Нація без історії?

Дожилися! Нещодавно Міністерство освіти, науки молоді і спорту України викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

З розділу "Україна у 1929-1938 роках" зникли згадки про лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру і Романа Шухевича, а також ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.

Розділ, що називався в програмі 2012 року "Україна в боротьбі за збереження державної незалежності", перейменований в "Український державотворчий процес".

З нього виключені згадки про таких політичних діячів Української народної республіки, як Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економіста Михайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

З розділу про розвиток України в період 1945-початку 1950-х років вилучено згадки про десталінізацію і припинення репресій.

Замість цього додалися прізвища першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, професора Бориса Патона і авіаконструктора Олега Антонова.

Міністерство освіти також виключило з програми питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв'язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного.

Сумно… людей, що поклали свої долі на вівтар Незалежності нам просто пропонують забути. Сьогодні цих персоналій, а завтра що? Може і саму Незалежність нам запропонують забути. “Тихо” поміняють кілька розділів у новітній історії України – і все! Не було Незалежності: Союз розпався, утворилося щось інше, тільки не Україна. Щось свого часу зробили із Переяславським договором Хмельницького – просто замінили березневими статтями. А пункти то там були інші.

І історія інша, і концепція державності інша. Вірніше її відсутність – державність України ніхто не визнавав, тільки міфами про “возз’єднання” нас кормили і кормлять не одне століття.

І сама концепція “русского міра” якраз і базується на міфі про братні народи: Росія без України – азіатська країна, Україна робить Росію імперією. Тому “прив’язаність” України до Росії – життєвонеобіхдно для нашої північної сусідки. Звідси і великий інтерес до наших з Вами справ.

А яку реакцію на ці події продемонстрували “сильні світу цього” всередині країни? Дуже неоднозначну. Ця тема і далі поглиблює розкол в українському суспільстві.

В опозиції встигли заявити, що теперішня українська влада просуває у суспільство ідею “русского міра”. Та й усе. На цьому все затихло. Жодних конкретних кроків не видно.

А от у Партії регіонів стверджують, що таким чином реалізували резолюцію Ради Європи щодо неможливості героїзації фашистів та їхніх поплічників. Водночас, експерти відзначають, що рішення європейських інституцій ніколи не стосувалися заборони на імена Бандери та Шухевича в підручниках з історії і, тим паче, українських дисидентів. 

Хоча Вадим Колесніченко, який начебто озвучив позицію влади, і не уточнив, що згадана резолюція Європейського Парламенту засуджувала лише посмертне нагородження Президентом Віктором Ющенком Степана Бандери званням “Герой України”, і крім того, пропонувала провести “серію міжнародних наукових конференцій з метою встановлення історичної правди і розробки рекомендацій щодо спільної оцінки країнами-членами Ради Європи діяльності ОУН-УПА у Другій світовій війні”. Утім, конференцій так і не провели.

Складається таке враження, що здійснюється курс на перетворення сучасної України в Українську Радянську Соціалістичну Республіку. А величну історію України перетворюють в історію Української РСР. Відповідно, з цієї історії вилучаються усі особи, які боролися проти радянської влади.

Взагалі, дисидентський рух – це громадсько-політичний рух, який включав широке коло політичних сил, що виступали за здобуття Україною державності, розбудови в республіці національної, демократичної держави, ставив за мету максимально сприяти процесу національного і духовного відродження українського народу.

Тому викреслити з історії дисидентів означає, що національно-визвольного руху не було, а українські державотворчі процеси того часу були виключно у радянському контексті. Як писав Петро Шелест, “Україно наша радянська”, але чи хочемо ми цього у третьому тисячолітті?

 


26.01.2013 Марія Лутчин 2915 12
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

865
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

586
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1057
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2328 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3414
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2848 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

713

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

886

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1356
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10240 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8720
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11165
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

415
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

680
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

996
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

804
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

532
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

974
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1399
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1353
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1578