MitOst-фестиваль зібрав у Івано-Франківську понад 300 гостей з 10 країн

 

/data/blog/87819/190ded27384af0117b5b9dfa06ea0811.jpg

 

13-й міжнародний MitOst-фестиваль відбувся в Івано-Франківську з 23 по 27 вересня.

 

На MitOst-фестиваль з’їхалися 330 гостей з 10 країн, пише Фіртка.

 

Разом із мешканцями міста вони мали змогу взяти участь у близько 100 подіях: дискусіях, лекціях, кінопоказах, презентаціях, майстер-класах, концертах.

 

Метою MitOst-фестивалю був культурний обмін між членами спілки MitOst з різних країн та мешканцями міста, обмін кращими практиками роботи в культурній та громадській сферах України, ЄС та сусідніх країн, обмін досвідом будівництва миру та роботи на постконфліктних територіях, встановлення контактів та партнерств між громадськими організаціями та культурними ініціативами різних країн та міст України.

 

Головними темами фестивалю цього року були урбаністика, екологія, роль культури та громадянського суспільства у кризові часи, діалог, міграція та біженці, неформальна освіта, німецька та єврейська культурна спадщина в Івано-Франківську.

 

Урочисте відкриття MitOst-фестивалю відбулося в Театрі кіно «Люм’єр» 23 вересня. На ньому були присутні заступник керівника відділу культури Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Даніель Лісснер, виконавчий директор спілки MitOst Даріус Полок, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, начальник управління культури ОДА Володимир Федорак.

 

У подіях фестивалю взяли участь історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, заступник голови інституту національної пам’яті Олександр Зінченко, дослідниця з Інституту міської історії Центрально-Східної Європи Ірина Склокіна, співзасновник музею історії і культури євреїв Буковини Йосип Зісельс, лектор фонду ім. Роберта Боша в НаУКМА Йоганн Заячковскі, журналіст і конфліктолог з Грузії Мамука Арешидзе, а також культурні менеджери й громадські діячі з Києва, Львова, Чернівців, Черкас, Рівного, Ужгорода, з країн ЄС, країн Східного партнерства та Росії.

 

На дискусіях MitOst-фестивалю запрошені експерти, учасники та мешканці міста обговорювали такі питання як шлях реформ в Україні, єврейська спадщина, політика пам’яті в міському просторі, історична освіта, волонтерський рух, роль громадянського суспільства у побудові діалогу між Україною та Росією, роль культури в часи кризи, проблеми нелегальної міграції в Європі та біженців, а також внутрішніх переселенців в Україні, візії розвитку культури й громадянського суспільства в Україні та будування миру.

 

В рамках MitOst-фестивалю відбулося відкриття семінарського дому «Хата-Майстерня» в селі Бабин Косівського району. Це гуцульська хата, яку команда однодумців з України, Польщі та Білорусі перетворила на семінарський дім, що може розмістити групи біля 30 осіб. Протягом 2015 року у Хаті Майстерні відбулися тренінг «Як працювати з історією і пам’яттю» і семінар «Героїзація VS Демонізація» (проект «Студії живої історії»), тренінги Майстерні громадської активності.

 

Частиною фестивалю став форум «UkraineLab: Візії для побудови миру і нова роль громадянського суспільства і культури». Майже 100 представників громадського й державного сектору, культурної та політичної сфери України, ЄС і сусідніх країн обговорювали дієві підходи та практики у сфері громадянської діяльності та культурних ініціатив. На основі них розробили візії своєї діяльності, а також напрацювали партнерські контакти між організаціями та плани відвідання міст одне одного, щоб сприяти вирішенню проблем та розбудові громадянського суспільства на місцях.

 

8 громадських організацій з Івано-Франківщини та загалом 30 організацій з усієї України та інших країн презентували свою діяльність на Ярмарку партнерства в рамках форуму Ukraine Lab.

 

На фестивалі відбулося 8 мистецьких проектів. Серед них вистава «Альберт, або найвища форма страти» німецькою мовою, вистава групи «Театр для діалогу» «Квиток в один кінець», що висвітлювала війну у театрі-форумі, дійовими особами якого були самі переселенці, вистава «Різні бачення» групи «Різнонаціональне місто», у якій ішлося про війну та конфлікт з перспективи Польщі, Німеччини та Білорусії. У готелі «Дністер» розташувалася виставка арт-групи «Шапка» «Перепрокласти», в «Бастіоні» пройшла фотовиставка «Життя у східноєвропейських потягах» та відеовиставка «Соседи. Живые истории Крыма», а в театрі кіно «Люм’єр» – фотовиставка Крістіни Фрік «Фотопогляд на боснійські кошики для білизни». У Центрі польської культури і європейського діалогу – польсько-українська виставка «Ідентифікація / Інтеграція». Представники Станіславського феномену Тарас Прохасько, Галина Петросаняк, Юрій Андрухович, Володимир Єшкілєв взяли участь у літературних читаннях в рамках фестивалю.

 

Доповнили арт-програму фестивалю покази документальних фільмів з програми Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, стрічок «Александр Гранах. Ось іде людина», «Гуцули. Забуті народи Європи», «Люди з України, що пережили єврейський Голокост», «Lampedusa Mirrors», «Mindependence: Media Independence in Hungary». Кожен фестивальний день завершувався музичною програмою. Для гостей MitOst-фестивалю грали гурти «Запаска», «Патроничі», «Триставісім», а також Joryj Kłoc.

 

Дитяча програма MitOst-фестивалю була представлена кількаденним воркшопом з озвучування казки «Велике вухо. Акустична майстерня казки», майстер-класом «Створюємо мультфільми самі» та «Дитяча література з МitOst-країн».

 

ПодіїMitOst-фестивалю відбувалися на 15 локаціях. Це Театр кіно «Люм’єр», готелі «Надія» та «Станіславів», Центр сучасного мистецтва, виставкова зала Спілки художників, Центр польської культури і європейського діалогу, приміщення мистецької резиденції в готелі «Дністер», Фортечна галерея «Бастіон», Молодіжна бібліотека, Дитяча бібліотека, Театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, «Арена Центр», громадський ресторан UrbanSpace 100, бар «Grand America», бар «Barduck», а також внутрішній дворик одного з будинків пішохідної частини вулиці Незалежності.

 

Гості та учасники фестивалю мали змогу глибше пізнати місто Івано-Франківськ завдяки екскурсіям «Місто як місія. Теодор Цьоклер на чолі німецької громади Станиславова» Галини Петросаняк, екскурсії Юрка Прохаська, екскурсії «Станиславів польськими слідами», а також велоекскурсії містом.


28.09.2015 536 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1124
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

878
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1020
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7028
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1664
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2438

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

134

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

515

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1545

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

804
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1018
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

518
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

884
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1191
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

754
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1315 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

909
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37247 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

945
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1233
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

736
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2839 13