На Болехівщину у відпустку приїхав солдат

 

 

26-річний боєць АТО Роман Квецко із села Підбереж Болехівської міської ради, який у складі 95-ї Аеромобільної бригади перебував у зоні АТО, себе героєм не вважає. Він безпосередньо воював за Слов’янськ, перебуваючи без ротації в зоні АТО майже пів року.

Голові благодійного Фонду «Бойківська бартка» Василю Бартківу, під час перебування в зоні АТО, вдалося домовитися із керівництвом бригади про 10-денну відпустку для прикарпатця. Під час відпустки ми поспілкуватися з Романом про його службу, ситуацію на сході, власні переживання, переживання рідних і бандерівський дух.

 

Романе, як ви потрапили у зону АТО?

У зону АТО попав «миттєво». Працював на городі, коли за мною приїхали із воєнкомату і вручили повістку. На повістці було написано, щоб негайно з’явитися у воєнкомат. Мав 15 хвилин на збори і поїхав. У той же день пройшов медкомісію в Івано-Франківську і вночі нас 34 хлопців відправили у Житомир. У Житомирі потрапили у розположення 95-ї аеромобільної бригади. Це було 27 березня. А вже 8 або 9 квітня ми виїхали у Херсонську область, село Партизанське. Потім переїхали Добропільський район. Як правило через три тижні ми змінювали місце дислокації. Були і біля гори Карачун. А після вже у Слов’янську. Ось так. Якби не Василь Павлович Бартків, я й не знаю чи потрапив би у відпустку. Ротації у нас практично немає, усі постійно на службі.

 

Як рідні сприйняли вашу мобілізацію?

Звичайно, що переживали. Усе відбулося дуже спонтанно. Мене забрали лише одного із села. Також був ще один доброволець і усе...

 

Напевно маєте якусь особливу спеціальність, що мобілізували саме вас?

Ні, за той рік, що служив свого часу в армії, то яка там може бути спеціальність. Служив я у Львові. Був водієм-гранатометником в інженерно-саперній роті в аеромобільних військах. Зараз я працюю на польовому вузлі зв’язку.

 

ЗМІ передають різнопланову інформацію із зони АТО. Що ж там насправді відбувається?

Після зачистки, людей практично не було. Де-не-де люди літнього віку. Зараз вже людей стає більше, вони вже із нами спілкуються.

 

Як до вас узагалі ставляться місцеві?

Спочатку нас боялися, боялися підходити, адже ми усі зі зброєю. А зараз уже ситуація покращується. З нами уже спілкуються. Розповідають про те, що населення повертається. У Слов'янську зараз так ніби війни і не було – спокійно. Звичайно, декуди ще лунають попереджувальні постріли. Є Нацгвардія. А місцеві чоловіки, які б мали захищати свої домівки, просто відпочивають, п’ють пиво...

Але агресії до нас немає. Підходять, вітаються. Напевно ,вони зрозуміли, що зробили помилку, коли пішли не за тими.

 

Хто вам там протистоїть: чеченці, росіяни, місцеве населення?

Більшість казали, що чеченці. Ті з місцевих, що кричали за Росію, зараз в Росії. Вони чекали допомоги звідти, але не дочекалися.

 

Як там наші солдати, офіцери, про що говорять? Яка атмосфера в бригаді?

Усі хочуть додому, але ніхто не відказується від виконання завдань. Ми для того там і є. До нас мало доходить інформації, але це, напевно, і добре. Всі ж телефони прослуховуються.

Ми всі люди прості. Атмосфера у нас дружня, дух бойовий. Якщо посилки приїжджають, то ділимося, бо незавжди усім передають.

 

Скільки у вашій частині є прикарпацтів? Якесь земляцтво між вами є?

Нас там 34, тобто ті, що нас разом відправили у Житомир тоді. Просто ми у різних підрозділах зараз. Зі мною є п'ятеро. Звичайно, що дружимо. Війна здружила усіх.

 

Можливо вас там вважають «окремою кастою»  бандерівців, з Західної України?. Якесь окреме ставлення до вас є?

Там усі одинакові. Зразу сміялися, жартували щодо «бандерівців». Звичайно, вони трохи більше російською розмовляють. Але ми українці усі і прекрасно розуміємо одні одних.

 

Вам доводилося стріляти в людей?

Ні. Зараз трохи інша війна, ніж в фільмах. Стріляють більше артилеристи, авіація, «гради», а ще – снайпери. А прямий контакт зараз рідко буває. Зараз «щось» прилетіти може зовсім неспордівано, навіть якщо здається, що ворог десь далеко. Я служу при штабі, але доводилося йти в розвідку, в секрети. Ночувати в секретах. Там бачили і ворога, танки поряд їздили, але наше завдання було - рзвідка, тобто себе проявляти не можна…

 

Як зараз у вас ситуація із матеріально-техінчним забезпеченням, харчуванням?

Коли їхали на схід, то було дуже складно. Машини не всі їхали, ремонтували. Люди по дорозі допомагали, давали гроші, викликали нам сервіс.

Зараз вже краще. Усі вже маємо бронежилети, кевларові каски, бо спочатку одягнули нас у старі рядянські каски.

Щодо харчування, то, наприклад, у Херсонській області багато допомагало місцеве населення: приносили картоплю ,закрутки. Дальше – чим раз, тим було гірше. Хоча можна і самих людей зрозуміти, вони зараз усе на армію віддають. Зараз привозять багато благодійники.

 

У вас є якась взаємодія із батальйьонами Нацгвардії?

Якщо вони недалеко, то звязуємося по рації.

 

Як провели відупстку?

Коли приїхав, то зібралися усі рідні, дружина, трирічна донечка. Донечка зараз від мене вже не відходить ні на крок. Їй зразу казали, що я на роботі. Зараз вона вже сама каже, що тата забрали «чужі вуйки», то ж я десь вихожу на вулицю – і вона за мною, боїться що тата знов заберуть…. Вона змалечку часто була зі мною, дружина їздила на сесії…

 

У вас закінчується відпустка, із яким настроєм повертаєтеся?

Повертатися потрібно. Варіантів інших немає. Звичайно, що побувавши вже вдома, важко залишити дружину, дитину, бо знаєш, куди йдеш. Але потрібно. Правда, трохи не справедливо , що західна і центральна Україна там воює, а місцевих дуже мало…

 


23.08.2014 1655 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2168
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

860
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

904
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

907 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2753 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1467

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

636

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1005

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1128
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2024
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1075
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

798
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

292
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14977
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7289
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

723
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

279
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

188
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

286
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

574
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1030