На Івано-Франківщині за підтримки Миколи Палійчука видали "Абетку маленького гуцулятка" (фото)

 

Зберігати, примножувати і популяризувати традиції гуцульського краю. Саме таке завдання поставили перед собою вчителі Верховинської школи Оксана Стефюк і Галина Гречук.

 

 

За підтримки програми «Гуцульська Україна» кандидата в народні депутати України від політичної партії «УДАР Віталія Кличка» по мажоритарному округу №89 (центр місто Снятин) Миколи Палійчука світ побачили їхїні «Абетка маленького Гуцулятка» і «Словчинок гуцульської говірки».

 

Презентація книг відбулася сьогодні в Івано-Франківську.

 

Видання не є навчальними матеріалами, а спрямовані на загальний розвиток дітей, популяризацію гуцульської говріки серед підростаючого покоління.

 

«Сучасні діти вже мало знають гуцульську говірку, вони виховуються в інших умовах - каже авторка абетки Оксана Стефюк.Тому наша Абетка служить для того, щоб навчити дітей літературної мови через пізнання гуцульської говірки».

 

Над укладанням гуцульського букварика вона працювала впродовж трьох років. Впорядкувати книжечку було непросто, адже отрібно було з'ясовувати значення певних слів, які вже майже вийшли з вжитку. На кожну літеру креативний педагог зуміла скласти віршик за допомогою діалектизмів.

 

«Наш гуцульський край є унікальним і гуцульська мова є унікальною. Зараз ми стаємо більш окультуреними людьми і щоб наступні покоління не забували мови своїх предків ми вирішили укласти словник гуцульської говірки», - каже авторка словника Галина Гречук.

 

За її словами, така книжечка стане помічником не тільки для молоді, але й для туристів, яким інколи важко зрозуміти мову корінних мешканців.

 

На разі, у словнику вміщено близько 4 тисяч слів. Втім, говірка різних районів Гуцульщини відрізняється, а тому автори планують працювати над його розширенням.

 

Окрім того, презентували журналістам і розмальовку для дітей «Розмалюй свої Карпати».

 

Головний ініціатор такого гуцульського проекту Микола Палійчук подякував авторкам за їхню працю і пообіцяв що й на далі його команда працюватиме над популяризацією Гуцульщини. Зокрема, у планах не тільки удосконалення уже існуючих проектів, але створенян мультиплікаційного фільму про маленьких гуцулят і Гуцульської рахівнички, робота над якою вже розпочалася.

 

«Хочу подякувати авторам. Вони вклали у цей проект багато зусиль і енергії. Не багато зараз є таких ініціативних людей, вони унікальні. Ми й надалі працюватимемо у цьому напрямку. У нас вже є ряд проектів, над якими працюємо», - каже Микола Палійчук.

 

Також політик зазначив, що популяризація гуцульського є й своєрідною відсіччю діям чинної влади, яка намагається спекулювати на питаннях націолнальних ціннностей.

 

«Українська мова єдина. Але гуцульською говіркою говорили наші предки. Ми не змушуємо нікого говорити гуцульською мовою, ми просто хочемо, щоб її пам’ятали», - підсумував Палійчук.

 

Проект охоплює всю Гуцульщину. Абетку Маленького Гуцулятка розповсюдять по школах Гуцульського регіону. Від Закарпаття і до Буковини. Словнички будуть подаровані усім шкільним біліотекам при сільських радах.

 

 

 

 

 

Ініціатори проекту: авторка Словничка гуцульської говірки Галина Гречук, політик Микола Палійчук, авторка Абетки маленького гуцулятка Оксана Стефюк

 

Оксана Стефюк: Абетка для того, щоб діти розмежовували гуцульську говірку від літературної мови. Це пізнавальна книжка

 

 

Ось так виглядає Словничок гуцульської говірки ізсередини

 

Журналістам припала до вподоби "гуцульська література"


03.10.2012 5132 4
Коментарі (4)

Клас 2012.10.03, 12:55
Дуже хороша ідея. Похвально, що хоч комусь не байдужі традції цього краю. Молодці.
Іра 2012.10.03, 14:16
Русла дуже класна українська співачка. Хотілось би тільки, щоб на цих концертах вона співала більше пісень із свого давнього репертуару. Бо то дійсно була україсьнка пісня.
Xvam 2012.10.03, 21:43
... Краще промовчу... Бо вирiзають за 5 хв. пicля kommentу...
Xvam 2012.10.03, 22:32
Так, 5 хв пройшло, мабуть сплять... Як Ви думаете цi faces можуть представляти НАС в Верховнiй Радi?
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1975
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1074
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1230
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1678
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2862 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3957

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1164

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

667

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1193
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5806
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5356
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10759 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1539
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1474
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7647
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1177
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15987
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

558
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1561
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2013
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1905