На Прикарпатті жінка стала безхатченком через рідну сестру

 

/data/blog/43441/3ad3f85f52b0e25910c9e4eacaa3297b.jpg

Фото: keyservice.kiev.ua

 

Вже понад три місяці жителька села Пнів на Надвірнянщині Галина Голубчак у передпенсійному віці вимушена як безхатченко-волоцюга тинятися по сусідах і просити даху над головою.

 

Те, що жінка має законне право користуватися батьківським обійстям у рідному Пневі, ще місяць тому ствердив своїм рішенням Надвірнянський районний суд — і її на дев’ять років молодша рідна сестра Марія безпосередньо у залі слухань передала Галині ключі від хати.

 

То чому ж так важко відчинити двері домоволодіння, які так просто і всупереч закону зачинила сестра перед сестрою?



Суд як осуд

Як пише газета "Галичина", Надвірнянський районний суд 11 жовтня визнав позов Галини Голубчак на свою сестру Марію Касіянчук підставним, задовольнив і зобов’язав Марію Касіянчук «не чинити перешкод Голубчак Галині Михайлівні у користуванні житловим будинком» та «вселити Голубчак Галину Михайлівну в житловий будинок» в селі Пневі на вулиці Горішняка, 143. А наше спілкування з односельцями Галини Голубчак дає підстави стверджувати, що і сам факт судового спору між сестрами, і судове рішення на користь вигнанки з рідної хати стали ще й людським осудом на все село для молодшої сестри, яка своїми діями намагалася зробити з рідної і хворої сестри-вдовиці (одна рука в Галини Голубчак частково паралізована) безхатченка. На сьогодні — після смерті матері сестер у липні — право власності на будинковолодіння ні за ким не зареєстровано, свого часу також у Пнівській сільраді не було складено та посвідчено жодних заповітів, а на майно заборони на відчуження чи арешт не було накладено. І за законами України, припинення сімейних стосунків із колишнім власником будинку не може членів сім’ї позбавити права користування займаним приміщенням. Це може зробити лише суд.



Зволікання як байдужість

Ще молодою вона втратила батька, відтак провела в останню путь братів і чоловіка, а три роки тому — сина на нари. А цього року Галина відплакала матір і спопелила в серці любов до своєї єдиної рідної сестри Марії. Жінка у свої 54 роки виглядає, як ніч, — почорніла від пережитих поневірянь, а її сльози стали і пекучими, і нищівними. Бо не опустила рук, а вдалася шукати правосуддя. Коментар безхатченка мимохіть Галини Голубчак нам видався цікавим ще й тому, що, як стверджує жінка, з неї намагалися зробити не лише «бомжиху», а й психічно хвору людину, і погрожували запроторити в «дурдом»:



— Доки була мама живою, ми у хаті жили двоє, а сестра — у Делятині, хоч також була прописана у батьківському будинку. Сестра Марія вже згодом, після маминої смерті, почала мені погрожувати. Била мене, а після похорону ще й відро води на мене вихлюпнула. Поводилася так, що 26 липня я змушена була залишити батьківську хату. Тож і до сьогодні — по людях ночую. У хаті ж наразі не живе ніхто. Після рішення суду сестра відразу, ще у залі, віддала мені ключі від будинку. Коли ж згодом я у присутності журналістів хотіла потрапити до хати, то всі спроби були марні — двері не відчинялися. Певно, зумисне віддала не ті ключі. Бо сестра за той час уже встигла поробити по два замки. Двері сучасні і дуже міцні — їх і виважити годі. 20 жовтня ще стайня і стодола згоріли. Але попри рішення суду виглядає, що сільський голова не дуже поспішає щось вирішувати, мовляв, треба сестри дочекатися. Розумієте, я там від маленької жила, і тепер кожний день по чужих людях для мене — як вічність. Пенсії не маю — ще не ті роки. Хочуть з мене зробити психічно хвору? Так, я важко пережила і ув’язнення сина, і смерть матері. Інсульт зачепив руку, але з головою у мене все нормально.

Ми з’ясували, що і справді діяння рідної сестри і бездіяння виконавчої служби (може, через непоінформованість?) виглядають, як сприяння безхатченству Галини Голубчак. Що ж до можливих погроз жінці «дурдомом», які, як вона стверджує, відбувалися по телефону, то жодних доказів причетності тих чи інших осіб до таких дій наразі нема. Але і будь-яких відхилень психіки, засвідчених медиками, в Галини Голубчак також не спостерігається. Відвідини села Пнева нас, як мінімум, здивували. Таке враження, що жителька Галина Голубчак і справді залишилася наодинці зі своїми проблемами. Бо вже місяць минув з часу рішення Надвірнянського райсуду, який задовольнив її позов, а жінка і досі не може потрапити до своєї хати, де прожила все життя. Ми особисто переконалися, що тими ключами, які сестра привселюдно вручила їй у залі суду, відчинити вхідні броньовані двері неможливо. У всякому разі нам не вдалося. Так, Галина Голубчак упродовж свого вимушеного «бомжування» письмово не зверталася по допомогу до керівництва сільської ради. Але каже, що розмова про це із сільським головою була. То невже не було кому порадити, окрім приїжджих журналістів, як звернутися збідованій односельчанці до відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції? Або, може, у сільській раді не знали, що жінка вже не перший місяць не має прихистку, а на носі — зима, чи чекали, Боже збав, біди? Голова сільради Василь Гладиш підтвердив, що лише тиждень тому довідався від жінки про її проблему, і запевнив про сприяння у її розв’язанні.



11 листопада Галина Голубчак офіційно звернулася із заявою до керівництва Пнівської сільської ради і просить сприяння у депутатського корпусу, а відтак була і у ДВС, а ми, своєю чергою, цей матеріал вважаємо журналістським запитом до керівництва ДВС Надвірнянського районного управління юстиції і просимо забезпечити виконання рішення Надвірнянського районного суду, яке набуло чинності 21 жовтня 2013 року і яке зобов’язує Марію Касіянчук не чинити перешкод і вселити Галину Голубчак у житловий будинок у селі Пневі на вулиці Горішняка, 143.

Ігор ЛАЗОРИШИН


18.11.2013 531 2
Коментарі (2)

небайдужий 2013.11.18, 19:05
люди добрі поможіть людині якщо маете таку нагоду бог все бачить хто робить добрі справи збериться всим селом робіть щось скоро новий рік
Оксана 2013.11.19, 20:54
Пробелема нашого суспiльства людська байдужicть...страшно жити стаэ
09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

623
07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

2069
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33387
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2271
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

3009
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

5102 9

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

380

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1139

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

748

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

954
09.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

242
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

547
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

620 1
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1124
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

941
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

1034
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

799
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30172 1
09.01.2025

Верховна Рада заборонила «джипінг» у заповідниках та національних парках.  

873
07.01.2025

У всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри — позитивний.  

3842
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

473
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

503