Ніби вдруге іду на війну. "Чистильник" прокуратури про роботу над собою і нову посаду

 

/data/blog/109104/fb7e40b4d68234d689d3d1b168d4aec1.jpg

 

Два тижні тому генеральний прокурор України Юрій Луценко публічно оголосив, що усіх його підлеглих перевірятимуть на доброчесність, а робочу групу, яка власне і візьметься за таку перевірку, очолить боєць АТО Петро Шкутяк.

"35 років, пройшов шлях від помічника майстра, був головою Долинської райдержадміністрації, брав участь у мовному Майдані, у великому Майдані, добровольцем пішов на фронт, був важко поранений під Луганським аеропортом у селищі Георгіївка. Має 5 дітей... Ця велика чистка буде відбуватися під керівництвом людини молодої, яка пройшла фронт і точно не візьме жодного хабаря", – таку коротку характеристику дав Петрові генпрокурор.

Ми спілкувалися з Петром за кілька місяців до цього, але текст все відкладався.

Говорили про те, як війна його змінила, про шок і поствоєнний синдром, про те, як по поверненню додому боровся сам із собою.

Говорили, можливо, занадто відверто, як до нинішньої ситуації, але сам Петро вже у новому статусі не заперечував, аби всі ці деталі стали публічними.

Зрештою, головною рисою, на яку він покладається у своїй новій роботі, є чесність.

А тому, каже, не варто замовчувати проблеми, із якими стикається ледь не кожен учасник війни, що триває на сході України досі.

 

Є такий серіал "Тихий океан" — про те, як під час Другої світової американці воювали на островах з японцями. В одному епізоді батько-лікар, відправляючи сина на війну, каже йому: "Найстрашніше, що я бачив під час Першої світової, були не скалічені війною тіла, але скалічені нею душі: коли в очах не лишається ані радості, ані життя. Найбільше я боюсь, побачити таке в твоїх очах". А я, знаєте, бачив такі очі. Бачив у багатьох, — так Петро починає розповідь про власну війну.

Він пішов до лав добровольчого батальйону "Айдар" ще тоді, коли той навіть назви не мав, а був таким собі "партизанським загоном".

Після Майдану він не міг повернутися до звичного життя у рідному Івано-Франківську. Навіть навчальна поїздка до Швейцарії від Фонду Богдана Гаврилишина і вступ до Львівської бізнес-школи не могли відволікти його думок від подій на сході країни.

Я так виховний, — говорить просто. — Все життя називати себе патріотом, а тоді в момент небезпеки для країни не взятися за зброю — непослідовно. Принаймні, я так не зміг. Бачив, що воювати йдуть хлопці молодші за мене — навіть 18-річні. То чого ж я маю ховатися за їхніми спинами?!

Насправді, важко повірити, що Петрові самому не 18: худенький, усмішка на півлиця. Хіба очі видають — глибокі, і погляд — цупкий, серйозний.

Я не знав, що таке війна, — зізнається. — Ніхто з нас не знав. Може, хіба пару афганців. Був з нами такий дядя Саша Косолапов – він нас трошки орієнтував. А коли почалися бої, поранення, загиблі перші – отоді реальність … — Петро лишає речення недоговореним.

Він часто так робить, коли я прошу його пригадати події дворічної давнини.

Якось ми поїхали за пальним в Харків. І коли вже назад вертались, нам повідомили, що хлопці наші попали в бій. Отакі моменти для мене були найважчими — коли ти нічим не можеш помогти.

Мовчить.

Про війну, напевно, можна говорити тільки з тими, хто там був. Іншим краще того не знати

 

Через деякий час продовжує.

Ми пробивали шлях до аеропорту. Пішли на штурм. Вибили їхні блок-пости, звільнивши дорогу, щоб вивозити наших поранених та убитих. Разом з танками закріпилися. А вони нас обстріляли з мінометів. Одна міна впала поряд і мене зачепила.

Хлопці на руках мене виносили з поля бою. Командир БМП дуже ризикував зради мене. Потім я шість годин пролежав у полі — не було як везти далі. А тоді якийсь волонтер — я навіть не знав його — на бусіку взявся мене вивезти.

Годин 7-8 він петляв навколо Луганська, аби виїхати на безпечну територію. Я тоді найбільше боявся у полон попасти. Але вибрались.

А волонтер цей пізніше загинув. Так само вивозив поранених — був сам і без зброї, а по ньому танк вистрілив. Часто думаю, що зобов’язаний йому життям. І не я один.

