Одну з найдавніших кам'яниць Івано-Франківська пропонують вмурувати у сучасну багатоповерхівку

 

 

У такий спосіб, кажуть автори архітектурного проекту, можна зберегти будинок, що має історичне значення для міста. Однак містобудівна рада різко розкритикувала пропозицію.

 

На містобудівній раді у департаменті архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому проект представляв архітектор Назар Чулуп, пише Курс.

 

Архітектор нагадав, що будинок Гриневичів, попри безумовну історичну цінність, все ж не є пам'яткою архітектури. Співвласники будинка - організація "Союзу українок" - самі звернулися до інвесторів з пропозицією "зробити лад" з будівлею, яка потребує капітального ремонту. Донедавна у ній працював "Музей родини Гриневичів" - і союзянки хочуть його відновити. 

 

Запропонований Чулупом архітектурний проект передбачає зведення на ділянці площею 12 арів семиповерхового будинка з мансардою, відновлення фасаду камениці Гриневичів і включення її в цокольний поверх новобудови за скляними конструкціями. Вхід до музею буде окремий - вже не з Василіянок, а з бічної вулиці Богунського. Площа музею - 150 кв м, квартир у будинку - 40, площа комерційного призначення - 250 кв м. Планується також підземний паркінг і автостоянка в дворі.

 

Щоправда, проект у такому варіанті передбачає повне знесення історичної кам'яниці і точне відтворення з сучасних матеріалів. Відтак, у містобудівної ради з'явилися зауваження щодо відсутності матеріалів фотофіксації будинка Гриневичів і плану першого поверха. "Є громада, яка хоче зберегти будинок, і це добре. Не треба бавитися в перенесення. Варто лишити на місці будинок Гриневичів, а подумати, що робити з багатоповерхівкою", - зауважив начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігор Панчишин. 

Панчишина підтримали члени містобудівної ради. Архітектор Володимир Ідак вважає, що проект не витримує жодної критики, а інвстори некоректно сформулювали для архітектора завдання. Архітектор Володимир Лукомський наголосив, що новобудова, яка насправді тягне на повноцінну дев'ятиповрхівку, буде "інородним тілом" в довколишньому архітектурному середовищі, "повністю знищить Богунську" і нависне над Парком воїнів-інтернаціоналістів.

 

- З одного боку, є спроба зберегти садибу Гриневичів, - каже директор департаменту містобудування і архітектури міськвиконкому Володимир Гайдар. - Але союзянки або мають фальшиву позицію, або не розуміють історії. Ми повинні шляхетно і відповідально повестися з будинком Гриневичів. Маємо шанувати іх вже через те, що вони підняли забутий шматок історії. Для громади і містобудівної структури Франківська цей будинок є цінністю. Величезна претензія до архітектора, який мав подати відповідно. Проект як він є - категорично не може бути. Це керамічна плитка під дерево, а не автентичний брус, якщо образно. Це концептуальне зауваження. А тепер технічні: не може бути кутового акценту на перетині цих вулиць, бо є домінанта на Василіянок. Нам треба не "картинка", а рішення. Інвестор має зрозуміти і нам довести, що він хоче зберегти пам'ятку і показати нам проект, який зроблений для того, щоби будинок Гриневичів жив.

 

Відтак, Володимир Гайдар запропонував зберегти - не зносити і не переносити будинок Гриневичів, а новий будинок зробити за ним як тло. Володимир Ідак наголосив, що свого часу родина Гриневичів подарувала франківцям цю садибу, тож знищувати іі було б просто неетично. Містобудівельна рада вирішила повернути проект на доопрацювання з ключовою умовою: будинок Гриневичів має бути збережений.


20.05.2015 626 2
Коментарі (2)

Michal Wituszynski 2015.05.20, 23:34
Тішуся, що у Станіславові є притомні люди і не дали згоду на це потворство. Я, сподівався такого рішення від Ідака, але Гайдар мене здивував. Щось вже навчився і це теж приємно. Центральну частину міста вже зіпсули, для повного образу повісити громофон і крутити совдепівські мелодії, для повного образу совка.
Олег Куцій 2015.05.21, 09:12
пректанти або безпросвітньо тупі або дуже жостко бухають рав внесли таку пропозицію. або стараються заробити.
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1370
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1101
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6436
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1711
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2031
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3300 7

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

221

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

758

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

859

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1432
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

493
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1601
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1491
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

352
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3506
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3599
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7181
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

367
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

868
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

325
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

537
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

706