки.
Щоб зробити з Івано-Франківська, як кажуть, «цукерку», потрібні, в першу чергу, не гроші, а люди. Люди чесні і одержимі ідеєю, готові віддатися роботі, об’єднані спільним баченням мети і спільними мотиваціями. Будуть люди - знайдуться і гроші, все знайдеться..
Щодо брендів ще. У вас в коридорі помітили банер: «Львів – місто літератури». Це просувається новий бренд? У Франківська є старий відомий і чи не єдиний діючий бренд – «Станиславівський феномен» – когорта відомих письменників Андрухович, Єшкілєв, Іздрик і Прохасько в цікаві дев’яності роки його реалізовували. Львів хоче і цю, єдину перевагу, відібрати в Івано-Франківська?
Безперечно, що Івано-Франківськ має свою історію, свої пріоритети. І нам не треба в цьому конкурувати.
Щодо Львова. Скажімо, сьогодні ніхто в Україні не може конкурувати із Львівським книжковим форумом. Але Львівський книжковий форум – це тільки одна складова до дуже серйозного загального відношення львів’ян до освіти, до книги, до культури. Ви ж бачите, що львівські вузи займають 3-4 місце по престижності в Україні. Якщо говорити про львівських учнів, то вони займають найкращі місця не тільки на загальноукраїнських, але й міжнародних змаганнях.
Франківські учні теж, до речі теж в цьому не останні…
Це дуже добре. І це означає, що місто живе, місто розвивається. Тільки потрібен лідер і команда, які направлять все у правильне русло. Системно, осмислено. Важлива команда. Завжди першого керівника можна оцінити по якості команди, яку він запрошує до спільної роботи…
Як часто ви буваєте в Оперному театрі Львова, на виставках?
В оперу стараюся потрапити часто, тому що є речі, які ти просто повинен побачити і почути. Те, що сьогодні є можливість слухати у Львівській опері кращих виконавців – це для мене великий позитив.
Насправді, львівське мистецьке, культурне життя – це феномен не тільки України, алей всієї Східної Європи. Кількість виставок, галерей, фестивалів, які проходять у Львові не до порівняння з Івано-Франіквськом. Хоча раніше кількість і якість франіквських імпрез на той час нічим не поступалася Львову. Щоправда зараз динаміка тих процесів зовсім інша. Значить – щось десь ми (маю на увазі івано-франківці), нажаль, втратили. І зараз потрібно надолужувати, відродити все. Так, в Франківську в 90-ті роки відбувалося багато цікавого – міжнародні імпрези, експерименти в літературі, в мистецтві… А це все важливо в різних планах – завжди пошуки в мистецтві, в літературі, в науці дають інтелектуальний грунт чи то фундамент для надбудови якихось більш земних речей.
Культурне життя – це база для прийняття прагматичних рішень?
Для початку – очевидне, - виставки і галереї – це ж також економіка. І прямо, і опосередковано. Вони створюють образ міста. Адже місто «не-стильне», блякле ніколи до себе не потягне. Місто, яке домінує, яке має великий культурний потенціал – воно завжди привертає увагу. Крім того з цього виростають якісь інтелектуальні пошуки, відповідне середовище, воно породжує нові ідеї, креатив…
Що вас цікавить поза межами роботи?
(Сміється). Моя дружина каже, що поза роботою мене цікавить робота. Але я думаю, що це не так…
Наскільки важлива опора лідера-мера на політичні організації?
Коли є позитивна і єдина політична складова, то вся динаміка проходить набагато швидше. Коли її немає – все це робити набагато складніше. Але якщо ти хочеш робити добрі справи і знаєш як це робити, то усе обов’язково вдасться.
Чи вважаєте ви, що зреалізували себе?
(Сміється). Мені 43 роки. Думаю, що ще щось можна зробити...
Добре, абстрагуємо. Якщо б ви пішли у мери Франківська. З якими мотиваціями?
…….Насправді у мене все є. Бажання щось отримувати вже не є головним. Є бажання «віддавати»… Єдине, що мені залишилося – це добре виховати дітей і зробити ще щось таке, щоб люди мали позитивну думку.
Зараз з Івано-Франківськом підтримуєте зв’язок?
