На Другу літню школу біохімії до Івано-Франківська з'їхалися студенти і науковці з усієї України (фото)

 

/data/blog/54827/53a48caf75f1aec7a6565be7ecffe4ba.jpg

 

Вже дургий день в Івано-Франківську на базі Кафедри біохімії та біотехнології Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника працює Карпатська літня школа з біохімії.

 

Цьогоріч, вже на другу школу, зібралися студенти, аспіранти і молоді науковці з різних куточків України: Києва, Дніпропетровська, Харкова, Херсону, Тернополя, Львова та Івано-Франківська.

 

Присвячена зустріч проблемам вивчення вільнорадикальних процесів у живих організмах, що є основним напрямком наукової діяльності колективу кафедри біохімії та біотехнології.

 

Сьогодні ж під час круглого столу учасники школи дискутували над питаннями місця науки біохімії в сучасному світі, а також проблем працевлаштування біохіміків як в Україні, так і закордоном.

 

Думки учасників розійшлися.

 

Студенти наполягали на тому, що нині біохімія в Україні не є популярною наукою і більшість випускників вишів, як правило, продовжують навчання у наукових установах, що зосереджені головним чином у столиці, або ж виїджають закордон, де генетика і біохімія розвивається на високому рівні. Відтак, студенти переконані, що держава повинна переглянути свою політику підтримки науки і більш практично подивитися на біохімію, як науку майбутнього. А це стимулювання розвитку промисловості, яка б інвестувала в розвиток науки і створення сучасних спеціалізованих лабораторій для навчання студентів, які обрали собі такий фах.

 

"В Україні існує зональність працевлаштування. В Києві завжди розвивалися наукові центри. В регіонах люди головним чином працевлаштовуються на підприємства... Закордоном в науку вкладають величезні кошти. Навряд, чи Україна зараз зацікавлена в цьому", - припустив студент Ігор з Івано-Франківська.

 

Науковці і аспіранти, які мають не один рік досвіду роботи у даній сфері, підтримують і розуміють проблеми сучасної молоді, однак переконують, що хороший фахівець знайде роботу без зусиль. Головне вміти доказати роботодавцю свої знання, отримані під час навчання і ніколи не шукати легких шляхів. Кажуть, що людина, яка обирає фах науковця повинна розуміти, що це - навчання протягом усього життя і сотні годин, проведених у лабораторіях за спостереженнями та розробкою новинок.

 

"Кафедра дає базу, алгоритм практичної роботи, решта вже залежить від самого випускника, його здатності до мислення і аналізу. Ми розуміємо, що зараз важко, і що в Україні складніше, ніж на Заході, але навіть у цих умовах люди працюють і щось створюють. Наші студенти завжди були найкращими", - переконаний професор Володимир Лущак.

 

Після тривалої дискусії учасники круглого столу зійшлися на єдиній думці, що біохімія як наука має велике майбутнє. За словами науковців, через 15 років генетика і біохімія можуть стати найпрестижнішими професіями у світі. Відтак запровадження сучасних досліджень із даних наук у практику це необхідність для держави, яка хоче розвиватися.

 

Загалом же керівництво ПНУ відзначає високі темпи розвитку науки в університеті і говорить уже навіть про покоління біохіміків, їхні контакти із закордонними науковцями і спільін проекти.

 

