У всього у цьому світі є ціна, найголовніше – вміння вірно її визначити
Пабло Ескобар
У цьому світі має властивість змінюватися все. Виняток – українські політики і компанія «Україна Футбол Інтернешнл». Відколи ця, утворена при Федерації футболу України організація існує, не було такого жодного за участю нашої національної збірної матчу, перед яким би вболівальники масово не жалілися на проблеми з покупкою квитків. Без різниці – доба до початку зустрічі залишається чи місяць.
За звичкою, найбільші квиткові катавасії торкаються поєдинків у столиці. За прикладом далеко ходити не треба. Достатньо перечитати метеріал UA-Футболу напередодні матчу Україна – Іспанія – «Вільна каса. Чому квитки на матч Іспанія – Україна масово опинилися в руках перекупників?»
Проти словенців у першій зустрічі раунду плей-оф підопічні Михайла Фоменка зіграють у Львові. В тому, що на стадіон зможуть потрапити виключно щасливці, люди зі зв’язками чи зайвими грішми, стало відомо ледь не одразу, коли 28 жовтня на сайті УФІ стартував продаж перепусток. Ресурс катастрофічно виснув, увійти на сторінку покупки було майже неможливо.
При цьому тим, кому пощастило, хизувалися теж сильно не треба. Річ у тім, що придбані квитки вони зможуть забрати лише в день матчу, в приміщенні Львівської обласної Федерації футболу, вистоявши в кілометровій черзі поряд із журналістами, котрим потрібно забрати акредитації (про свої враження від цієї процедури розповімо обов'язково). Виходить, замість того, щоб приємно провести час у кав’ярнях галицької столиці і прогулятися вуличками старого міста, бідолашний вболівальник/журналіст годинами буде змушений маринуватися у вузьких коридорах будинку на вулиці Яворського, 1. Маринуватися аж до того часу, поки відповідальний працівник не знайде конвертика з квитком і не вручить його людині особисто в руки, заодно запропонувавши придбати матчеву програмку.
Львів’янам із числа тих, хто послугами інтернету вирішив не користуватися, понадіявшись на фарт або толерантність терпіння у вистоюванні черг до кас «Арени Львів», теж пощастило не більше. Черги люди займали ще з ночі, а вранці їх порадували віконечка лише трьох відчинених кас. Побороти страшенну тисняву топ-менеджери не то стадіону, не то «України Футбол Інтернешнл» вирішили оригінально – склавши попередні списки, за якими людей пропускали красиві нові поліцейські кількістю по троє осіб.
При цьому квитків у каси під час першого дня продажу вкинули лише 1600. Невдоволені вболівальники, розуміючи, що час вони потратили надарма, погрожували перекрити дорогу. Апогею ж невдоволення сягнуло, коли 3 листопада, у другий день "торгівлі", з’явилося повідомлення, що усі шість з половиною тисяч виділених у каси квитків продані. Галичани закидали віконця яйцями, обіцяючи вдатися до радикальніших заходів впливу. Після того каси дивним чином відчинилися. Ще якась кількість квитків таки була зреалізована. Вершиною цинізму при цьому була пропозиція усім учасникам черги заповнити анкету вівдвідувача «Арени Львів».
Під тиском громадськості «УФІ» вирішила погратися у відкритість. Зрештою, на цей раз, намагаючись імітувати прозору діяльність, компанія спрацювала сама проти себе.
Кількість місць на стадіоні «Арена Львів» - 34 300. Наразі, станом на 5 листопада продано:
- 6 414 квитків на сайті www.ufi.com.ua;
- 6 335 квитків в касах стадіону;
- 1 396 квитків заброньовано для вболівальників збірної Словенії;
- 6 254 квитків отримала Львівська Федерація футболу;
- 10 079 квитків заброньовано за заявками від регіональних федерацій футболу.
Цю, виділену курсивом інформацію, «Україна Футбол Інтернешнл» оприлюднила на офіційному сайті ФФУ. Про що свідчать ці цифри? Із першими трьома позиціями усе начебто зрозуміло. Сумніви виникають стосовно квитків, виділених реґіональним федераціям. Їх налічується понад 16 тисяч, тобто, майже половина від загального вмісту «Арени Львів».
Куди діваються усі ці квитки? Щоб збагнути це, достатньо зайти до вже прорекламованого приміщення на другому поверсі в будинку на Яворського, 1 у Львові. Там, у стінах Львівської обласної федерації зухвало красується повідомлення про те, що квитки на матч Україна – Словенія залишилися і їх можна придбати саме тут.
Відповідальним за торгівлю є Андрій Грисьо, син президента Федерації футболу Львівської області Ярослава Грися. Відомий номенклатурник, не дарма Ярослав Антонович спершу висловлював щиру відданість Григорієві Михайловичу Суркісу, потім одним з перших зрікся нинішнього віце-президента УЄФА на користь кандидатури Анатолія Конькова, а зі зміною політичної ситуації так само прудко переметнувся до табору однодумців Андрія Павелка, зберігши таким чином себе для футболу вищих досягнень. З усього видно, що така відданість цінувалася й цінується. Видно не лише з довірених Львівській федерації 6 254 квитків на окремо взятий матч, але й із високої довіри П’єрлуїджі Колліни, котрий ввів іншого сина пана Грися Юрія в число арбітрів, які у поточному сезоні працюють на матчах Прем’єр-ліги.
Львівські друзі, які цікавилися вартістю квитків, запевняють, що найдешевші перепуски номіналом 70 гривень коштують не менше 200. Поміж інших обласних федерацій ситуація аналогічна. Тільки кількість «тікетів» не така висока. Виходить, із доброї волі УФІ 16 тисяч квитків свідомо відправлені в "тіньовий сектор".
Втім, навіть придбавши всіма правдами-неправдами квиток, вболівальник ще не ґарантує собі потрапляння на стадіон. Про це свідчить досвід попередніх поєдинків за участю національної збірної – львівського проти Македонії і київського проти Іспанії. Тоді чимало українців не могли проветси свої «тікети» через турнікети, а коли ледь не силоміць таки зуміли пройти на стадіон, були обурені тим фактом, що на їхніх місцях сидять інші люди. І що найцікавіше, вони теж сидять на своїх місцях, їхні квитки теж начебто справжні. Мабуть, якби Пабло Ескобар мешкав в Україні, то займався б продажем квитків на футбольні матчі...
