Нардеп: В угоді з «Шевроном» не врахували жодну з умов обласних рад

 

/data/blog/43002/7138a5bcd695369cab8c3df5cff0de00.gif

 

Жодну з умов Львівської та Івано-Франківської обласних рад, які вони вказали у своїх рішеннях при погодженні проекту угоди з компанією «Шеврон» про розподіл вуглеводнів, що видобуватимуться у межах ділянки «Олеська», не виконано.

 

Тобто рішення цих рад ще не набули чинності, а тому підписання угоди є протиправним.

 

Про це заявила народний депутат від ВО «Свобода» Ірина Сех, повідомляє її прес-служба.

 

«У рішеннях Львівської та Івано-Франківської обласних рад передбачено, що вони набувають чинності лише після того, як центральна влада встановить екологічні стандарти і нормативи при видобутку сланцевого газу, а також після набуття чинності закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо частки місцевих бюджетів у прибуткових вуглеводнях і розгляду та врахування низки доповнень та пропозицій до угоди, що були напрацьовані спеціально створеними робочими групами обласних рад, – зазначає народний депутат. – Тобто влада обдурила громади».

 

За словами Ірини Сех, в цій угоді насправді закладено механізм, який дозволяє всі надходження взяти під контроль та в ручне управління приватних структур.

 

«Як свідчить світова практика, держави в подібних угодах завжди виступають, як правило, в особі національної нафтогазової компанії зі 100% часткою держави в статутному фонді, – каже вона. – Натомість в Угоді щодо ділянки «Олеська» державу представлено спеціально створеним ТзОВ «Надра Олеська», учасниками якого є НАК «Надра України» (90%) та ТзОВ «СПК-Геосервіс» (10%). Поява невідомого СПК «Геосервіс» у сланцевій Угоді здивувала навіть Адміністрацію Президента. Відомо про записку на ім’я Президента від Ірини Акімової, в якій йдеться, що ТОВ СПК «Геосервіс» штучно введено до участі у згаданих проектах з метою отримання приватними особами значних коштів від видобутку сланцевого газу, і що економічно доцільнішим було б залучення цього підприємства до виконання окремих видів робіт за замовленням ВАТ НАК «Надра України». Однак пізніше чиновниці роз’яснили, що до чого і питання зняли…».

 

Однак, за словами народного депутата, всім зрозуміло, що невипадково те ж «СПК-Геосервіс» виграло конкурс на участь у розробці вуглеводнів не тільки на Олеській площі, але також і на ділянці «Юзівська», невипадково ТзОВ «Геосервіс чауда», де керівником та ж особа, що і в «СПК-Геосервіс», виграло конкурс на участь у проекті щодо розробки вуглеводнів на Скіфській ділянці Чорноморського шельфу.

 

«У всіх згаданих угодах передбачено, що держава може поступитися всіма або частиною своїх прав на користь іншої сторони угоди чи будь-якому іншому суб’єкту господарювання. Наприклад, положення розділу 37 Угоди щодо ділянки «Олеська» передбачають механізм, за яким державна компанія може відмовитись чи продати свою частку на користь іншого учасника угоди, наприклад, того ж «Геосервіс». І немає жодних гарантій, що «Геосервіс» в подальшому не поступиться своїми правами іншому суб’єкту, наприклад, тому ж російському «Газпрому». І тоді конкретна економічна вигода і так звана енергетична незалежність держави, якою так козиряє влада, просуваючи цей проект, опиниться в чужих руках, а не в українського народу. В українських реаліях прокручування таких схем – звичайна практика. Свіжий приклад стосується італійської нафтогазової компанії ЕНІ, коли спеціальні дозволи на розробку дев’ятьох родовищ вуглеводнів загальною площею близько 3,8 тис. кв. км на території Львівської області були надані державній компанії – дочірньому підприємству НАК «Надра України» «Західукргеологія», а в подальшому внаслідок нескладних маніпуляцій з утворенням приватних юридичних осіб та перерозподілом статутного капіталу контроль над розробкою цих родовищ перейшов до іноземної компанії», – заявила Сех.

 

За її словами, громадськість переконували, що частка держави в Угоді становить від 17% до 40%, а частка інвесторів – від 83% до 60%, залежно від обсягу видобутих вуглеводнів. При цьому держава почне отримувати свою частку лише після того, як «Шеврон» компенсує реалізацією добутих вуглеводнів усі витрати до моменту промислової розробки ділянки. До речі, до цих витрат відносять і ті 0,5 млн доларів, які інвестор зобов’язується передавати для потреб місцевих громад на стадії геологічної розробки, а потім ще 1 млн доларів після досягнення рівня комерційної доцільності цього проекту. Натомість Мінфін у своїй експертизі дійшов висновку, що фактична частка держави з моменту промислової розробки і далі протягом усіх 50 років дії угоди не перевищить 13,55%. Від цієї частки ще треба відняти 10% для СПК «Геосервіс» як учасника ТзОВ «Надра Олеська».

 

Також народний депутат зазначає, що невідомо, чи в остаточному тексті Угоди враховано зауваження Мін’юсту та Мінфіну. «Міністерство юстиції подало свої висновки за результатами правової експертизи до проекту Розпорядження КМУ про підписання угоди на 15 сторінок. Міністерство фінансів теж надало свої зауваження до проекту Угоди обсягом 7 сторінок. Така велика кількість зауважень, які в основному стосуються незахищеності економічних прав держави, вказують на те, що угода насправді далека від інтересів України», – стверджує Сех.

 

Нагадаємо, держава Україна, компанія «Шеврон Україна Б. В.» і ТОВ «Надра Олеська» підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на видобуток вуглеводнів на Олеській ділянці (Львівська та Івано-Франківська обл.).

 

Про це 5 листопада повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький.

 

Україна підписала угоду про розділ продукції з видобутку вуглеводнів на Олеській ділянці

Сесія Івано-Франківської облради: депутати проголосували "за" сланцеву угоду - 62 депутати "за" (фото)


07.11.2013 634 2
Коментарі (2)

Сергій Чирва 2013.11.07, 15:09
Те що нас як Лохів донецькі кинуть було зрозуміло з самого початку афери ЯНУКСЛАНЦГАЗ... От тільки ми ще не можемо уявити глибину виритої ями, куди зіштовхують краян... глибину отрути у тій ямі...
r 2013.11.07, 21:17
Розвели як котят
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1954
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1053
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1212
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1652
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2844 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3938

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1144

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

650

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

444

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1176
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5785
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5338
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10738 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1500
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1457
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7640
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1143
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15971
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

542
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1540
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1993
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1885