"Ми дуже задоволені темпами розвитку біохіміції в нашому унверситеті. Ті показники, які є на українському рівні засвідчують, що вона є найкращою в регіоні. Оскільки наш професор Володимир Лущак входить в 50 найкращих науковців України. Два молодих науковці його кафедри також входять в 50 найкращих молодих науковців. А це надзвичайно важливо для науки, бо ми бачимо тяглість покоління науковців, які продовжуватимуть і розширюватимуть анукову школу. З іншого боку ми свідомі того, що тут потрібна солідна державна політика, яка стосується біохімії, бо самі університети не в силі утримати такі напрямки. Якщо не буде такої державної політики, то біохімія в Україні не матиме можливості розвитку. З іншого боку ми, розуміючи ситуацію, яка зараз складається, основний акцент робимо на потужні грантові програми, які долучають наших науковців до грона європейських університеті і таким чином дають їм можливість розвитватися. Ми розуміємо, що наші науковці у такій ситуації мають диктат західних колег, яких цікавить та чи інша проблемати. Однак, в цій ситуації потрібно знайти середину - зберігати біохімічні школи, давати можливість їм розвиватися, бо перкеонаний, що на якомусь етапі буде вибух потреб в розвитку в Україні саме біохімії", - стверджує ректор ПНУ Ігор Цепенда.

 

Загалом, Школа проходитиме до 6 липня 2014 року. Співробітники кафедри мають багаторічний досвід роботи і міжнародне визнання у зазначеній галузі і радо поділяться своїми знаннями з учасниками Школи. Програма Школи передбачає проведення лекцій, практичних і лабораторних робіт, дискусій та круглого столу.

 

Друга Карпатська Літня Школи з біохімії триватиме до 6 липня, коли в мальовничому куточку Карпат – м. Яремчі, пройде її закриття. Заходи відбудуться за підтримки народного депутата України Олександра Шевченка.

 

Організатором та промоутером Школи біохімії є завідувач кафедри біохімії ПНУ, учасник списку ТОП-100 найбільш цитованих в світі українських науковців, професор Володимир Лущак.

 

/data/blog/54827/258fe41f3ca5113bbdaca0fffc30fbc8.jpg

 

/data/blog/54827/67567981df4829a83a27ba4c038165c0.jpg

 

/data/blog/54827/72f6afb91ef241a17cb23b81ff2fccfc.jpg

 

/data/blog/54827/1fe3769b7d89f0dfcc2dd00c873d1acc.jpg

 

/data/blog/54827/287d5ad16ebee84996bf9a660ce15a0e.jpg

 

/data/blog/54827/9f006fad80179a7d76334fe2171ad0ba.jpg

Ректор ПНУ імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та професор Володимир Лущак

 

/data/blog/54827/b87cc805135bb59984c612ea5bf71ba8.jpg

 

/data/blog/54827/20e565a20a547b4a834b64b401cb45e9.jpg

Майбутні світила науки))

 

/data/blog/54827/2e57c6f0ab03f47327cf0e6a8fb11c73.jpg

 

/data/blog/54827/82d39458e23449035be9cacd34455373.jpg

 

/data/blog/54827/8e9f376ccf884485f6c87f9059c53301.jpg

 

/data/blog/54827/9457eb5bf33c94c6e537bd18d0d024d6.jpg

 

/data/blog/54827/9ae806a21c7aa85af74cf11e10f9b6ae.jpg

 

/data/blog/54827/77b723dec5d737438a1e6ef2810d9cbb.jpg

 

/data/blog/54827/ce9bf6f9bf87e038d733e49b272b8b26.jpg

 

/data/blog/54827/9afbfc8b82868514c4d8f70f6166348c.jpg

 

/data/blog/54827/fdf1c046ecd0579447ceeb9af52f2a62.jpg

 

/data/blog/54827/bc3d33a4178747f369a9cca301556b63.jpg

 

/data/blog/54827/c20ce650dcb3bbee78dba0c8ee82752b.jpg

 

/data/blog/54827/2b8ddeb5c215f3317d5ab9450ac6d55b.jpg


02.07.2014 1297 0
Коментарі (0)

18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1604
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3042 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1449
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1717 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2602
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

4154

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

415

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1372

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3106

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1214
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3457
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9194
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2701
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

925
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4372
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10232
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20208
18.03.2026

Коментуючи нагороду, Юрій Андрухович підкреслив важливість активної участі митців у суспільних і політичних дискусіях.  

683
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

387
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

662
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

1117
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2349