Через масову вирубку лісів більшість з рік міліє або ж взагалі висихає. В інших вода забруднена відходами стає неприйнятною для використання. Так природа реагує на людське втручання.
Про екологічні проблеми з водоймами у Західній Україні та як їм зарадити розповідають місцеві жителі, активісти та народний депутат від партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко в сюжеті телеканалу «Рада».
Через масову вирубку лісів мальовничі гори можуть стати не лише лисими, а й безводними.
«Будемо боротись щоб наш ліс не нищили, тому що в нас вже нема рік, води, студні і колодязі повисихали. Якщо вже в Карпатах не буде води то де вона буде? – кажуть жителі села Лопушани Львівської області. – То буде біда і для бідного і для багатого. Бо і за гроші не купить чистої води, а без неї життя немає».
Гірські ріки перебувають у стані хронічного захворювання. Водні басейни Прикарпаття страждають від постійного забруднення. Від інтенсивної забудови прируслових долин насамперед страждають ріки. Безліч приватних садиб, санаторіїв, готелів зливають свої відходи прямо в річку. Вона перетворюється на каналізаційні стоки.
«Це питання ми піднімаєм вже шість років. Ми отримали близько трьох мішків відповідей чиновників, але вирішення питання на нулю» – каже житель селища Ворохта Петро Кермощук.
Інфільтратами та отруйними речовинами річки забруднюються і через несанкціоновані стихійні звалища. Береги карпатських рік вкриваються тоннами твердих побутових відходів. Вони стікають у води, і вже за кілька років, за прогнозами екологів, річки можуть перетворитися на плавучі звалища.
Така ситуація є зокрема у Косівському районі на річці Пістинька, яка впадає в Прут. Якщо рівень води підніметься на 10 метрів, що може статись після танення снігу чи сильних дощів, то весь бруд по річці попливе вниз. Через забруднення вмиратиме не лише річка, а й все живе що її населяє, наприклад карпатська форель, що мешкає вийнятково в гірських ріках.
Про страшну екологічну загрозу відкрито заявляють лише активісти. Місцеві чиновники про проблему говорити не хочуть. Через відсутність сміттєвих баків, машин для вивозу відходів та полігонів горе-господарі готові нищити власну природу. До полігонів, що розташовані за 50-100 км від населених пунктів доїжджають одиниці.
«Немає куди відвозити сміття. І це проблема не місцевих депутатів, голів, ця проблема ховається набагто вище. Треба на цій території знайти місце для полігону або сміттєпереробного заводу» - зазначає депутат Косівської райради від партії «ВОЛЯ» Петро Іванишин.
Народний депутат від партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко переконаний, що цю проблему треба вирішувати комплексно, а не перекладати її на місця.
«Кошти які сьогодні збирає держава з виробників упаковок, а це великі кошти, повинні йти на спорудження сміттєпереробних заводів, полігонів, так само як і кошти, які передбачені екологічною програмою – зазначив Юрій Дерев’янко. – Тому з одного боку має бути дисципліна і екологічна культура, з іншого боку ми повинні мати повноцінну інфраструктуру для роздільного збору сміття і його переробки».
