МВФ підтверджує зміни у своїх прогнозах щодо України, і, крім підвищення тарифів на газ та лібералізації валютної політики, радить українському урядові більше оподатковувати багатих, аби покрити дефіцит бюджету.
По завершенні роботи місії фонду у Києві її керівник Кристофер Джарвіс заявив, що цей рік Україна завершить із інфляцією у 7%, тоді як раніше експерти фонду прогнозували вищу інфляцію - у 7,9%. При цьому у квітні МВФ також переглянув свій прогноз щодо зростання української економіки, зменшивши його до 3%. Пан Джарвіс підтвердив цей прогноз, заявивши, що українська економіка уповільнюватиметься через "слабкого попиту на продукцію українського експорту" у світі.
Такі оцінки МВФ дещо різняться від прогнозів українського уряду: у бюджеті поточного року уряд заклав зростання ВВП на 3,9% при інфляції у 7,9%. Проте від грудня минулого року індекс зростання цін в Україні кожного місяця встановляє чергові "рекорди" зниження, а за підсумками квітня офіційна інфляція за місяць навіть склала рівно 0%, а від початку року - лише 0,7%. Це дало українським урядовцям підстави говорити про те, що за підсумками року інфляція буде значно нижчою, ніж передбачалося у бюджеті.
Екс-міністр економіки та керівник Центру ринкових реформ Володимир Лановий вважає, що більшою загрозою, все ж таки, є уповільнення української економіки, а не загроза пришвидшення інфляції:
"Насправді ВВП України прямує до нуля. І це пов'язано із тим, що не відбувалося фінансування економіки через ринкові механізми - банківський сектор, фондові інструменти. Останні два роки політика була спрямована на залучення внутрішніх та зовнішніх позик, і витрачання коштів на мега-проекти влади поза реальним сектором економіки. Але після виборів все може стрибнути, і інфляція може навіть вийти за межі 7%, якщо після виборів уряд не продовжуватиме нинішню жорстку політику замороження активності в економіці", - вважає економіст.
Багатство і "мішура"
Особливу увагу представники МВФ приділили соціальним ініціативам влади, що у квітні вже були оформлені у вигляді змін до бюджету поточного року.
У фонді вважають, що нинішніх доходів бюджету буде недостатньо, аби профінансувати соціальні ініціативи влади - підвищення пенсій та зарплат, а відтак дефіцит бюджету може перевищити погоджений рівень у 1,8%.
"Надзвичайно важливо утримувати дефіцит бюджету на відповідному рівні. І виникає питання щодо того, яким чином це можна забезпечити. Уряд вважає, що тих зусиль, яких він нині докладає, буде достатньо. Ми вважаємо, що треба здійснити ще низку додаткових заходів", - заявив Кристофер Джарвіс.
Серед таких додаткових заходів, крім скорочення бюджетних видтків та податкових пільг, представник МВФ назвав і більші податки для багатих.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що очікувати збільшення дефіциту бюджету через додаткові соціальні видатки природно, але, на думку експерта, більшу загрозу для бюджету становить уповільнення української економіки.
"Набагато більші ризики пов'язані із тим, що економічна динаміка є набагато нижчою, ніж очікувалося. І головні "недобори" доходів можуть бути пов'язані з тим, що разом із низькою інфляцією низьким буде залишатися і реальне економічне зростання, що дійсно може знизити доходи до бюджету. В цьому контексті збільшення оподаткування багатих виглядає непогано, але я би не розраховував, що за рахунок оподаткування багатих чи заможних можна збалансувати бюджетну сферу", - каже Василь Юрчишин.
Водночас, як вважає Володимир Лановий, МВФ в оцінці дефіциту бюджету орієнтується на соціальні обіцянки влади, не розуміючи, що насправді ці обіцянки не будуть виконані:
"Я переконаний, що уряд не виконає всі обіцянки у повному обсязі, бо він не зможе зібрати гроші у бюджет. Обіцянки залишатимуться значною мірою на папері", - каже Володимир Лановий, називаючи соціальні ініціативи влади "передвиборчою пропагандою".
Так само економіст ставиться і до ініціатив оподаткування багатих чи багатства:
"У розвинених країнах багаті оподатковуються за більшою, прогресивною ставкою, а бідні - отримують допомогу від держави. У нас навіть найбідніші платять 15% податку із своїх доходів, а доходи, які отримують багаті, - дивіденди, роялті, комерційні доходи від оренди - оподатковуються за ставкою у 5%. Поки все залишатиметься так, як зараз, всі ініціативи уряду - це інформаційна мішура, від якої багато галасу, але, крім паперу, нічого не залишається", - вважає пан Лановий.
Газ і валюта
Традиційними залишаються поради МВФ щодо підвищення цін на газ для населення та гнучкішої валютної політики.
Перше, за словами Кристофера Джарвіса, дозволить скорочувати дефіцит бюджету, із якого фінансується різниця між риноквими цінами на газ та тарифами, за якими за газ платить населення. За підрахунками МВФ, нині ціна газу для населення є у п'ять разів нижчою, ніж ціна імпорт газу.
Натомість ліберальніша валютна політика, як вважають у МВФ, дозволить зберегти валютні резерви за умови зростання дефіциту платіжного балансу.
"Уряд України сформулював амбітну мету - досягти енергетичної незалежності. Збільшення тарифів на газ і опалення для населення є важливою складовою для досягнення цієї мети. Рекомендуємо одразу здійснити суттєве підвищення тарифів (на газ для населення - ред.) і проводити регулярні підвищення надалі в рамках розписаного у часі плану зі скасування субсидій. Також рекомендуємо виділити більше коштів для надання грошової підтримкм найбднішим верствам населення з метою відшкодування платежів, що зростають. Ми також і надалі вважаємо, що більша гнучкість обмінного курсу допоможе Україні краще адаптуватися до змін у економічній ситуації (в світі - ред.) та слугуватиме кращим буфером від зовнішніх шоків", - йдеться у повідомленні місії МВФ за результатами роботи у Києві.
Утім, оглядачі вважають, що українська влада не виконає ані першу, ані другу умову до завершення парламентських виборів у жовтні, адже і підвищення цін на газ, і ліберальнійший валютний курс, який за нинішніх економічних умов одразу ж покаже слабкість гривні, не сподобаються виборцям.
Відтак, більшість оглядачів погоджується, що розгляд у червні Радою директорів МВФ перспектив співпраці з Україною, яку анонсував керівник місії фонду в Україні, буде, швидше за все, суто формальною справою.
"До виборів розширення фінансових потоків навряд чи відбудеться, потім буде потрібен час на формування нових структур у владі, - зміни відбудуться не тільки у парламенті, але й в уряді. Тому я би сказав, що кінець року - це найоптимістичніший термін відновлення кредитування", - каже Василь Юрчишин.
