Оксана Лозинська: Найлегше пишеться саме найріднішою, мовою, тією, якої навчили мама з татом

Оксана Лозинська — яскравий приклад сильної жінки й людини, яка досягла успіху за межами рідної країни. Вона не випадково стала нашою сьогоднішньою гостею. Минулого тижня ми говорили про її книгу, а сьогодні Фіртка познайомить читачів із самою авторкою.


З Оксаною нас звела доля, коли вона шукала видавця в Україні. Багато причинно-наслідкових зв’язків зійшлося в одній точці. За рік після того, її книжка «Шлях до себе. Відверто» опинилася на полицях багатьох книгоманів й зайняла особливе місце у їх серцях. Книжка про те, як наважитись на роковий крок, який змінить життя, про труднощі й перемоги, про силу і слабкість.


Привіт. Оксано. Минулого тижня у книжковому огляді ми згадували про твою дебютну книжку "Шлях до себе. Відверто", сьогодні хотілося б ближче познайомити наших читачів з тобою. Розкажи коли, як і чому ти вирішила поїхати саме у Нідерланди та чим керувалась при виборі?


Привіт! Це було досить спонтанне рішення, з одного боку. Працюючи в управлінні міжнародного співробітництва Волинської ОДА, я дізналася про можливість навчання за кордоном за грантовою програмою нідерландського уряду. Це була магістерська програма з держуправління для молодих держслужбовців та працівників неурядових організацій. Я вирішила спробувати власні сили й вони мене не підвели!

А з іншого боку, це спонтанне рішення таки тягло за собою пів року підготовки та подачі документів на навчання. Тому спонтанність тут ще під питанням!


Що стало для тебе найбільшим шоком, а що найбільшим відкриттям?


Найбільшим шоком стала нідерландська освіта, яка кардинально відрізняється від української. Вчитися було дуже нелегко. На розуміння того, що від мене очікували, як від студентки, пішло досить багато часу. Згодом, вже почавши працювати, великим шоком стала нідерландська культура і, власне, робоча, бізнес-культура.

Ці дві речі, освіта в Нідерландах та місцева бізнес-культура стали й найбільшим і найцікавішим відкриттям! На цей момент працюю у нідерландському університеті прикладних наук вже понад 10 років. Маю можливість насолоджуватися, вдосконалювати й навіть ділитися з іншими знанням цієї культури, а також докладатися до розвитку освіти та до професійного зростання студентів, молодих європейців і не лише.


Зараз ти працюєш викладачкою, виховуєш дитину, пишеш нову книжку, займаєшся коучингом... Коли ти все встигаєш? Які твої секрети?


Секрет у правильному плануванні та балансуванні всіх цих ролей. Аби жодна не набридала і надто не втомлювала. А ще - у м‘якому відношенні до себе. Маючи таку кількість завдань і відповідальності, не може все завжди йти чи вдаватися якнайкраще. Важливо бути доброю до себе, не очікувати від себе надто багато, і іноді відкладати деякі менш важливі речі на завтра чи на наступний тиждень.


Як ти вирішила, що станеш письменницею. Розкажи про цей момент.


На сьомому році перебування в Нідерландах мені діагностували вигорання. Я залишила все, що мала (роботу, дім і все нажите), і з одним наплічником поїхала подорожувати Південно-Східною Азією. Мені хотілося спокою, тиші, ніяких обов’язків. Повернувшись з подорожі, в мене була сильна потреба поділитись усім цим досвідом за останніх сім років. Як переїхала, як вчилася та потрапила на роботу, як зростала особисто та професійно на роботі в університеті, про дуже цікаві проєкти, якими займалася, про усілякі успіхи та виклики. І як, врешті, вигоріла. Чому вигоріла, чому ми, трудоголіки, такі схильні до вигорання. Як лікувалася, що допомагало, і які уроки засвоїли завдяки усім цим досвідам. Потреба ділитися була дуже сильною. Мені хотілося убезпечити інших від такого важкого досвіду. І поділитися тим, що могло б допомогти мені уникнути цих досвідів. Тому на світ з‘явилася книга «Шлях до себе. Відверто».


Чому обрала для написання книги українську мову, а не англійську чи нідерландську?


Я дуже люблю українську. Хоч і не завжди нею думаю (найчастіше нідерландською, хоча про роботу й англійською). З одного боку, мені хотілось якимось чином віддячити моїй країні за все, що вона мені дала, включно з однією з найстильніших мов світу. З іншого, українською, бо вона одна з найпотужніших з тих, якими володію. І, якщо зовсім чесно-чесно, найлегше пишеться саме найріднішою, мовою, тією, якої навчили мама з татом.

Я іноді пишу недовгі тексти нідерландською та англійською на своїх сторінках у соцмережах. Ці тексти самі народжуються тими мовами в певні моменти. Але найлегше, якщо серцем, писати саме рідною мовою.

До речі, моя книга зараз знаходиться у перекладі на англійську.


Що ти читаєш? Які з останніх прочитаних книжок тебе вразили найбільше?


Останній рік-півтори мої книги в основному стосуються виховання діток, адже маємо з чоловіком свого первістка Андрійка, якому зараз 1.5 роки. Я дуже свідомо підійшла до цього питання, не хочу залишити таку важливу справу волі випадку чи певних автоматичних поведінкових моментів. Тому підчитую книги та матеріали про безумовне, природне батьківство (воно має різні назви англійською: unconditional, responsive, attachment parenting). Про це частково згадуватиму й у моїй другій книзі, де я порівняю різні концепції виховання саме з перспективи нашого подальшого шляху, успішних чи безуспішних життів, кар‘єр і т.п. Але про це згодом.

Книга українською, яка мене дійсно вразила за останні роки - «Хочу бути людиною» Катерини Щоткіної. І хоч видається, що книга про шлях Блаженнішого Любомира Гузара, очільника УГКЦ, насправді з неї можна багато почерпнути про Україну та нашу не дуже давню історію. Написано доступно, проникливо і цікаво, але водночас це дуже корисна і важлива книга.


Побажання українцям та читачам Фіртки


Будьте собою, вірними собі та власним цінностям. Кожен Шлях унікальний. Не втрачайте унікальності.


Довідково:

Оксана Лозинська народилася і виросла в Луцьку. Навчалася у Києві, має диплом магістра з міжнародної економіки.

З 2007 року мешкає в Нідерландах. Нині працює в Інституті комунікацій, медіа та ІТ університету Ганзе (Hanze), м. Гронінген. Викладачка та коуч студентських дослідницьких команд у проєктах зі сталого розвитку, міжнародних і міжкультурних комунікацій.


Читайте також:

Про актуальне та цікаве: книжкова рубрика від Фіртки

Список must read: книжковий огляд від Фіртки


25.11.2020 Остап Микитюк 14048
Коментарі ()

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

318
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1575
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1373
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1232
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1211
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7314

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

346

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

491

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

727

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1767
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

126
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1213
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

698
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

129
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1376
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

967
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1514 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

293
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

313
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1177
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1466
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

929