19 травня на терені Музею архітектури та народного Прикарпаття у селі Крилос Галицького району було досить людно.
Подібно, як у старі часи, періоду княжої держави, до мальовничого музею просто неба, як до давньої столиці, поспішали люди.
Святкове народне вбрання та його різноманіття, засвідчувало подорожнім, що поруч чепурненьких будівель привезених з Покуття, Опілля, Бойківщини та Гуцульщини відбувається щось незвичайне. І дійсно – тут відбувався ІІ обласний музейно-етнографічний фестиваль «Галицька брама».
Організаторами дійства виступили Національний заповідник «Давній Галич» та Галицька районна державна адміністрація.
Всіх гостей фестивалю зустрічали чудові мелодії троїстих музик. Кожен ще до офіційного відкриття дійства мав можливість посмакувати приготованими майстринями пампушками, солоними овочами та солодкими фруктами, шматочками сала і багатьма іншими смакотами Галицького краю.
Пролунали сурми фестивалю, розпочалося святкове дійство. Пам’ятка дерев’яної архітектури – вежа – відчинила свої ворота і гості потрапили на терен Музею народної архітектури та побуту Прикарпаття. Серед гостей були, як мешканці Галицького району, так і з інших районів області. Також, до святкування долучилися представники Республіки Польщі; ченці монастиря Кармелітів у Більшівцях.
Незалежний спостерігач, приймаючи участь у фестивалі, умовно міг поділити його програму на чотири основні блоки: музейний, духовний, творчий та етнографічно-розважальний. З огляду на те, що фестиваль мав на меті ознайомити своїх гостей з діяльністю музейних закладів області, його оргкомітет подбав за відповідне забезпечення.
Було виготовлено спеціальні стенди, які містили описову та фото-інформацію про провідні музеї нашої області, для популяризації були влаштовані столи – розкладки з видавничою продукцією присвяченою музеям. Генеральний директор – науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський розповів присутнім про музеї, які входять в склад очолюваної ним інституції, а це «Музей історії Галича», «Музей народної архітектури і побуту Прикарпаття», «Музей караїмської історії та культури», пишуть Паралелі.
Однією з згуртовуючих точок програми фестивалю був спільний молебен у відновленому храмі Всіх Святих. Тут, у затінку давніх дерев, у намоленому храмі, кожен присутній міг відчути подих століть. Завершуючи Богослужіння, о. Ярослав Жолоб звернувся до присутніх з актуальним словом: «…Наша спадщина є нашою культурою. Ми є носіями давньої культури і творчості. Світ є таким, якими ми є людьми. Потрібно щоб наші діти раділи з того, що мають розумних батьків – які будували музею, проводили фестивалі. Шануймо унікальну історію княжого періоду, але й докладаймося, до творення славних сторінок сьогодення…».
Велике зацікавлення присутніх викликали майстер–класи, які проводилися працівниками Малої академії народних ремесел (м. Галич) та майстрами народно-декоративного мистецтва. Кожен міг спробувати свій талант у малюванні, ліпленні виробів з глини, плетенні соломки. Додатковими атракціями були організація діяльності старовинної кузні та імпровізованого «Монетного двору». На останньому кожен міг вибити собі на згадку пам’ятну фестивальну монету. Від цікавих виробів розбігалися очі – як на давніх ярмарках, свої вміння демонстрували і продавали майстри народної творчості – особливу увагу привертали коломийські тарелі та косівські кахлі. Завершальне дійство фестивалю – святковий концерт, відкрили і провели Ярослав Поташник та Іванна Сорочинська. Передували йому офіційні вітання від представників органів державної влади та місцевого самоврядування, вручення нагород.
Чудового настрою всім додала концертна програма. У святковому дійстві виступили, як народні аматорські колективи, так і окремі солісти. Глядачі змогли подивитися гумористичні сценки, прослухати духовні, фольклорні та естрадні твори, побачити танцювальні номери. Концерт вдався завдяки невтомній енергії ведучих Ярослава Поташника та Іванни Сорочинської і всіх виступаючих. Ось перелік тих, хто своїм талантом знайомив галичан з чудовими творами мистецтва: І.Френдій, Т.Кернякевич, Й.Мельницький, Я.Глушко, Г.Симчич, В.Лисак, Г.Сорочинська, В.Пошак; колективи з Більшівців, Крилоса, Дубівців, Бовшева, Медухи; вихованці Центру дитячої творчості м. Галича та ін.