MitOst-фестиваль зібрав у Івано-Франківську понад 300 гостей з 10 країн

 

/data/blog/87819/190ded27384af0117b5b9dfa06ea0811.jpg

 

13-й міжнародний MitOst-фестиваль відбувся в Івано-Франківську з 23 по 27 вересня.

 

На MitOst-фестиваль з’їхалися 330 гостей з 10 країн, пише Фіртка.

 

Разом із мешканцями міста вони мали змогу взяти участь у близько 100 подіях: дискусіях, лекціях, кінопоказах, презентаціях, майстер-класах, концертах.

 

Метою MitOst-фестивалю був культурний обмін між членами спілки MitOst з різних країн та мешканцями міста, обмін кращими практиками роботи в культурній та громадській сферах України, ЄС та сусідніх країн, обмін досвідом будівництва миру та роботи на постконфліктних територіях, встановлення контактів та партнерств між громадськими організаціями та культурними ініціативами різних країн та міст України.

 

Головними темами фестивалю цього року були урбаністика, екологія, роль культури та громадянського суспільства у кризові часи, діалог, міграція та біженці, неформальна освіта, німецька та єврейська культурна спадщина в Івано-Франківську.

 

Урочисте відкриття MitOst-фестивалю відбулося в Театрі кіно «Люм’єр» 23 вересня. На ньому були присутні заступник керівника відділу культури Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Даніель Лісснер, виконавчий директор спілки MitOst Даріус Полок, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, начальник управління культури ОДА Володимир Федорак.

 

У подіях фестивалю взяли участь історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, заступник голови інституту національної пам’яті Олександр Зінченко, дослідниця з Інституту міської історії Центрально-Східної Європи Ірина Склокіна, співзасновник музею історії і культури євреїв Буковини Йосип Зісельс, лектор фонду ім. Роберта Боша в НаУКМА Йоганн Заячковскі, журналіст і конфліктолог з Грузії Мамука Арешидзе, а також культурні менеджери й громадські діячі з Києва, Львова, Чернівців, Черкас, Рівного, Ужгорода, з країн ЄС, країн Східного партнерства та Росії.

 

На дискусіях MitOst-фестивалю запрошені експерти, учасники та мешканці міста обговорювали такі питання як шлях реформ в Україні, єврейська спадщина, політика пам’яті в міському просторі, історична освіта, волонтерський рух, роль громадянського суспільства у побудові діалогу між Україною та Росією, роль культури в часи кризи, проблеми нелегальної міграції в Європі та біженців, а також внутрішніх переселенців в Україні, візії розвитку культури й громадянського суспільства в Україні та будування миру.

 

В рамках MitOst-фестивалю відбулося відкриття семінарського дому «Хата-Майстерня» в селі Бабин Косівського району. Це гуцульська хата, яку команда однодумців з України, Польщі та Білорусі перетворила на семінарський дім, що може розмістити групи біля 30 осіб. Протягом 2015 року у Хаті Майстерні відбулися тренінг «Як працювати з історією і пам’яттю» і семінар «Героїзація VS Демонізація» (проект «Студії живої історії»), тренінги Майстерні громадської активності.

 

Частиною фестивалю став форум «UkraineLab: Візії для побудови миру і нова роль громадянського суспільства і культури». Майже 100 представників громадського й державного сектору, культурної та політичної сфери України, ЄС і сусідніх країн обговорювали дієві підходи та практики у сфері громадянської діяльності та культурних ініціатив. На основі них розробили візії своєї діяльності, а також напрацювали партнерські контакти між організаціями та плани відвідання міст одне одного, щоб сприяти вирішенню проблем та розбудові громадянського суспільства на місцях.

 

8 громадських організацій з Івано-Франківщини та загалом 30 організацій з усієї України та інших країн презентували свою діяльність на Ярмарку партнерства в рамках форуму Ukraine Lab.

 

На фестивалі відбулося 8 мистецьких проектів. Серед них вистава «Альберт, або найвища форма страти» німецькою мовою, вистава групи «Театр для діалогу» «Квиток в один кінець», що висвітлювала війну у театрі-форумі, дійовими особами якого були самі переселенці, вистава «Різні бачення» групи «Різнонаціональне місто», у якій ішлося про війну та конфлікт з перспективи Польщі, Німеччини та Білорусії. У готелі «Дністер» розташувалася виставка арт-групи «Шапка» «Перепрокласти», в «Бастіоні» пройшла фотовиставка «Життя у східноєвропейських потягах» та відеовиставка «Соседи. Живые истории Крыма», а в театрі кіно «Люм’єр» – фотовиставка Крістіни Фрік «Фотопогляд на боснійські кошики для білизни». У Центрі польської культури і європейського діалогу – польсько-українська виставка «Ідентифікація / Інтеграція». Представники Станіславського феномену Тарас Прохасько, Галина Петросаняк, Юрій Андрухович, Володимир Єшкілєв взяли участь у літературних читаннях в рамках фестивалю.

 

Доповнили арт-програму фестивалю покази документальних фільмів з програми Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, стрічок «Александр Гранах. Ось іде людина», «Гуцули. Забуті народи Європи», «Люди з України, що пережили єврейський Голокост», «Lampedusa Mirrors», «Mindependence: Media Independence in Hungary». Кожен фестивальний день завершувався музичною програмою. Для гостей MitOst-фестивалю грали гурти «Запаска», «Патроничі», «Триставісім», а також Joryj Kłoc.

 

Дитяча програма MitOst-фестивалю була представлена кількаденним воркшопом з озвучування казки «Велике вухо. Акустична майстерня казки», майстер-класом «Створюємо мультфільми самі» та «Дитяча література з МitOst-країн».

 

ПодіїMitOst-фестивалю відбувалися на 15 локаціях. Це Театр кіно «Люм’єр», готелі «Надія» та «Станіславів», Центр сучасного мистецтва, виставкова зала Спілки художників, Центр польської культури і європейського діалогу, приміщення мистецької резиденції в готелі «Дністер», Фортечна галерея «Бастіон», Молодіжна бібліотека, Дитяча бібліотека, Театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, «Арена Центр», громадський ресторан UrbanSpace 100, бар «Grand America», бар «Barduck», а також внутрішній дворик одного з будинків пішохідної частини вулиці Незалежності.

 

Гості та учасники фестивалю мали змогу глибше пізнати місто Івано-Франківськ завдяки екскурсіям «Місто як місія. Теодор Цьоклер на чолі німецької громади Станиславова» Галини Петросаняк, екскурсії Юрка Прохаська, екскурсії «Станиславів польськими слідами», а також велоекскурсії містом.


28.09.2015 667 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3648
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2007
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2262
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5356
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21118
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3075

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

776

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

878

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1657

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1631
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15521
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8938
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4061
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

745
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

687
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4978
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4207
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4607 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

232
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

526
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1530
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1465