Відтепер ціноутворення на верховинських ринках і в магазинах конролюватиме спеціальна комісія.
Чи не основний показник кризи – наші зарплати. Перераховуючи її зарплату у долари за нинішнім курсом, який зріс більш як вчетверо, стає зрозуміло, що доведеться, навіть, не жити, а виживати. Якщо людина отримує 1500-2000 гривень зарплати, то. в перерахунку на долар, отримує 50-70 «зелених». Українцям доводиться звикати до щоденних космічних цінових показників, причому, на все і у кілька разів, які миттєво реагують на ріст долара, котрий без вагань перевалив за тридцять гривень. Рівень зарплат та пенсій пересічних українців не змінився і найближчим часом їхня адаптація до нормального рівня не передбачається, інформує Фіртка з посиланням на Вісті Верховини.
Що ж можна придбати за знецінену зарплату? Особливо це питання гостро постає, коли приходиш на ринок. «Злети» цін на 20-30% найбільше спостерігалися у перші тижні лютого: усіх, хто завітав на верховинські ринки, чекав шокуючий сюрприз: ціни на продовольчі товари почало лихоманити у бік зростання.
Особливо дивні речі творилися на продовольчому ринку під Ґлифою. В один із базарних днів вартість 50-кілограмового мішка цукру била всі рекорди. Зранку за мішок просили 550 грн, а ближче до обіду потрібно вже було викласти 730-750 грн.
Ціна на борошно сягала до 500 грн, а під обід – 540. Щотижня на 10-20 грн дорожчає мішок комбікорму. Його можна було купити за 150-160 грн, а до кінця дня просили вже 175 грн.
Інколи видається, що ми, покупці, й створюємо таке різке коливання та зростання цін, а підприємці один раз піднявши вартість на товар, наступного разу вже не знижує її. А згодом своє рішення мотивують здорожчанням долара та пального.
Якщо й мають зростати ціни, то у відповідності до пального, а не в удвічі-тричі. Якщо прирівнювати товар до долара, то тільки імпортний, а не вітчизняний, вирощений та вироблений в Україні, ще минулого року. Зважаючи на те, що в Україні йде неоголошена війна, що мають бути реформи, то питання цін не таке вже й важливе. Але ж, все ж таки, контролювати та регулювати їх хтось повинен.
На пропозицію голови РДА Ярослава Скуматчука, 21 лютого промоніторити ціни на продовольчому ринку відгукнулися представники правоохоронних структур, податкової інспекції, ЗМІ, а от жоден очільник громадських організацій на цю ініціативу не відгукнувся і до комісії не приєднався, хоча саме вони мали би виступати за справедливе ціноутворення на продовольчі товари. Де новостворена громадська рада, самооборона, зрештою небайдужі гуцули? Невже комусь на руку таке ганебне поводження з простими людьми?
Спочатку члени комісії пройшлися ринком зранку, як звичайні покупці. І зафіксували кричущий факт: ціна одного мішка борошна вищого ґатунку вартувала до 450 грн. Коли проходили в складі комісії, найвища ціна стала вже 380 грн.
Далі – більше. Коли ретельно перевірили продавців, жоден із нихне зміг надати сертифікат на товар. У кращому випадку була накладна, але не вказана закупівельна ціни тощо. Наприклад, представник фірми «Альбінос» із Коломиї взагалі не зміг надати жодної накладної на свою продукцію. У той час борошно цієї фірми «розходиться» у Верховині «на ура» за ціною явно необгрунтованою та завищеною.
Як зазначив Ярослав Скуматчук, без відповідних документів, мішок можна наповнити іншими інгредієнтами, а видавати за фірмовий бренд. Купляючи продукцію у виробника, підприємцю зобов’язані видати сертифікат і накладні. Без цих документів, ніхто не має права торгувати на ринку чи в магазині. Кожен споживач має право вимагати у продавця сертифікат на відповідну продукцію.
Продавці одразу налаштувалися проти комісії негативно. Дехто почав нарікати на дороге пальне, інший – на здорожчання ліків. Хто схвально відгукнувся до ідеї щосуботи моніторити ціни – це покупці, бо за присутності комісії можна було купити продукцію на 20-30% дешевше. Тому просили частіше відвідувати ринок, щоб і перебувати там якомога довше.
Зважаючи на прохання громадян, голова РДА вирішив узяти на особистий контроль ціни на продовольчі товари, а комісія з представників відповідних служб постійно проводитиме моніторинг цін.
