Наша депутатська рать

Вже у жовтні в Україні відбудуться чергові вибори до парламенту. Повноваження нардепів шостого скликання закінчаться. А вам відомо, що весь цей час робило у Верховній Раді прикарпатське лобі?

Роман Ткач: багато і всюди

Наш екс-губернатор став нардепом 23 листопада 2007 року. У парламенті він входить до фракції «НУ-НС», є членом лічильної комісії, а також секретарем комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Ткача можна назвати чи не балакучішим із прикарпатців: 33 виступи з трибуни і 119 з місця. Хоч на роботу він ходить не так уже й справно. Система реєстрації каже, що Ткач був на 461 засіданні, а 68 пропустив.

За цих неповних п’ять років він написав 14 депутатських запитів. Правда, тільки два з них безпосередньо стосувалися Прикарпаття. Перший — генпрокурору, щодо відкриття кримінальної справи по розкопках у Пшеничниках. Другий — у співавторстві з іншими — про загрозу міні-ГЕС для Карпат.

Законопроектів, де є прізвище Ткача, також немало — 47. Переважно це внесення змін до законів та проекти постанов ВР. В основному Роман Ткач займався земельними питаннями та національно-виз­вольною боротьбою. Приклади — проект закону про визнання ОУН-УПА воюючою стороною, проект постанови відзначення 100-річчя Бандери і т.д.

З усіх напрацювань Ткача чинними актами стали тільки два. Перший, автором якого є сам нардеп, про внесення змін, завдяки яким прийомним батькам встановлюють такі ж соціальні гарантії, як і рідним. Другий — закон про державний земельний кадастр.

Зіновій Шкутяк: рідна комуналка

Екс-мер Франківська також став депутатом у листопаді 2007-го і також є членом фракції «НУ-НС». У раді він очолює підкомітет з питань ЖКГ.

З відвідуваністю у Шкутяка теж непогано. З 529 засідань він пропустив 82. Хоч говорив значно менше. Лише 12 виступів з трибуни і 47 з місця. Зате депутатських запитів аж 39 штук. Переважно його цікавили національно-культурні питання, як то наруга над гімном України, вивішування радянських прапорів на держустановах, конфлікти навколо музеїв націоналістичного спрямування і т.д.

Із законотворчістю у Шкутяка нормально: 21 законодавчий акт, переважно у співавторстві з іншими, серед них проект Житлового кодексу та закону про комунальну власність. Але поки що серед усіх його напрацювань чинними актами стали тільки два, обидва у минулому році.

Перший — зміни, якими полегшується процедура приватизації квартир у гуртожитках. Другий — постанова про відзначення 170-річчя Миколи Лисенка.

Дмитро Шлемко: а як там Юля?

Шлемко — єдиний прикарпатський нардеп-бютівець. Як і два його попередники, депутатське посвідчення він отримав у листопаді 2007-го. Член комітету з питань економічної політики.

На сесії ходить доволі справно, пропустив тільки 59 засідань. За чотири з половиною роки виступав 35 разів: 21 — з місця, решту з трибуни.
Запитів у Шлемка — рівно три десятки. Вагома частка їх щодо долі патрона білосердечних Юлії Тимошенко. Він писав і в генпрокуратуру, і в пенітенціарну службу, і уповноваженому з прав людини. Ще Шлемка дуже турбувало обмеження руху транспорту в Києві. А от тих, що прямо стосуються рідного Прикарпаття, — тільки два. Шлемко доєднався до колективного запиту по міні-ГЕС, а ще намагався привернути увагу до порушення законів під час слідства у справі «Тризуба».

Дмитро Шлемко значиться серед авторів 18 законопроектів. Але поки що жоден із них не став чинним. Певно, варто відмітити останнє напрацювання Шлемка (у співавторстві), яке було зареєстровано 13 квітня цього року. Це пропозиції щодо змін до закону про статус гірських районів. Ним пропонуються додаткові пільги для горян. Наприклад, для тих, хто живе на висоті понад 650 мет­рів на рівнем моря, збільшення усіх видів державної матеріальної допомоги не на 20%, а на 40%.

Микола Круць: якось набридло

Цементно-шиферний король, як його інколи в нас називають, став нардепом трохи пізніше — 27 грудня 2007 року. Офіційно Круць вважається у фракції «НУНС» і є членом комітету з питань транспорту і зв’язку.

От за що його варто відзначити, так це за кількість прогулів. Електронна система реєстрації стверджує, що з 512 засідань він пропустив 216. І з часом Круцеві все більше набридає ходити до парламенту. За останній рік із 116 засідань він відвідав лише вісім.

Не дивно, що й виступів тут найменше — 11 і всі з місця. Жодного депутатського запиту. За весь цей час ім’я Миколи Круця фігурувало у списку авторів тільки дев’яти законопроектів. І лише один із них став чинним актом — це зміни до кримінально-процесуального кодексу, якими підприємствам надається право отримувати копії вилучених при перевірці документів. А от по чому Круць побив усі рекорди, так це по пропозиціях щодо правок у законопроектах — 193.

До слова, Микола Круць разом з іншим депутатом із Прикарпаття Василем Чудновим є авторами проекту постанови про відзначення 800-річниці міста Тлумач. Приймуть чи ні, подивимося.

