Учора до міського голови Ігоря Матвійчука прийшли калуські союзянки та бійці АТО. Військові прийшли, щоб підтримати волонтерок, допомогу та підтримку яких вони неодноразово відчували, перебуваючи на Сході.
Як повідомляли «Вікна», депутати міської ради надали філії Союзу українок пільгу у сплаті орендної плати у розмірі 75% від нарахування за приміщення, площею 95,5 кв. метри на площі Героїв. При цьому заступник міського голови Руслана Вайда зауважила:
— Приміщення це знаходиться у центрі міста і є комерційно привабливим. І ми могли би там все ж таки брати оренду із підприємців, а громадська організація, щоб користувалася пільгами в іншому місці. Така пропозиція викликала негативну реакцію у соціальних мережах.
Зокрема, волонтер філії Христина Урда написала: — У Союзу українок хочуть забрати приміщення. Офіційно повідомляємо, що до Калуської міської філії ніякі прохання не надходили! Жорстоко було дізнатися про це з газет! Союзянки орендують приміщення ще з 1990-х років і довели, що варті того, щоб знаходитися там! Ми стараємося зберегти пам”ять.
Окрім активної громадської позиції за останні два роки в зоні АТО, Союз українок займається культурним вихованням молоді вже протягом 15 років. Союз Українок не має можливості оплачувати 2188,50 грн щомісяця адже ми не крали, не крадемо і не будемо красти! — Приміщення союзівки мене завжди вабило своєю нетиповістю як для центру міста — різдвяною шопкою, як виднілась у вікні, рушниками та виробами з соломи, — написала Аня Лях. — Цей, на перший погляд, маленький будиночок має велику історію, яка бере початки з 1920-х років і по сьогодні.
Особисто я в сімейних архівах, розглядаючи так званий “журнал для плекання домашньої культури”, а саме “НОВА ХАТА” виданий у Львові у квітні 1927 р. натрапила, що у березні 1927р. наша сою зівка існувала! Коли я показала цю статтю старшому поколінню союзянок, то були «мурашки по шкірі», коли вони згадували тих жінок, що творили для нас, тепер уже, історію. У нас забрали дуже багато історії: ЗОШ №1 перебудували; приміщення ратуші не тільки розібрали, але й допалили; старі будинки, що у центрі міста, руйнують для новобудов; пивоварня, яка старіша за славнозвісну львівську, занепадає; про історію із дзвонами братів Фільчинських більшість калушан навіть не чули...І таких фактів багато. Але у нас, на щастя, є ще такі приміщення, які потребують допомоги, а не ліквідації, які мають історію та яких історія продовжується з покоління в покоління.
За півроку я побачила, що у союзівці можна зустріти не тільки молодих та енергійних союзянок-волонтерок, але і союзянок, яким далеко за 50-60 років. Для них це приміщення є другим домом, куди вони роками приходять. Я впевнена, інше приміщення вже не буде тією союзівкою, яка є у нас зараз. Учора волонтерки філії Союзу українок прийшли до міського голови Ігоря Матвійчука. Вони показали йому і зареєстрували у міській раді лист-клопотання про те, щоб міська рада передала приміщення громадській організації. Натомість, обіцяли, у союзівці не буде жодної комерції.
Підтримати союзянок прийшло понад десяток бійців АТО, які неодноразово відчули допомогу та підтримку філії Союзу українок.
