"Глиба. Він не був народжений для війни. Він був народжений для Карпат, дітей, музики, дружби, свого будинку, майстрування, найсмачнішої у світі фільтр-кави. Юра, це — трагедія", — написала Ірина Рибакова.
Юрій Саманюк — родом з Ворохти Івано-Франківської області. У цивільному житті він був тренером з рукопашного спорту, виготовляв меблі. Чоловік займався фрі-файтом, рукопаш гопаком, спортивним туризмом та грою на народних музичних інструментах.
"Наша ідея була потрапити туди, де війнонька"
Юрій Саманюк проходив строкову службу. Шлях бійця у війську розпочався вже у складі Української добровольчої армії. Про це Тринадцятий розповідав у відео 93 окремої механізованої бригади "Холодний Яр" у жовтні 2022 року.
"Це були мотивовані люди, які хотіли воювати, рвалися на війну: і дівчата, і хлопці, і старші, і молодші. Якийсь час ми брали участь у військових діях, але не могли повністю розкритися, бо все-таки це був не повністю легалізований підрозділ.
Він не входив до структури Збройних сил України. Ми для себе визначили, що монополія на війну зараз є тільки в ЗСУ і дійсно можна повоювати у складі бригад", — говорив Юрій Саманюк.
Згодом Юрій Саманюк вступив до окремої мобільної групи вогневого ураження "Коршун-team" 93 ОМБр "Холодний Яр", яку очолював кавалер ордена Богдана Хмельницького Анатолій Кохан на псевдо Оріль.
"Наша ідея була потрапити туди, де війнонька. Тут працює правило: або ти, або тебе. Або ти сидиш і чекаєш, поки по тобі стріляють, або стріляєш першим. Під Бахмутом якраз ми почали найбільше працювати.
Ми у прямому сенсі слова жили "на передку" майже безвилазно. Як мобільна група, ми мали можливість жити у місті, а не в окопах. Але оскільки у нас багато засобів і на нас надіються, то хлопці часто запитують про підтримку", — розповідав боєць на псевдо Тринадцятий.
Під час вилазки "Коршун-team" на підсилення однієї з позицій піхоти Юрія Саманюка, Анатолія Кохана та їхніх побратимів оточили бойовики ПВК "Вагнер".
"Дуже "дєрзко", з напором, нахабно морально тиснули. Казали: "Здавайтеся, хохли!" Гранатами закидали нас. Ми прийшли підсилювати підрозділ і зрештою вчотирьох лишилися.
На повороті окопу стояв наш Толік. Він отримав важке поранення у шию. Ми пробували його тягнути, але вдвох навіть не могли за нього вчепитися. Пізніше я дав команду, щоб ми відступали", — казав Юрій Саманюк.
Після загибелі командира Саманюк очолив окрему мобільну групу вогневого ураження. На честь командира група взяла позивний Анатолія Кохана — Оріль.
28 грудня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про нагородження Юрія Саманюка орденом "За мужність" III ступеня.
У військовослужбовця залишилися батько, сестра, дружина та двоє дітей.
Редакція Фіртки висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Героям України!
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