Валерій Келестин: головне — ходити

30 березня 2010 у парламенті склали присягу 22 представники Партії регіонів. Вони потрапили до парламенту, бо їхні попередники у списку регіоналів пішли працювати у виконавчу владу. Серед «нових» були троє прикарпатців.

Валерій Келестин — відомий рогатинський бізнесмен. Нині він є членом комітету ВР з питань правосуддя та членом спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Якщо вірити системі реєстрації, то на засідання він ходить найсправніше — тільки один пропуск. Проте почути його можна нечасто. За ці два роки Келестин виступав тільки чотири рази, усі з трибуни.

Зате написав п’ять запитів. І всі вони по рідному Прикарпаттю. Так, «скаржився» на безкарність голови Галицького районного суду Василя Клюби та свавілля Рогатинського ВАТ «Кліщінівнянка», яке розробляє піщаний кар’єр біля церкви. Найсвіжіший запит — про недофінансування захищених статей видатків бюджету Калуша на 2012 рік.

Із законотворчістю в Келестина — так собі. Його ім’я у списку авторів шести змін до законодавства. Чинним став тільки один акт — стосовно переліку ділянок надр і процедури їх оренди.

Володимир Личук: майже не чути

Личук офіційно мешкає у Калуші. Кажуть, там його добре знають, а минулої осені це прізвище прогриміло чи не на всю Україну — через стрілянину, в якій начебто був замішаний його син.

А що ж в Раді? З відвідуваністю — майже відмінно, тільки два пропуски. Але говорить не часто — за два роки шість виступів, але п’ять — з трибуни.

Колишній директор школи зараз є членом комітету з питань науки і освіти. І три з чотирьох законопроектів, у яких фігурує ім’я Личука, напряму пов’язані з діяльністю освітянського комітету — постанови ВР про призначення премій та стипендій молодим вченим. Ще один — зміни до перехідних положень Податкового кодексу. Проект було відхилено та знято з розгляду.

Василь Чуднов: і буде свято

Ще один регіонал, який у отримав депутатське посвідчення 30 березня 2010 року. На засіданнях з’являється рідше, зате чути його значно більше. На 241 засідання — сім пропусків, 13 виступів з місця та ще три з трибуни. У Раді він член комітету з питань бюджету.

За два роки Чуднов написав рекордну кількість запитів — 31. І більшість із них стосується Прикарпаття. Цікавився спецавтотранспортом для інвалідів Франківщини, реконструкцією басейну в Косові, завершенням будівництва хірургічного корпусу Галицької районної лікарні, газифікації населених пунктів Надвірнянщини, навіть поповненням книжкових фондів бібліотек Косівського, Верховинського та Снятинського районів. І це далеко не повний перелік. Чуднов — єдиний із наших нардепів писав запити навіть у нашу ОДА.

Так само активно у нього і з законотворчістю. Ім’я Чуднова серед авторів 20 проектів. Хоча чинними стали тільки шість — і то всі постанови ВР. Одна про основні напрямки бюджетної політики на 2011 рік. Ще п’ять — про свята: 600-річчя рідного Чуднову Космача, 950-річчя Тисмениці, 600-річчя Микуличина та дні народження знаменитих різьбярів — 190-річчя Юрія Шкрібляка і 120-ти річчя Юрія Корпанюка. Також уже зареєстрована постанова спільного авторства Чуднова та Круця про відзначення 800-річчя Тлумача.

Активність Чуднова проявилася і у внесенні правок — він запропонував їх до 120 законопроектів.

Ігор Зварич: і туди, і сюди

Колишній заступник голови Івано-Франківської ОДА — «наймолодший» наш нардеп у цьому скликанні. Депутатських повноважень він набув 15 лютого минулого року.

У раді він є головою підкомітету з питань координації програм технічної допомоги ЄС. Протягом року він був членом тимчасової комісії з розслідування обставин підписання газових угод між «Наф­тогазом» і «Газпромом».

Зварич помітний тим, що не втрачає тісного контакту з рідною ОДА та Михайлом Вишиванюком. Він є на засіданнях чи не всіх колегій, буває і на сесіях облради. Завжди готовий відповідати на будь-які запитання щодо економіки області та ставлення до Прикарпаття там, у Києві.

А от у Раді Зварича майже не чути. Хоч на засідання він ходить. Пропустив тільки одне. Але от виступати не любить. У Раді його чули тільки раз, 1 червня 2011 року, та й то все, що він сказав, це передав своє слово колезі по фракції.

Стільки ж у Зварича і депутатських запитів — один, і той колективний, адресований він ген­прокурору та стосується справи Мельниченка.

Ім’я Зварича значиться у списку авторів 10 законодавчих актів. Чинними з них стали тільки чотири. Дві постанови про звіти комісій, членом яких він є, дві — постанови (спільно з Чудновим) про святкування річниць Космача та Тисмениці.

P. S. Це ті результати роботи нардепів, які видно з офіційного сайту ВР. Можливо, кожен із них за лаштунками зробив для виборців значно більше. Цього ми не знаємо. Та навіть за сухими цифрами видно, кому й навіщо було треба те депутатство. Висновки робіть самі. Адже скоро — нові вибори.

Євгенія Ступ’як, Репортер