18 жовтня в Трускавці в Художньому музеї Михайла Біласа відбулася презентація проекту «Віртуальний музей Михайла Біласа».
Це проект, реалізований за підтримки Українського культурного фонду, покликаний відкрити доступ до творчості народного художника та зберегти оригінальний вигляд унікальних текстильний витворів. Серед них великий доробок на гуцульську тематику, пише Фіртка.
Михайло Білас (1924 – 2016), уродженець Івано-Франківщини (с. Креховичі), далі жив і творив Трускавці, видатний український майстер ткацтва, художник, модельєр, експозиціонер, народний художник України, член Спілки художників України.
«Матеріал, в якому творив Білас, – це текстиль. Він підпадає, на відміну від графіки, живопису, скульптури,в більшу категорію ризику від впливу часу. Змінюється хімічний склад, фактори зберігання, томк ми можемо втратити ці роботи», – пояснив під час презентації у Львові ціль проекту його координатор Олексій Власов.
Гобелени, килими та інші арт-об’єкти з використанням текстильних технік майстра надзвичайно чутливі до умов зберігання та експонування в музейних експозиціях і їм загрожує втрата пігментації та фактур. Оцифровування оригіналів залишаються найпоширенішою світовою практикою візуального збереження оригінального вигляду первинних творів.
«Коли ми приїхали до Трускавця в реальний музей Біласа, ми побачили не тільки оригінали тканих панно і вишивки, але і ляльки, декоративні квіти, пастелі. Я усвідомила, що ми зустрілися з винятковою особистістю. І для мене стало дивним, що до цієї експедиція ні я, ні люди з мого кола нічого про нього не чули», – зауважила учасниця проекту, музейниця з Києва Ірина Воробйова.
Білас постійно жив та працював в Трускавці на Львівщині, де за життя був відкритий його персональний музей. Також брав участь як модельєр у виставках у багатьох країнах світу.
Його роботи зберігаються у семи музеях України, зокрема і в Коломиї, в родині художника та приватних колекціях, в тому числі, за кордоном в діаспорі.
«Понад 50% робіт зберігаються у музейних фондах. Їх не можна просто так прийти і побачити. Коли ми починали проект в лютому-березні, ми знали про 250 артефактів Біласа. А вже під час самої екпедиції, дізналися, що їх в рази більше. Це був певний детектив, коли, наприклад, в Національному музеї народного декоративного мистецтва ми виявили роботу, про яку навіть не знала родина художника»,– каже Власов.
Зараз у віртуальному музеї (bilas.art) розміщено близько 250 відцифрованих гобеленів, килимів, серветів, живопису, графіки, оригінали яких зберігаються в колекціях різних музеїв Києва, Львова, Трускавця, Дрогобича, Коломиї, Канева та приватних колекціях в Україні.
Загалом, за словами Аблаєвої, за результатами експедиції вже відомо про 500 робіт.
Відтак віртуальний музей в перспективі доповнюватиметься новими роботами. Зокрема, вже тривають переговори з деякими приватними колекціонерами про отримання доступу до витворів для їх електронного оцифрування.
