На Прикарпатті встановили пам'ятний хрест майстру різьби по дереву Юрію Шкрібляку (фото)


Талант він мав од Бога і людей,

Понад усе Гуцульщину любив,

Її красою він творив і жив.

 

Саме такий напис увінчує дерев’яний хрест, встановлений як знак пам’яті про класика гуцульської різьби Юрія Шкрібляка на прадідівській землі.

 

Цьогоріч виповнилося 190 років від дня народження майстра різьби по дереву Юрія Шкрібляка. Його рідні вирішили увіковічнити пам’ять про народного майстра різьбярства ХХ століття у рідному селі Юрія Яворові. Місце обирали недовго, поставили пам’ятний знак на обійсті Дмитра Шкрібляка, правнука різьбяра, недалеко від його рідної хати.

 

Понад два кілометри вгору тривав наш шлях до місця призначення. Дорога до встановленого знаку була не з легких. Але попри складість шляху: круті підйоми, звивисті стежки і палюче сонце, все це сповна компенсувалося неповторними краєвидами, ароматом квітів та смачними суницями.

 

Під склепінням карпатських сосен та перед панорамами рідних Карпат розташувався пам’ятний хрест.

 

Виготовлено його з дуба, адже це дерево найвитриваліше для робіт, які перебувають на відкритому просторі. Дуб добре переносить дощі, морози та інші природні чинники. Він може стояти століттями, запевняє один з авторів хреста Олексій Бичок, випускник відділу художніх виробів з дерева: «100 років гарантії, навіть більше. Тим паче що у своїй роботі ми використали новітні технології і покрили дуб лаком на восковій основі. Під час дощу дерево відштовхує воду, і таким чином не відбувається його руйнації».

 

За основу пам’ятника взято чотирираменний хрест, який у своїх роботах часто використовував Юрій Шкрібляк. Пам’ятний знак складається з чотирьох квадратів, що було характерним для його робіт, які скріплені маленькими оздобленими трикутниками.

 

З цільної деревини виготовити таку масивну річ практично неможливо, кожне рамено виготовлено з цільної частини, а з’єднано їх за допомогою шипового з’єднання.

 

Як і годиться, відбулося освячення хреста, в своїй промові священик наголосив, що «кожен несе свій хрест. Юрій мав талант від Бога. Він виріс тут серед гір, де ми маємо ще не один талант, який має працьовиті руки, гаряче карпатське серце і творчу душу. Нині в цьому хресті зійшлися минуле і майбутнє, зроблений руками, він має неабияку силу».

 

Навіть пані Олена Шкрібляк розповіла, що коли везли хрест на Максимівку, то в горах була страшна спека, а лиш поставили хрест на місце, звідки не візьмись накрапав малесенький дощ і перестав, а потім була приємна прохолода і далі робота з встановлення хреста далася легко.

 

Думка про відзначення 190-річчя від дня  народження славетного прадіда у родині Шкрібляків обговорювалася дуже жваво, вони вирішили звернутися до Косівського інституту прикладних мистецтв з проханням допомогти зробити пам’ятний знак. Важливо було гармонійно поєднати техніку майстра та виготовити те, що б увіковічнило пам’ять про Юрія Шкрібляка.

 

 Експертна комісія рекомендувала для виконання роботи найкращих студентів навчального закладу Тараса й Олексія, які  з завданням справились  відмінно, за що й отримали по 11 балів і похвалу державної атестаційної комісії.

 

Як зазначили фахівці з різьбярства, в своїй роботі хлопці врахували і параметри хреста, і розміри орнаментики,  які гармонійно вписалися в загальну ідею пам’ятки.

 

Викладач інституту, відділу художньої обробки дерева, Йосип Приймак пригадав, як починалась робота над пам’ятним знаком. «Ми зійшлися на тому що найкращим символом буде хрест, зроблений на основі традиційних мотивів різьбярства Шкрібляків. Чому хрест? Тому що це і як увіковічнення пам’яті, і як хрест - пам’ятник, які колись були дуже популярні різної форми. Мені здається, що задум студентів вдався, ми маємо прекрасний пам’ятник, прекрасну дипломну роботу, честь і хвала дипломникам, відділу художньої обробки дерева і цілому косівському інституту», – поділився спогадами пан Йосип.

 

Один з авторів проекту, Тарас Муляк, розповів, що робота над проектуванням хреста і його виготовленням тривала два місяці.Основну увагу при виконанні проекту хлопці звертали на дотримання орнаментики Юрія Шкрібляка, їм довелося переглянути та опрацювати чимало історичних документів, щоб відтворити різьбу в тому стилі, в якому працював і жив відомий майстер.

 

«Труднощі виникали в тому, що механічна обробка цього дерева була трошки тяжка для нас, це  велика маса роботи, ну і було тяжко створити проект, тому що Юрій Шкрібляк використовував малий обсяг гуцульських елементів і треба було за рахунок цих елементів створити цілу композицію – цей хрест. Якщо подивитися на контур самого хреста, то він також складається з одного з елементів Шкрібляка – 5-квадратний хрест», – розповів Тарас.

 

На освячення пам’ятного знаку з нагоди 190-річчя від дня народження всесвітньо відомого різьбяра Юрія Шкрібляка з’їхалася численна родина, прийшли сусіди, мистецтвознавці. Нелегку дорогу подолали і праправнуки майстра. Вони на завешення урочистостей підготували невеличкий концерт – вивчили вірші про свого славного прадіда. А далі згідно з гуцульською традицією, майстрам, що працювали над виготовленням хреста, Олена Шкрібляк, праправнучка Юрія, помила руки з побажаннями, щоб вони у них ніколи не боліли і сотворили ще не один витвір мистецтва, подарувала кожному з них хліб і вишиту скатертину (згідно з обрядом, має бути полотно на сорочку, але хлопці і так мають прекрасні вишиванки).

