Днями у Підпечерах Тисменицького району відбулося перепоховання ще одного захисника України із Тисмениччини – Мирослава Остап’юка. Ідентифікували особу бійця, якого вважали пропавшим безвісти в зоні АТО, за експертизою ДНК.
Віддати шану воїну та провести його в останню путь прийшли сотні людей. Більшість із них принесли квіти та свічки. Військовослужбовці мали синьо-жовті прапори. Була почесна варта, пише Фіртка.
Приїхали висловити співчуття найближчим людям та родині загиблого керівництво Тисменицького району – перший заступник голови Тисменицької районної державної адміністрації Володимир Заник, заступник голови РДА Степан Мандибур, заступник голови Тисменицької районної ради Ігор Федоришин, провідний інспектор сектора мобілізаційної роботи апарату обласної державної адміністрації Степан Максим’юк, голова громадської організації Спілка учасників АТО Тисменицького району Іван Стефанів, представник Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО в області Володимир Веркалець. Допомагали родині в організації перепоховання сільський голова Підпечер Ярослава Довженко, депутати районної, сільської ради.
Мирослав Остап’юк перебував в зоні проведення АТО на Сході України з 20 жовтня 2014 року у складі 5-го Окремого Батальйону Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". 07 лютого 2015 року був мобілізований у Збройні сили України Тисменицько-Тлумацьким районним військовим комісаріатом. Службу проходив у пп В0259 на посаді санітарного інструктора зенітної артилерійської батареї.
Останній раз на зв’язок Мирослав Остап’юк виходив 21 липня 2015 року. Відтоді його родина намагалася відшукати сина, сім’я – чоловіка та батька.
За інформацією військових, 28 липня 2015 року виявлено труп невідомого чоловіка у камуфляжній формі одягу. Згодом, за результатами експертизи ДНК встановлено, що це тіло Остап’юка Мирослава Тарасовича.
Чин похорону розпочався на батьківському подвір’ї, де народився на виріс Мирослав Остап’юк. Звідти жалобна процесія вирушила до храму.
Коли домовину з тілом виносили з родинного обійстя, люди навколішки проводжали героя. Після відправи у церкві колона направилася до сільського кладовища, де й поховали бійця під залпові вистріли та реквієм «Пливе кача».