Після професійної роботи над собою Петро знає, де в цій історії варто розставляти акценти.

Заради таких людей хочеться жити, — каже він тепер. — Хочеться змінювати країну.

 

Він встиг повоювати лиш кілька місяців — але й цього вистачило, аби після поранення під час операції по розблокуванню луганського аеропорту повернутися додому геть іншою людиною.

Після госпіталю я три місяці бухав.

І знову мовчить.

Знаєте, я вважав, і при тому досить довго, що на війні я пережив усе найяскравіше у своєму житті. Так-так, — перехоплює мій здивований погляд. — На війні я себе почував дуже добре — на своєму місці. Звісно, там було важко. Але я був у своєму середовищі. І коли повернувся, мені того не вистачало.

Кілька разів Петро поривався поїхати назад на передову. Прямо на милицях "ішов" до залізничної каси брати квиток в один кінець. Але вчасно опам’ятовувався.  

До війни я думав так: у воді не тону, у вогні не горю. А після — живий лишився, і добре. Руки-ноги на місці, підлатали мене трохи, і все — більше ніяка допомога не потрібна. А все ж три місяці я не знаходив себе. Був страшно виснажений: і фізично, і емоційно. Так, поступово прийшов до думки, що сам не впораюся. Заради дітей мусив зібратися.

 

Петро почав шукати допомоги і через побратимів з "Айдару" потрапив на курс тренінгів по роботі із шоком та посттравматичним стресовим розладом від проекту Wounded Warrior Ukraine.

Кілька тижневих занять на одній із баз відпочинку під Києвом із допомогою професійних психотерапевтів, що працюють за данською програмою роботи з ветеранами, зробили свою справу.  

Тамтешній тренер, психотерапевт Олег Гуковський на прохання назвати людину, яка б найяскравіше ілюструвала зміни у собі до і після тренінгів, одразу ж згадує Петра.

Тепер я сприймаю війну не як травму, а як цінний життєвий орієнтир, — говорить за себе сам колишній "айдарівець".

До речі, тепер він і сам є сертифікованим інструктором із подолання стресу — може допомагати іншим ветеранам повертатися до мирного життя. І час від часу робить це на виїзних тренінгах.

А ще продовжує професійне навчання із бодинаміки — тілесно-орієнтованої методики, співавтором якої є Дітте Марчер з Данії.

 

Новий генпрокурор України особисто запропонував Петрові очолити Департамент внутрішньої безпеки відомства і робочу групу з перевірки прокурорів у центрі й на місцях.

У народі цю посаду уже прозвали "чистильником".

Суть перевірки проста, пояснив Луценко, — усі його підлеглі разом із членами сімей здавали декларації, і ті прокурори, чиї витрати перевищуватимуть задеклароване, будуть звільнені за порушення кодексу професійної етики.

Ні для кого не секрет, що Генпрокуратура нині є інструментом тиску на громадян, на політиків, на бізнес. Вона є фактичним покривачем різних злочинів. А так не має бути. Функції ГПУ важливі для існування держави як такої. Так само важлива і довіра до цього інституту. Значить, мусимо очистити прокуратуру від тих, хто замість своєї роботи, займається витисканням грошей, — пояснює власну мотивацію Петро.

 

Каже, що не боїться розчаруватись, як це відбувається зараз, скажімо, з багатьма волонтерами-членами комісій з переатестації колишніх міліціонерів.

Коли тобі дають можливість щось змінити, не можна не спробувати. Це рішення для мене — як на війну другий раз іти.

Петро тільки входить у курс справ, а тому про результати роботи комісії говорити, каже, ще зарано. Про усі викриття обіцяє звітувати публічно.

— А тобі не страшно? Можуть же тиснути? Погрожувати? Що робитимеш? — питаю.

А він лиш усміхається:

— Прийму цей бій. 

 

Марічка Паплаускайте, УП


15.06.2016 1803 1
Коментарі (1)

Wasyl Ryba 2016.06.16, 22:34
Най тобі Бог помагає і сему бою, др.Петре! Перемогти мож мож лише командов, а вона в тебе з бджолів, що оголосили войну медови, та ще й сильно не гудуть. Тому бажаю тобі, завалити пару ворогів, як той дід шо хтів вмерти комуністом, і набратисі досвіду і на сім фронті, на випадок, як наші прийдут. Героям Слава!
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2098
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

841
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

886
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

883 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2705 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1447

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

617

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

331

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

993

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1115
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1902
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1060
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

782
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

240
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14958
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7267
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

702
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

249
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

164
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

273
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

557
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1011