Над Євромайданом нависає тінь виборів 2015 року. В плані стратегічних сценаріїв боротьби за владу Євромайдан може спрацювати у двох «режимах»: в режимі наближення виборів (чого б бажали вітчизняні опозиційні політики) і в режимі зміни виборної парадигми (чого б бажали західні актори). Проте існує ще один аспект теперішніх подій. Серед іншого, Євромайдан став тою «пілотною панеллю», на якій відпрацьовуються політичні технології, котрі розробляються для «великої битви», поки що запланованої на 2015 рік.
Ці технології можна згрупувати у три блоки:
1) нейтралізація політичних інструментів супротивника шляхом «м’якої сили»;
2) збільшення мобільності «вуличного ресурсу»;
3) вибіркові кібератаки за схемою «вогонь по штабах».
Спробуємо проілюструвати ці блоки деякими подіями, що відбувались 21-27 листопада (тобто до моменту написання даної аналітичної статті).
Нейтралізація політичних інструментів
Найбільш яскраво виразилась у цілеспрямованому витисненні лідерів та активістів ВО «Свободи» з «реперних панелей» Євромайдану. Судячи з масштабності та ефективності цієї операції, вона розроблялась фахівцями високого рівня і здійснювалась одночасно у Києві і Львові із врахуванням політичної і протестної специфіки обох міст.
Протестний електорат було заздалегідь настроєно проти «Свободи» низкою потужних і практично «невідбивних» компроматів («гроші Пупса», «справа Колковського», «справа «Україн», «партквиток Фаріон»).
В якості інструментального меседжу використовувалось гасло «Євромайдан без політиків». Якщо для слабо структурованих політичних сил (типу «УДАРу» Віталія Кличка) розчинення його активістів у протестній масі під європейськими прапорами не несе значних ризиків і втрати обличчя, то для такої структурованої сили як ВО «Свобода» це означає втрату не лише звичної іміджевої позиції, але й значної частини маніпулятивного потенціалу. Тепер «Свободу» набагато важче використовувати як інструмент для кризових технологій, а її іміджеві досягнення (типу розгрому «сбусика») у меседжах ЗМІ перетворені на маргінальні та безглузді акції.
Показово, що ця операція нейтралізації почалась у Львові недопущенням до сцени (реперної панелі міста) Юрія Михальчишина. Режисерами Євромайдану було враховано як те, що саме Львів є «законодавцем» політичної моди серед протестної молоді, так і специфічний імідж Михальчишина, котрий не має «візуальної харизми» та широко відомий своїм екстравагантним радикалізмом.
Збільшення мобільності
Якщо на Майдані-2004 головною вуличною технологією була відносно статична схема «окупування центрального простору наметами», то на Євромайдані застосовуються нові, більш мобільні й більш динамічні технології. Протестній масі пропонують здійснювати переміщення міським простором («контрольні обходи» як обмовився Олександр Турчинов, промовисто використавши словосполучення зі сленгу політтехнологів).
Протестувальників не тримають постійно на площі, а виводять перед телекамери в час телевізійного пройм-тайму. Ротація груп відбувається частіше, аніж у 2004 році, організатори враховують втому та можливі втрати в здоров’ї протестувальників. Одночасно така тактика не потребує значного фінансування і дозволяє економити ресурси.
Ще одним проявом мобільності є технологічні проекти на штиб «Голоса Майдану», коли замість набридлих («старих») облич політиків протестній масі пропонують нові обличчя (художників, філософів, письменників, журналістів). Таким чином здійснюється «ротація образів», яка не дає накопичуватись втомі та роздратуванню від одноманітності гасел, «кричалок» та інших низових активаторів.
Вибіркові кібератаки
Хакерські напади на сайт «Української правди» в цій сфері лише вершина айсбергу. Кажуть, що навіть деякі посольства у Києві мали проблеми з інтернет-зв’язком. «Вкидування» дезорієнтуючих повідомлень і твітів набуло масового характеру вже 23 листопада. Під час збору активістів 24.11 в центрі Києва таким способом було дезорієнтовано дві колони приїжджих протестувальників.
В ніч з 25 на 26 листопада почалось масове «вкидування» меседжів, які б мали посварити дві площі – Майдан Незалежності і Європейську. Тому режисери Євромайдану, використавши авторитет Юлії Тимошенко, здійснили обєднання майданів в один під європейським прапором (що ще більш розчинило структуровані партійні групи).
В цілому кібератаки, на думку аналітиків, за останні три дні стали більш кваліфікованими та «точковими».
З’явилися (або набули шаленої популярності) навіть спеціальні «зливні бачки» для стартів розгону компромату на політиків та політспільнот. Їх багато, і як виглядає їх вже «не подолати».
Цікаво, що зрозуміти якого штибу компромат заливають на ці сайти, - правдивий а чи фентезійний… - і не зрозумієш. Останній приклад – злив «Анонімусами» в інтернет листів з приватної е-мейл-скриньки боксера Віталія Кличка.
Як вже оцінили ці листи аналітики – лідер УДАРУ в приватній переписці виглядає зовсім не таким, як на мітингах, майданах та «шустерах», - «чомусь» жодного разу не згадав про свої плани порятунку України, євроінтеграції чи боротьби з корупцією. В основному – «інтим», інші жінки при наявній дружині, позашлюбні діти, гроші і «тьорки»… Далі більше – сайт-бачок «Українська кривда», що став останнім часом майже таким же популярним, як і його прототип – «Українська правда», стверджує, що «брат» по опозиції Віталія Кличка – Юрій Луценко (як свідчить переписка із знову ж таки зломаної скриньки прес-секретарки Луценка Лариси Сарган) дуже зрадів і поставив їй завдання максимально розтиражувати компромат на боксера: «У роботу!» - написав Луценко помічниці.
Вже через 26 хвилин Лариса Сарган строчила лист «розгонщику» компромату. «Привіт! Потрібно терміново розігнати матеріал. Шеф сказав що це надтерміново. Лови посилання https://www.cyberguerrilla.org/blog/?p=16511&cpage=1 # comments. це типу якісь хакери зламали пошту нашого боксера. Матеріал цікавий. Там в основному інтим. Вичленувати інтим і повісь на якийсь нормальний сайт щоб журналісти могли звідти користуватися. Особливо фотографії», - написала загадковому «вичленителю» Лариса Сарган…
Ну це так, - приклад. Але символічний. Такий, що демонструє, що на війні (політичній) друзів і соратників не буде. Що розлому по лінії влада-опозиція не буде, натомість розломів буде багато. Тераріум – всі проти всіх… Мораль, порядність та інші сентименти – "поснули" міцним сном…
Аналітична група «Фіртка-Магус»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: