Міжнародні експерти: з таким станом демократії Україна ніколи не стане членом ЄС

Днями Європарламент прийняв резолюцію, в якій оцінив політичну ситуацію України. Депутати у цьому документі кажуть про ерозію демократії в Україні, про порушення свободи слова, мирних зібрань, про недемократичне поводження влади з неурядовими організаціями та “політично вмотивовану” діяльність СБУ.

Опозиція назвала резолюцію “ляпасом владі”. Влада у свою чергу  - “зваженим рішенням”.  Якою є резолюція?

Як кореспондується ця резолюція із наданим нам на останньому самміті Україна – ЄС “Планом дій щодо надання Україні безвізового режиму?”

Кореспонденти УНІАНу попросили прокоментувати ці питання експертів-міжнародників, людей, які не працюють на українські політичні команди, втім розуміються на таких документах.

 

Володимир Посельський, віце-президент міжнародної неурядової організації  «Україна в Європі» (Париж): «З ТАКИМ СТАНОМ ДЕМОКРАТІЇ УКРАЇНА НІКОЛИ НЕ СТАНЕ ЧЛЕНОМ ЄС»

Європарламент прийняв зважений документ, який, може, не настільки критичний, як можна було сподіватися українській опозиції. Але з іншого боку, він вказує на всі порушення демократії.  Сам вислів “ерозія демократії”  констатує нинішній перехідний етап української демократії.

В Європі остаточних висновків щодо України не зроблено. Втім зауважень відносно  “крену в бік авторитаризму”, як це роблять в документах по Росії, не зафіксовано. Європейські документи щодо Росії в принципі класично негативні. Україні дається шанс та висловлюються сподівання, що ситуація виправиться. Європейські політики висловлюють нерозуміння та тривогу з приводу того, як розвиваються події в Україні, втім, вони не хочуть відштовхувати нинішню українську владу остаточно. Вони сподіваються, що ситуація буде втримуватися в рамках європейського поняття демократії, хоч і з українським виміром. Підкреслю, це не перша і не остання резолюція. Це – резолюція перехідного етапу.  Я читав гіршу резолюцію щодо України періоду Кучми перед тим, як вперше відправили у відставку прем’єр-міністра Ющенка. Це було давно, вона була більш критичною. Йшлося навіть про те, щоб виключити Україну з Ради Європи. Нинішня резолюція - серйозне попередження. Щодо “Плану дій щодо надання безвізового режиму”, який прийняли двома днями раніше, то тут немає однозначної оцінки. З одного боку, це – крок вперед. Вперше європейці чорним по білому написали, які кроки нам слід зробити, щоб отримувати право без віз відвідувати країни ЄС бодай на короткий час. З іншого боку, на відміну від подібних документів, ухвалених раніше для інших країн, тут немає ніякої часової перспективи, передбачено двоетапний підготовчий період, тобто цей процес можна заблокувати. Гадаю, що безвізовий режим - перспектива трьох- п’яти років. Резолюція по Україні - це об’єктивна реальність. Але якщо пан Янукович сформує такий імідж, який випливає з резолюції, він влаштує певні сили у ЄС. Але всі розуміють, що Україна  з таким станом демократії ніколи не вступить у ЄС.

 

Аркадій Мошес, дослідник пострадянського простору Фінського інституту міжнародних відносин:

«НА НАЙБЛИЖЧІ ДВА РОКИ ПАРАДИГМА ВІДНОСИН ЗАХОДУ ІЗ УКРАЇНОЮ ВИЗНАЧЕНА»

Я вважаю, що резолюція - зважено написаний текст, звичайно, він – результат компромісу з тими, хто вимагав більш жорсткої позиції. Це поміркований текст, я бачив й гостріші оцінки Європарламенту. Я безумовно, вважаю, ще цей документ зважений і з точки зору філології і з точки зору дипломатії, втім там є все необхідне. Позиція щодо процесів, які відбуваються в Україні останні сім-вісім місяців, виражена досить чітко. Це негативна позиція. Та, як мені здається, позиція Європарламенту цілком збігається із позицією європейських інститутів: Єврокомісії та Європейської Ради. Дуже часто буває, що Європарламент у своїй критиці висловлюється більш жорстко, ніж ті люди, які приймають прагматичні адміністративні політичні рішення. І в цій резолюції присутня абсолютно та ж сама ідеологія, яка була присутня у позиції ЄС на понеділковому саміті. На саміті, у “Плані дій щодо надання безвізового режиму” Україні висувають вимоги. Європа не приймає позиції української влади, згідно якої Україні можна трохи відійти від демократичних стандартів в ім’я, скажімо, підвищення керованості та стабільності.  Це цілком однозначно. Це помітно в документі, вони вказують на конкретні речі. Гадаю, що на найближчі два роки парадигма відносин Заходу із Україною визначена. Це парадигма жорсткого обумовлення будь-яких кроків назустріч Україні, у тому числі й надання фінансової допомоги,  збереженням рівня демократії в Україні. 

Добре, що “План щодо надання безвізового режиму” був наданий. Журналісти кажуть про шістдесят важко виконуваних умов. Але цей план – краще, ніж те, що коли-небудь пропонувалося Росії. Так, це не обіцянка безвізового режиму. Хочете серйозно безвізовий режим – виконуйте. Але якщо ви виконаєте ці умови, приходьте, поговоримо. Так, там шістдесят пунктів, а коли мова буде йти про зону вільної торгівлі, то там буде шістсот пунктів. Але країни, які хотіли йти до ЄС, через це проходили. Стандарти стають жорсткішими, світ не спрощується. Але якщо влада все виконає, то Європі важко буде сказати “ні”. Планом зазначені чіткий набір технічно дрібних вимог та серйозне, ретельне відстеження ситуації в галузі демократичних стандартів. Може, Європа не надто успішно просуває демократичні стандарти в інших країнах. Але там, де вони є, вона намагається не допустити відступу. Це дуже добре.

 

Павел Коваль, депутат Європарламенту:

«МИ НЕ ХОЧЕМО ЗАКРИВАТИ ДВЕРІ ДЛЯ УКРАЇНИ В ЄВРОСОЮЗ»

Багато політиків сприймають цю резолюцію як лист українській владі. Я гадаю, що її варто розцінювати, як лист, комунікат до громадян України. Звісно, ми побачили, що були проблеми з виборами, але ми не хочемо закривати двері для України в Євросоюз. Ми б хотіли, як євродепутати, передати вашій владі, щоб вона найближчим часом привела до стандартів виборче законодавство, що дуже важлива адміністративна реформа. Водночас ми хочемо дати сигнал, що це не повинно впливати на входження України в ЄС. Тому ми прийняли план дій щодо безвізового режиму.

Але в основному це був месидж для громадян України, що ми готові відкривати для них двері в ЄС.

Деякі політики в Україні сприймають цю резолюцію, як свій успіх…

Коли я голосував за неї, я передусім мав на увазі інтереси громадян України, які для себе повинні зрозуміти, потрібно чи не потрібно Україні робити дуже сильні реформи.

Українським урядовцям, які вирішують зовнішню політику України, я особисто сказав, що ці вибори пройшли не за демократичними стандартами, до яких ми вже були звикли в Україні.

Я б не хотів наразі порівнювати Україну з Казахстаном, Узбекистаном чи якоюсь іншою країною пострадянського минулого, тому що рівень виборів в Україні в останні роки був дуже високий. Тому мій підхід до України не такий самий, як до когось іншого.

У своїх рапортах я сказав усе, що міг сказати. Внутрішню політику України коментувати не хочу. Так само я б не хотів, аби хтось коментував внутрішню політику Польщі.

 

 

15


29.11.2010 1608 0
Коментарі (0)

21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

1227
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

1919
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2051 2
15.05.2025
Вікторія Матіїв

Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.

7430
09.05.2025
Діана Струк

Про створення заповідника "Давній Галич", пошук історичних скарбів та як сучасному Галичу повернути втрачену славу, Фіртка поспілкувалася з генеральним директором національного заповідника Володимиром Олійником.

15169 31
08.05.2025
Павло Мінка

Івано-Франківська прокуратура проти Долинського лісгоспу через серійні рубки.  Прокурори встановили, що лісгосп не подбав про належну охорону лісу, через що вирубки відбувалися щороку, починаючи з 2021-го.   

2012

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

208

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

961

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1029

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1818
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

215
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

596
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

830
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3072
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

837
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

1897
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

929
17.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35079 1
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

422
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

563
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

891
07.05.2025

На заході України переважає оптимізм. Тут 43% опитаних вірять у позитивний вплив угоди, 20% — у негативний.  

795