 

Ініціатором виготовлення і встановлення хреста виступила Олена Шкрібляк, вона шанує свій славетний рід і тішиться тим, що з кожним роком родина збільшується, навіть мріє зробити з’їзд Шкрібляків на обійсті прадідів. Вона щиро подякувала усім, хто прийшов, за те, що не забувають одного з найвідоміших різьбярів гуцульського краю. Пані Олена закохана в своє село і Карпатські гори:«Я народилася на цьому місці, тут жив мій дід Федір, тато Дмитро, хата, в якій тато народився, тепер є музеєм, я тут народилася, я тут живу і Бог дав такого чоловіка, який мене підтримує і живе тут, він переїхав з міста і живе в горах. Ми любимо наш край, любимо це місце, цінуємо цей дух старовини і наш родинний, який певно тут живе з нами, ми його відчуваємо і  стараємося не залишити це місце, намагаємося так зробити, щоб тут завжди квітли квіти, зеленів ліс, приходили люди, як вони завжди приходять, сміялися діти, співали жінки коломийок, щоб тут було життя мистецтва, життя народу, життя гуцулів і родини Шкрібляків».

 

 

 

 

 


05.07.2012 3968 0
Коментарі (0)

08.03.2025
Олег Головенський

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).  

1453
07.03.2025
Тетяна Ткаченко

Про найчастіші запити від батьків та дітей, складні емоції підлітків, доцільність покарання та потребу любові, журналістка Фіртки поспілкувалась із івано-франківською психологинею Іриною Волощук.  

1033
03.03.2025
Вікторія Матіїв

Про адаптацію та реінтеграцію ветеранів, проєкти, спрямовані на підтримку родин загиблих бійців та виклики для дружин полеглих воїнів, журналістка Фіртки поспілкувалася із директоркою комунального закладу "Ветеранський простір", засновницею громадської організації "Дружини Янголів", дружиною загиблого захисника Павла Василіва — Любов'ю Василів.

1347
25.02.2025
Вікторія Косович

Роман Бончук — митець з Івано-Франківська, відомий своїми масштабними полотнами, муралами та концептуальними роботами.  Про саморозвиток, роль філософії, виклики сьогоденного мистецтва та нюанси творчого процесу митець розповів журналістці Фіртки.

4393
23.02.2025
Олег Головенський

Петро Порошенко в одному зі своїх виступів «офіційно» висловив переконання в тому, що 26 жовтня поточного року в Україні будуть вибори: «Зафіксуйте цю дату».  

2517 1
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

2710 2

Йтиметься про Православну Церкву України - справжню Українську православну Церкву, адже  УПЦ (в єдності з МП) має стільки «українського» як морська свинка – «морського».

535

Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, - це навіть неповний перелік наших активностей.

1135

Вони потребують нашої допомоги. За статистикою, кількість поранених військових в Україні вже сягає 400 тисяч. Це не просто цифри — це люди, які захищали нас, а тепер лишились сам-на-сам зі своїми проблемами.

894

В неділю, 23 лютого 2025 року, о 18.00 за місцевим часом закрилися виборчі дільниці по виборах німецького парламенту – Бундестагу. І одразу ж в ЗМІ з’явилися перші результати екзитполів.

1605
10.03.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

8831
06.03.2025

У Києві відбулися фінальні змагання конкурсу "Кулінарні батли", у якому взяли участь переможці регіональних етапів — учні 8-9 класів та професійно-технічних освітніх закладів із Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Чернігівської та Івано-Франківської областей.  

807
03.03.2025

Піст — це не лише духовна практика, а й випробування для організму, особливо якщо раціон змінюється різко. Відмова від продуктів тваринного походження, скорочення білків і жирів може призвести до дефіцитів та зниження енергії.  

508
10.03.2025

Говорячи про мотивацію відвідування релігійних служб, найчастіше ті мешканці заходу, які беруть у них участь, називають спілкування з Богом (52,9%), участь у молитвах, релігійних обрядах (51%).  

488
06.03.2025

Погінський монастир Успіння Матері Божої запрошує прикарпатців на нічні чування.  

1058
02.03.2025

Великий піст у 2025 році розпочнеться у понеділок, третього березня.  

1134
27.02.2025

У 2024 році частка тих українців, хто відповідав, що регулярно надає матеріальну підтримку Церкві, склала до 12%.  

1005
07.03.2025

Причиною рішення Українського ПЕН стала колонка Юрія Винничука «Була колись розпусна епоха» у виданні Zbruc, опублікована наприкінці лютого. У колонці він відреагував на звинувачення у домаганнях професора журналістики ЛНУ Йосипа Лося.  

669
11.03.2025

У минулому банкір та керівник Банку Канади, Марк Карні виграв вибори на посаду лідера чинної Ліберальної партії Канади й замінить Джастіна Трюдо на посаді прем'єр-міністра.  

375
10.03.2025

Закон про забезпечення прав добросовісного набувача (12089) на фінальній стадії розгляду.  

932 1
06.03.2025

Євродепутати від проєвропейської партії "Volt" надішлють лідерам ЄС план, у якому серед дев'яти пунктів закличуть позбавити Угорщину права голосу.  

404
04.03.2025

"Що стосується угоди про мінерали та безпеку, то Україна готова підписати її в будь-який час і в будь-якому зручному форматі", — зазначив президент.

1037 2