Звичайно, в Івано-Франківську маю багато друзів...
Насправді мене дуже часто болить, коли я приїжджаю в Франківськ і бачу ті речі, яких би могло не бути: чи розбита вулиця чи недовиконана робота, чи інші негаразди, які вносять дисонанс в життя людей. Звичайно, що мені хочеться, щоб Івано-Франківськ виглядав кращим.
Що я можу зробити як мешканець міста Львова, для міста, яке мене виростило і дало поштовх в життя? Кожного дня приділяти увагу якимось справам – це не реалістично. Тому не хочу лукавити.
Думаю, що сьогодні є реальним позитивний досвід міста Львова. І не зайвим, вважаю, його напрацювання передати, щоб їх можна було реалізовувати у Франківську.
Дуже правильною у цьому напрямку є пропозиція для громади і людей, які щось хочуть у житті – це започаткувати такий же самий, як у Львові, Інститут розвитку міста в Івано-Франківську. Який би пропонував мешканцям стратегію розвитку, оцінював шляхи її реалізації і залучав людей, які хочуть щось створювати і змінювати в місті.
В цьому плані є думка – започаткувати такий Інститут міста Івано-Франківська. Думаю, що найближчим часом такий проект я з колегами-однодумцями з Івано-Франківська і розпочнемо.
І я не ставив би за мету прив’язувати цю інституцію до якихось персоналій чи груп. Така інституція мала б стати інституцією понад дрібними особистими інтересами, понад замкнутими групами, а навпаки – об’єднати всіх, хто прагне кращого для міста, незалежно від політики чи якихось бізнесових клубів.
Чомусь об’єднатися для нас – часто проблема. Але ми мусимо шукати порозуміння, точки дотику, і тоді все вдасться.
Завжди спочатку, перед довгим шляхом, необхідно все зважити, оцінити і спланувати, щоб ясно бачити ціль і засоби її досягнення, пріоритети.
Так, ми помітили поряд з кабінетами мера і першого заступника є організація з назвою «Інститут міста Львова». Які функції він виконує? Він потрібен чи це якась надумана стурктура? Для Франківська вона б була потрібна?
Інститут міста – це реалізація амбіцій міського голови Садового. Довгий час не погоджувалися із тим, щоб ця інституція існувала. Але, все-таки, міський голова переконав всіх і виглядає так, що це був абсолютно правильний і, можливо, навіть дещо запізнілий крок.
Скажіть сьогодні Інститут міста це комунальна установа? Раніше, здається все починалося із громадської організації з подібною назвою?
Це різні речі. Громадська ініціатива була ідеєю та дітищем «фізичної особи» – Андрія Садового.
А зараз це вже «дітище громади». Зараз це вже ініші люди…
Сьогодні вся стратегія, всі шляхи і кроки розвитку міста проходить через цю структуру. Інститут міста бачить майбутнє і пропонує нові моделі розвитку стосунків. Наскільки вони впроваджуються швидко в щодення – то це питання. Але те, що є найважливіше – стратегічне бачення, і є можливості заглянути у завтра, а не хаотично шукати «в процесі». Можливість експертної оцінки, бачення наперед – це дуже добре.
Скажімо, для Львова локомотивами в свій час були обрані туризм та ІТ-технології. Зараз будуть ще й інші кластери. Щоб зрозуміти і давати рецепти для Івано-Франківська, треба ретельно все вивчити. До стратегій треба ставитися дуже серйозно. Помилятися в пріоритетах не можна – адже це доля міста і людей на довгі роки…
Кабінет першого заступника мера Львова
"Сьогодні вся стратегія, всі шляхи і кроки розвитку міста проходить через цю структуру. Інститут міста бачить майбутнє і пропонує нові моделі розвитку стосунків... Є найважливіше – стратегічне бачення, і є можливості заглянути у завтра, а не хаотично шукати «в процесі». Можливість експертної оцінки, бачення наперед..."
"Те, що агентство Reuters вивело Львів на перше місце в ТОП-10 міст, які варто відвідати в 2013 році, то це важлива перемога всіх мешканців міста"
Всі коридори Львівської міської ради - виставка дитячих малюнків
