На ринках Верховинщини спеціальна комісія моніторить ціни

 

 

Відтепер ціноутворення на верховинських ринках і в магазинах конролюватиме спеціальна комісія.


Чи не основний показник кризи – наші зарплати. Перераховуючи її зарплату у долари за нинішнім курсом, який зріс більш як вчетверо, стає зрозуміло, що доведеться, навіть, не жити, а виживати. Якщо людина отримує 1500-2000 гривень зарплати, то. в перерахунку на долар, отримує 50-70 «зелених». Українцям доводиться звикати до щоденних космічних цінових показників, причому, на все і у кілька разів, які миттєво реагують на ріст долара, котрий без вагань перевалив за тридцять гривень. Рівень зарплат та пенсій пересічних українців не змінився і найближчим часом їхня адаптація до нормального рівня не передбачається, інформує Фіртка з посиланням на Вісті Верховини.


Що ж можна придбати за знецінену зарплату? Особливо це питання гостро постає, коли приходиш на ринок. «Злети» цін на 20-30% найбільше спостерігалися у перші тижні лютого: усіх, хто завітав на верховинські ринки, чекав шокуючий сюрприз: ціни на продовольчі товари почало лихоманити у бік зростання.


Особливо дивні речі творилися на продовольчому ринку під Ґлифою. В один із базарних днів вартість 50-кілограмового мішка цукру била всі рекорди. Зранку за мішок просили 550 грн, а ближче до обіду потрібно вже було викласти 730-750 грн.
Ціна на борошно сягала до 500 грн, а під обід – 540. Щотижня на 10-20 грн дорожчає мішок комбікорму. Його можна було купити за 150-160 грн, а до кінця дня просили вже 175 грн.


Інколи видається, що ми, покупці, й створюємо таке різке коливання та зростання цін, а підприємці один раз піднявши вартість на товар, наступного разу вже не знижує її. А згодом своє рішення мотивують здорожчанням долара та пального.


Якщо й мають зростати ціни, то у відповідності до пального, а не в удвічі-тричі. Якщо прирівнювати товар до долара, то тільки імпортний, а не вітчизняний, вирощений та вироблений в Україні, ще минулого року. Зважаючи на те, що в Україні йде неоголошена війна, що мають бути реформи, то питання цін не таке вже й важливе. Але ж, все ж таки, контролювати та регулювати їх хтось повинен.


На пропозицію голови РДА Ярослава Скуматчука, 21 лютого промоніторити ціни на продовольчому ринку відгукнулися представники правоохоронних структур, податкової інспекції, ЗМІ, а от жоден очільник громадських організацій на цю ініціативу не відгукнувся і до комісії не приєднався, хоча саме вони мали би виступати за справедливе ціноутворення на продовольчі товари. Де новостворена громадська рада, самооборона, зрештою небайдужі гуцули? Невже комусь на руку таке ганебне поводження з простими людьми?


Спочатку члени комісії пройшлися ринком зранку, як звичайні покупці. І зафіксували кричущий факт: ціна одного мішка борошна вищого ґатунку вартувала до 450 грн. Коли проходили в складі комісії, найвища ціна стала вже 380 грн.

 

Далі – більше. Коли ретельно перевірили продавців, жоден із нихне зміг надати сертифікат на товар. У кращому випадку була накладна, але не вказана закупівельна ціни тощо. Наприклад, представник фірми «Альбінос» із Коломиї взагалі не зміг надати жодної накладної на свою продукцію. У той час борошно цієї фірми «розходиться» у Верховині «на ура» за ціною явно необгрунтованою та завищеною.


Як зазначив Ярослав Скуматчук, без відповідних документів, мішок можна наповнити іншими інгредієнтами, а видавати за фірмовий бренд. Купляючи продукцію у виробника, підприємцю зобов’язані видати сертифікат і накладні. Без цих документів, ніхто не має права торгувати на ринку чи в магазині. Кожен споживач має право вимагати у продавця сертифікат на відповідну продукцію.


Продавці одразу налаштувалися проти комісії негативно. Дехто почав нарікати на дороге пальне, інший – на здорожчання ліків. Хто схвально відгукнувся до ідеї щосуботи моніторити ціни – це покупці, бо за присутності комісії можна було купити продукцію на 20-30% дешевше. Тому просили частіше відвідувати ринок, щоб і перебувати там якомога довше.
Зважаючи на прохання громадян, голова РДА вирішив узяти на особистий контроль ціни на продовольчі товари, а комісія з представників відповідних служб постійно проводитиме моніторинг цін.


25.02.2015 745 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1484
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

842
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1319
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2539 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3628
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3073 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

565

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

300

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

909
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5058
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10442 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8905
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7490
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

727
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

927
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1214
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15692
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1253
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1643
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1558
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1783