Одна з найстаріших газових компаній в Україні, «Івано-Франківськгаз», відзначає 145-ліття з Дня заснування

Від освітлення вулиць світильним газом до забезпечення понад 400 тис. споживачів блакитним паливом. Сьогодні прикарпатські газовики відзначають ювілей – 145-ліття з Дня заснування газового господарства.

Рівно 145 років тому, 10 червня 1873 р., на засіданні міської ради був схвалений остаточний  проект будівництва газзаводу в Станіславові по вул. Газовій (тепер Дністровська). З цього часу й розпочинається відлік історії компанії.

«Івано-Франківськгаз» є одне із найстаріших газових підприємств в Україні, яке розпочинало свою діяльність з освітлення вулиць світильним газом. Перші газові ліхтарі були встановлені на вулицях Дністровській, Галицькій, Незалежності, Мазепи та плащах Ринок і Міцкевича. 

А у 1876 році газ уперше було використано для освітлення магістрату, який розташовувався у Ратуші. Власне саме в Ратуші було прийнято рішення про будівництво газовні.

Через кілька років заможні люди почали використовувати газ не тільки для освітлення, а підігріву води та приготування їжі. Тому виникла потреба у розширенні заводу. У 1901 р., магістрат прийняв рішення про будівництво нового газового заводу на Лані за Бельведером (тепер Ленкавського). Де власне й зараз розташований «Івано-Франківськгаз».

«В одному з корпусів старого газзаводу розташований газовий музей, де можна простежити історію розвитку  компанії. Зокрема, наочно побачити перші газові ліхтарі, лампи, водонагрівачі і навіть газову праску», – розповідає фахівець зі зв’язків з громадськістю ПАТ «Івано-Франківськгаз» Галина Цап.

Загалом світильний газ використовувався до 1950-х років. В середині ХХ століття завод  не міг задовольнити в повному об’ємі потреби населення. Він хоч і виробляв свою продукцію, але в незначній мірі і тільки на невелику частину мешканців центральних вулиць.

Тому уже  в грудні 1952 року виконавчим комітетом Станіславської міської ради було прийнято рішення «Про консервацію газового заводу».   Згідно з яким, з 1 січня 1953 року всі квартири, які отримували світильний газ від заводу, мали перейти на зріджений. А вже через рік у місто вперше надійшов природній газ.

Для Прикарпаття розпочалася нова сторінка діяльності: газифікація міста природним газом.

З 1955 р. починається нова сторінка в газовому господарстві Прикарпаття. Передусім на базі газового заводу було створено контору «Станіславгаз», яка за рік проклала 28 км газових мереж, газифікувала майже 3 300 квартир.

З кінця 1960-х і аж до 1990-х рр. високими темпами проводилася газифікація скрапленим газом. За цей період було збудовано та прийнято в експлуатацію більшість об’єктів інфраструктури, що забезпечують транспортування, зберігання та розподіл скрапленого газу і на даний час.

В 1975 р. профільне міністерство реорганізувало трест «Облпромпобутгаз» у виробниче об’єднання «Івано-Франківськгаз». 

З 1991 р. починається період введення нових технологій, матеріалів і обладнання: використовується так звана система «кили­мового» кон­тролю газової мережі, встановлюються новітні вимірювальні системи, розвиваються інформатизація та комп’ютеризація відділів, експлуатаційних підрозділів, обліку витрат, удосконалюється робота аварійної газової служби.

В березні 1994 р. державне підприємство «Івано-Франківськгаз» реорганізовано у відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації. При цьому завдання підприємства залишилися незмінними: транспортування та постачання газу, виконання комплексу робіт з експлуатації систем газопостачання, проектування, будівництва і ремонту газових мереж. Продовжується й інтенсивна газифікація області, стрімко розвивається матеріально-технічна база. Так, станом на 1 липня 1995 р. в області було збудовано і введено в експлуатацію 5 124 км розподільних газопроводів, в тому числі в сільській місцевості 3412 км, газифіковано 237 000 квартир природним газом, в тому числі в сільській місцевості 79 000, газифіковано 2 274 населені пункти, 243 села.

З 1 грудня 2010 р. відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківськгаз» стало публічним акціонерним товариством.


11.06.2018 3148
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1665
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

663
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1006
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1440
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2657 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3750

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

805

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

441

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

352

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1005
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5158
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10537 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9012
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7539
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

835
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1028
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1306
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15790
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

218
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1354
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1762
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1670