Нові Євротранші: атракціон піррової щедрості

 

В Евросоюзе вчера был день щедрости: министры финансов стран еврозоны 29 ноября согласились выделить Греции шестой транш в размере 8 млрд. евро. Средства должны быть перечислены к середине декабря 2011 г. На своем заседании Еврогруппа также согласовала очередной транш финансовой поддержки Ирландии в размере 8,5 млрд евро. Министры финансов еврозоны положительно оценили работу правительства Ирландии в сфере урегулирования вопросов долгового кризиса. В таких условия Ирландия должна получить очередной кредитный транш в январе 2012г.

 

Глава Еврогруппы Жан-Клод Юнкер сообщил, что передача средств Греции состоится сразу же после того, как совет директоров МВФ утвердит соответствующие решение в начале декабря. И к середине декабря средства окажутся в распоряжении греческих властей.

 

Теоретически соответствующее решение было принято еще на саммите ЕС в конце октября с.г., когда главы стран ЕС пришли к соглашению о запуске новой программы спасения греческой экономики, которая предусматривала выделение стране финансовой помощи в размере 110 млрд евро, при этом с частными кредиторами была достигнута договоренность о списании половины государственного долга. Однако предоставление помощи было заморожено из-за намерения экс-главы кабинета Георгоиса Пападреу провести референдум, на который бы выносился вопрос о том, принимать помощь или нет. В итоге данный шаг стоил ему кресла премьер-министра, а ЕС приостановил все финансовые операции с Афинами.

 

Официальная позиция ЕС гласит, что в случае, если бы выделение очередного транша не было бы одобрено, уже до конца этого года страну ждал коллапс, так как государство не смогло бы рассчитаться с бюджетным сектором. Для остальной еврозоны это означало бы дополнительное усиление негативных эффектов долгового кризиса. Однако в реальности на этот счёт есть разные мнения.

 

Действительно, объяви Греция дефолт по своим обязательствам, и те деньги, которые сегодня утекают из страны и идут банкам-кредиторам, можно было бы использовать для развития экономики страны. В том числе и на обязательные выплаты. Сегодня же в результате «затягивания поясов» экономика Греции стремительно сокращается, что только усиливает масштаб долгового кризиса (то есть отношение общего объёма долга к ВВП страны). Можно, конечно, поспорить, насколько эффективно греческие власти тратили деньги,
полученные от роста долга, но сегодня это уже никакой роли не играет – поскольку речь идёт об экономике.

 

Как показывает исторический опыт, более или менее нормально можно обслуживать объёмы задолженности, не превышающие 60-65% от годовых доходов. Это верно и для домохозяйств, и для государств (для корпораций ситуация несколько более сложная). Разумеется, и для государств есть особенности -- например, большой экспорт позволяет обслуживать больший по объёму долг, Япония тому пример, но в целом именно эта цифра является критической. Сегодня же долги много больше. Для примера можно привести ту же Грецию (кризис начался при 120% долга по отношению к ВВП), Италию (тоже около 120%), США (у которых сегодня долг около 100% от ВВП, если его считать по официальным методикам). Отметим, что долги американских домохозяйств, которые к началу «рейганомики» как раз составляли около 65% от среднего годового дохода, к лету 2008 года выросли более, чем вдвое, да и сегодня превышают 120%.

 

С точки зрения экономики это означает, что бремя давления обслуживания долгов (а они, в отличие от стоимости рефинансирования для банков, могут стоить вполне приличные проценты) не даст возможности государствам нормально развиваться, -- а значит, проблемы будут только нарастать. Более того, сама идея, что долги такого масштаба можно рефинансировать, – это наивность: всё равно, рано или поздно, их придется серьёзно рефинансировать и списывать. Да, частично это уже сделано, но масштаб – кот наплакал. И потом, это проблема не только Греции, но и всех остальных стран, Германии в том числе.

 

Давайте отдавать себе отчёт, что за время действия модели «рефинансирования» долгов они выросли настолько, что вся мировая экономика их выплатить не может. И только страх от отказа от принципа «священного права частной собственности» останавливает всех от пересмотра этих, прямо скажем, кабальных договоренностей. При этом цена, которую приходится платить, много выше, чем доходы от сохранения этого самого права.

 

Нужно учесть ещё одно обстоятельство. Дело в том, что за время наращивания долгов вырос и финансовый сектор. Он уже составляет не 10-15% от общего объема экономики, как раньше, а не меньше 50%. А если ещё учесть, что львиную долю доходов компаний реального сектора составляют их финансовые подразделения (кто-нибудь помнит историю «Энрона»?), то может оказаться, что и все 70%. Ни одна экономика не в состоянии нести такое бремя, на это просто нет ресурсов.

 

Резюмируя, можно отметить следующее. Несмотря на разные оптимистические заявления, все действия Евросоюза, а также США, G20, G8, и прочих разных стран и организаций направлены на то, чтобы сохранить ту модель экономики, которая действовала последние 30 лет. Может быть, в глубине души политики и «мировая закулиса» (что бы под ней ни понимать) и чувствует, что эта модель, что называется, «не жилец», но сил радикально её изменить ни у кого нет. Но это значит, что все оптимистические заявления суть – обман. Поскольку тянуть колоссальный воз финансовой задолженности и в разы переукрупненного, вспомогательного по сути, финансового сектора, дальше просто невозможно. И если решить одну какую-то проблему, неминуемо появятся новые, нравится это кому-то или нет.

 

У меня есть некоторые соображения, как можно «оттянуть конец» в рамках старой парадигмы (что даст пару десятилетий более или менее спокойной жизни), но и это потребует радикального изменения роли современной финансовой системы. А также существенного сокращения влияния финансового сектора на мировую экономику. Впрочем, об этом я напишу в отдельном тексте. А пока можно лишь констатировать, что попытки обслуживать долги в их нынешнем объёме ни к чему, кроме экономического спада, не приведут.

 

Михаил Хазин,

worldcrisis.ru


01.12.2011 Михайло Хазін 1269 0
Коментарі (0)

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10045 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7341
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6712
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3836
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2927
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5850

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

188

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

805

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9920 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1490
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27655
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4191
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3741
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20945
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9250 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

831
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2224
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

229
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

588
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1099
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1308
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2484