У медіа та соцмережах тиражується інформація про голосування на повторному другому читанні законопроєкту №10242. Багато громадських організацій напередодні голосування в Раді закликали народних депутатів не голосувати за нього.
Про це пише Фіртка.
У результаті законопроєкт був провалений, набравши лише 213 голосів замість необхідних 226.
"Цей законопроєкт – про тиск на журналістів, він несе загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту їхніх джерел та викривачів корупції", — саме так активісти оцінюють названий законопроєкт 10242.
Фіртка звернулася до народного депутата України Ігоря Фріса, який не голосував за законопроєкт в першому «другому читанні», натомість віддав свій голос на повторному другому читанні.
«Вміти роздути із законопроєкту бульбашку в нас вміють найкраще у світі. Коли я ставив питання про те що вказаний законопроєкт в попередній редакції порушує основні засади та основні права суб’єктів державної реєстрації у сфері державної реєстрації прав, у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у сфері державної реєстрації санкцій відповідно до державної санкційної політики, чомусь нікого це не цікавило.
Тоді я був єдиний, хто аргументовано виступив проти вказаного законопроєкт і голосував проти, і переконав колег, що його не можна було приймати, коли він виносився перший раз до сесійної зали в другому читанні.
Чомусь тоді ні журналісти, ні громадські діячі не звернули тоді на це увагу.
Натомість, коли в комітеті були прийняті відповідні правки, і відстояно право на безспірний законний спосіб отримання інформації про особу (тут ключове слово – законний), про її майно, про її статки, про належні їй права з державних та єдиних реєстрів, які сьогодні існують в Україні, і відповідними примітками до кримінального кодексу внормоване саме положення (яке до речі сьогодні не існує) – що таке «правомірний доступ», а що таке «несанкціонований доступ», «незаконне отримання та збут інформації», «знищення інформації», «зміна інформації», натомість зразу чомусь всі сполошилися, і дехто вирішив, що йде наступ на свободу слова і на права журналістів. Нічого цього немає, тому що закон 10242 в тій редакції, яка була подана до другого читання – він про інше", — переконаний нардеп.
Ігор Фріс розповідає, вранці перед засіданням комітет з правоохоронної діяльності додатково збирався і скасував ті драконівські санкції щодо позбавлення волі за розповсюдження та збут інформації з єдиних та державних реєстрів і публічних реєстрів, які існують в системі, то ніхто не звернув уваги, що таке несанкціонований доступ чи зміна інформації та несанкціонований збут інформації. Якраз ці правки розв'язували питання — коли інформація, яка повинна бути захищена і належати особі, її персональні дані, не можуть бути продані, як воно часто відбувається.
Саме неправомірний збут такої інформації викликав необхідність прийняття цього законопроєкту – а саме, задля захисту інформації щодо особи, її майна, і всього що їй належить.
"Я голосував в першому випадку проти, і переконував колег вчинити так само, в другому ж випадку, після внесення правок, я голосував «за», бо переконаний, що ті норми й правки, які були до другого читання проголосовані в комітеті за моєї ініціативи, за ініціативи спільноти реєстраторів, нотаріусів, - вони розв'язували питання захисту прав особи, над чим я в принципі і працюю весь цей час», — ділиться народний депутат.
Також, Фіртка попросила нардепа уточнити деталі щодо відповідальності журналістів, поставивши питання: "А як бути журналістам, які отримали від когось правдиву інформацію про особу, нехай в сумнівний з погляду права спосіб, оприлюднили її, і відмовляються «здати» джерело інформації, на що власне мають право. Яка тоді буде і чи буде відповідальність журналіста?".
"Для журналістів немає жодної відповідальності. Відповідальність є для особи, яка має доступ до інформації, якщо вона в незаконний спосіб передала чи «продала» її журналісту. Дивіться, от я нотаріус.
Якщо я, маючи якусь інформацію про особу, про те що вона набула і продала, чи будь-яку іншу інформацію, оприлюднив чи передав таку інформацію, то для мене це кримінал.
Чому по іншому має бути для реєстраторів, які мають доступ до інформації про особу і оприлюднюють її? Не повинно бути різниці. І ще раз – цей закон з внесеними правками – зовсім не про журналістів, він про інше!», — каже Ігор Фріс.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Верховна Рада ухвалила закон про підвищення податків. Як голосували нардепи з Івано-Франківщини
Відомий відсоток прокурорів з Івано-Франківщини, які мають статус особи з інвалідністю
Депутат з Івано-Франківщини Ігор Фріс про політику та законотворчість, вино і бджоли