Нові Євротранші: атракціон піррової щедрості

 

В Евросоюзе вчера был день щедрости: министры финансов стран еврозоны 29 ноября согласились выделить Греции шестой транш в размере 8 млрд. евро. Средства должны быть перечислены к середине декабря 2011 г. На своем заседании Еврогруппа также согласовала очередной транш финансовой поддержки Ирландии в размере 8,5 млрд евро. Министры финансов еврозоны положительно оценили работу правительства Ирландии в сфере урегулирования вопросов долгового кризиса. В таких условия Ирландия должна получить очередной кредитный транш в январе 2012г.

 

Глава Еврогруппы Жан-Клод Юнкер сообщил, что передача средств Греции состоится сразу же после того, как совет директоров МВФ утвердит соответствующие решение в начале декабря. И к середине декабря средства окажутся в распоряжении греческих властей.

 

Теоретически соответствующее решение было принято еще на саммите ЕС в конце октября с.г., когда главы стран ЕС пришли к соглашению о запуске новой программы спасения греческой экономики, которая предусматривала выделение стране финансовой помощи в размере 110 млрд евро, при этом с частными кредиторами была достигнута договоренность о списании половины государственного долга. Однако предоставление помощи было заморожено из-за намерения экс-главы кабинета Георгоиса Пападреу провести референдум, на который бы выносился вопрос о том, принимать помощь или нет. В итоге данный шаг стоил ему кресла премьер-министра, а ЕС приостановил все финансовые операции с Афинами.

 

Официальная позиция ЕС гласит, что в случае, если бы выделение очередного транша не было бы одобрено, уже до конца этого года страну ждал коллапс, так как государство не смогло бы рассчитаться с бюджетным сектором. Для остальной еврозоны это означало бы дополнительное усиление негативных эффектов долгового кризиса. Однако в реальности на этот счёт есть разные мнения.

 

Действительно, объяви Греция дефолт по своим обязательствам, и те деньги, которые сегодня утекают из страны и идут банкам-кредиторам, можно было бы использовать для развития экономики страны. В том числе и на обязательные выплаты. Сегодня же в результате «затягивания поясов» экономика Греции стремительно сокращается, что только усиливает масштаб долгового кризиса (то есть отношение общего объёма долга к ВВП страны). Можно, конечно, поспорить, насколько эффективно греческие власти тратили деньги,
полученные от роста долга, но сегодня это уже никакой роли не играет – поскольку речь идёт об экономике.

 

Как показывает исторический опыт, более или менее нормально можно обслуживать объёмы задолженности, не превышающие 60-65% от годовых доходов. Это верно и для домохозяйств, и для государств (для корпораций ситуация несколько более сложная). Разумеется, и для государств есть особенности -- например, большой экспорт позволяет обслуживать больший по объёму долг, Япония тому пример, но в целом именно эта цифра является критической. Сегодня же долги много больше. Для примера можно привести ту же Грецию (кризис начался при 120% долга по отношению к ВВП), Италию (тоже около 120%), США (у которых сегодня долг около 100% от ВВП, если его считать по официальным методикам). Отметим, что долги американских домохозяйств, которые к началу «рейганомики» как раз составляли около 65% от среднего годового дохода, к лету 2008 года выросли более, чем вдвое, да и сегодня превышают 120%.

 

С точки зрения экономики это означает, что бремя давления обслуживания долгов (а они, в отличие от стоимости рефинансирования для банков, могут стоить вполне приличные проценты) не даст возможности государствам нормально развиваться, -- а значит, проблемы будут только нарастать. Более того, сама идея, что долги такого масштаба можно рефинансировать, – это наивность: всё равно, рано или поздно, их придется серьёзно рефинансировать и списывать. Да, частично это уже сделано, но масштаб – кот наплакал. И потом, это проблема не только Греции, но и всех остальных стран, Германии в том числе.

 

Давайте отдавать себе отчёт, что за время действия модели «рефинансирования» долгов они выросли настолько, что вся мировая экономика их выплатить не может. И только страх от отказа от принципа «священного права частной собственности» останавливает всех от пересмотра этих, прямо скажем, кабальных договоренностей. При этом цена, которую приходится платить, много выше, чем доходы от сохранения этого самого права.

 

Нужно учесть ещё одно обстоятельство. Дело в том, что за время наращивания долгов вырос и финансовый сектор. Он уже составляет не 10-15% от общего объема экономики, как раньше, а не меньше 50%. А если ещё учесть, что львиную долю доходов компаний реального сектора составляют их финансовые подразделения (кто-нибудь помнит историю «Энрона»?), то может оказаться, что и все 70%. Ни одна экономика не в состоянии нести такое бремя, на это просто нет ресурсов.

 

Резюмируя, можно отметить следующее. Несмотря на разные оптимистические заявления, все действия Евросоюза, а также США, G20, G8, и прочих разных стран и организаций направлены на то, чтобы сохранить ту модель экономики, которая действовала последние 30 лет. Может быть, в глубине души политики и «мировая закулиса» (что бы под ней ни понимать) и чувствует, что эта модель, что называется, «не жилец», но сил радикально её изменить ни у кого нет. Но это значит, что все оптимистические заявления суть – обман. Поскольку тянуть колоссальный воз финансовой задолженности и в разы переукрупненного, вспомогательного по сути, финансового сектора, дальше просто невозможно. И если решить одну какую-то проблему, неминуемо появятся новые, нравится это кому-то или нет.

 

У меня есть некоторые соображения, как можно «оттянуть конец» в рамках старой парадигмы (что даст пару десятилетий более или менее спокойной жизни), но и это потребует радикального изменения роли современной финансовой системы. А также существенного сокращения влияния финансового сектора на мировую экономику. Впрочем, об этом я напишу в отдельном тексте. А пока можно лишь констатировать, что попытки обслуживать долги в их нынешнем объёме ни к чему, кроме экономического спада, не приведут.

 

Михаил Хазин,

worldcrisis.ru


01.12.2011 Михайло Хазін 1152 0
Коментарі (0)

06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

1682
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

861
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2047 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31248
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8472
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3551

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

631

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1899

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1413

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2349
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10444
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

506
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

6111
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14332
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

561
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

832
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

20026
04.11.2025

Актор Івано-Франківського драмтеатру Іван Бліндар зіграв роль Святого Миколая у новому українському фільмі «Вартові Різдва», який вийде в прокат 13 листопада.  

1096
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

607
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1065
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1301
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1445