Одну з найдавніших кам'яниць Івано-Франківська пропонують вмурувати у сучасну багатоповерхівку

 

 

У такий спосіб, кажуть автори архітектурного проекту, можна зберегти будинок, що має історичне значення для міста. Однак містобудівна рада різко розкритикувала пропозицію.

 

На містобудівній раді у департаменті архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому проект представляв архітектор Назар Чулуп, пише Курс.

 

Архітектор нагадав, що будинок Гриневичів, попри безумовну історичну цінність, все ж не є пам'яткою архітектури. Співвласники будинка - організація "Союзу українок" - самі звернулися до інвесторів з пропозицією "зробити лад" з будівлею, яка потребує капітального ремонту. Донедавна у ній працював "Музей родини Гриневичів" - і союзянки хочуть його відновити. 

 

Запропонований Чулупом архітектурний проект передбачає зведення на ділянці площею 12 арів семиповерхового будинка з мансардою, відновлення фасаду камениці Гриневичів і включення її в цокольний поверх новобудови за скляними конструкціями. Вхід до музею буде окремий - вже не з Василіянок, а з бічної вулиці Богунського. Площа музею - 150 кв м, квартир у будинку - 40, площа комерційного призначення - 250 кв м. Планується також підземний паркінг і автостоянка в дворі.

 

Щоправда, проект у такому варіанті передбачає повне знесення історичної кам'яниці і точне відтворення з сучасних матеріалів. Відтак, у містобудівної ради з'явилися зауваження щодо відсутності матеріалів фотофіксації будинка Гриневичів і плану першого поверха. "Є громада, яка хоче зберегти будинок, і це добре. Не треба бавитися в перенесення. Варто лишити на місці будинок Гриневичів, а подумати, що робити з багатоповерхівкою", - зауважив начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігор Панчишин. 

Панчишина підтримали члени містобудівної ради. Архітектор Володимир Ідак вважає, що проект не витримує жодної критики, а інвстори некоректно сформулювали для архітектора завдання. Архітектор Володимир Лукомський наголосив, що новобудова, яка насправді тягне на повноцінну дев'ятиповрхівку, буде "інородним тілом" в довколишньому архітектурному середовищі, "повністю знищить Богунську" і нависне над Парком воїнів-інтернаціоналістів.

 

- З одного боку, є спроба зберегти садибу Гриневичів, - каже директор департаменту містобудування і архітектури міськвиконкому Володимир Гайдар. - Але союзянки або мають фальшиву позицію, або не розуміють історії. Ми повинні шляхетно і відповідально повестися з будинком Гриневичів. Маємо шанувати іх вже через те, що вони підняли забутий шматок історії. Для громади і містобудівної структури Франківська цей будинок є цінністю. Величезна претензія до архітектора, який мав подати відповідно. Проект як він є - категорично не може бути. Це керамічна плитка під дерево, а не автентичний брус, якщо образно. Це концептуальне зауваження. А тепер технічні: не може бути кутового акценту на перетині цих вулиць, бо є домінанта на Василіянок. Нам треба не "картинка", а рішення. Інвестор має зрозуміти і нам довести, що він хоче зберегти пам'ятку і показати нам проект, який зроблений для того, щоби будинок Гриневичів жив.

 

Відтак, Володимир Гайдар запропонував зберегти - не зносити і не переносити будинок Гриневичів, а новий будинок зробити за ним як тло. Володимир Ідак наголосив, що свого часу родина Гриневичів подарувала франківцям цю садибу, тож знищувати іі було б просто неетично. Містобудівельна рада вирішила повернути проект на доопрацювання з ключовою умовою: будинок Гриневичів має бути збережений.


20.05.2015 732 2
Коментарі (2)

Michal Wituszynski 2015.05.20, 23:34
Тішуся, що у Станіславові є притомні люди і не дали згоду на це потворство. Я, сподівався такого рішення від Ідака, але Гайдар мене здивував. Щось вже навчився і це теж приємно. Центральну частину міста вже зіпсули, для повного образу повісити громофон і крутити совдепівські мелодії, для повного образу совка.
Олег Куцій 2015.05.21, 09:12
пректанти або безпросвітньо тупі або дуже жостко бухають рав внесли таку пропозицію. або стараються заробити.
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2428
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1154
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1446 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2327
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3806
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2743

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

825

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2557

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

958

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1405
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2502
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2569
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3152
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19948
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1482
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21471
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9278 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

828
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

761
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1500
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1261
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1639