Місто-попаданець

 

 

 

Другий день Сьомого фестивалю фантастики «Сузір’я Аю-Даг». Невеличка компанія з письменників й «тих, що клубочаться» навколо літературних метрів. Компанія грає в стару як світ креативну естафету «джуманджи». Тема гри: «Місто». Гравці почергово кидають кубик. Число, що випадає, дає гравцеві право на той чи інший поворот сюжету, на ту чи іншу пригоду, пов’язану з вигаданим містом. В результаті, крок за кроком, будується фабула художнього твору, який колись може стати реальною книжкою в реальній книжковій серії. А може й не стати. Залежно від рівня того, що вийде. Залежно (вибачте за пафос) від долі.

 

Перший хід робить молода фанатка фентезі. Досвідчені гравці кажуть, що починати бажано саме з молодих фанаток. В них схиблене бачення світу, яке породжує несподівані і яскраві химери. Дівчина підкидує кубик з таким хитрим закрутом, що той, вже впавши на дошку, ще кілька секунд крутиться, наче дзиґа. Випадає «шістка». Уся компанія схвально гуде. Фанатка отримує максимальний шанс. Фішка переміщується на відмітку «назва». Якби таке випало мені, я б придумав назву для міста. Але дівчина з іншої епохи. І в неї максимальний шанс. Вона каже: «Місто-попаданець!» Себто, одним кроком визначає і жанр майбутнього твору і напрям його сюжету.

 

На сленгу фантастів «попаданцями» називають мандрівників у часі, громадян, що були викрадені інопланетянами, жертв різноманітних порталів та червоточин між вимірами. На кшталт такої історії: зайшли туристи до печери, а вийшли в епоху Олександра Македонського. Або ж одразу на шосту планету Альфи Центавра. Тоді вони стають туристами-попаданцями (або ж, якщо спробувати утворити термін на основі української – «туристами-втрапляками»). Але ж тут вам не якась перепила тургрупа з графоманського оповіданнячка, а ціле місто-попаданець. Чи то місто-втрапляк. Змінюється масштаб і стає цікаво.

 

Другий хід робить видавець фантастичної літератури. Здоровенний такий дядько у смугастій футболці. Видавцеві випадає число три й, відповідно, право визначення епохи, до якої втрапляє нещасне місто. «Середні віки», - шепотом підказують дядькові. Той презирливо дивиться на непрошеного суфлера і гарчить: «Юрський період!» Присутні обмінюються недвозначними поглядами. Проте, що вже зробиш. Згідно з волею видавця, нещасне місто-попаданець фатально попадає до динозаврів.

 

Тепер кожний уявляє собі інше місто. Хтось Мінськ, хтось Харків, а я, зрозуміло, Івано-Франківськ. Який раптом провалюється крізь час та простір і опиняється у часах, коли навіть Карпат ще не було. Місто рівнесеньким квадратиком лягає поміж хвойних лісів і папороті Юрської доби. Навколо спека, градусів так шістдесят. Кисню в атмосфері, як тепер на вершині Евересту. Волохате сонце палає у майже чорному небі. Ані хмаринки. Ну й динозаври. Куди ж без них. В лісах пасуться довгошиї диплодоки, саванною бігають хижі раптори і тиранозаври. Все як в Спілберга. Все, окрім міста-попаданця. Спочатку динозаври не торопають: що саме звалилось їм на гребінчасті карки. Але рептиліям пахне м’ясом і починається екшн.

 

Моя уява розгортає «картинку» достойну майстрів Голівуду. Зграя чотиритонних тиранозаврів біжить вулицею Коновальця, перевертаючи жовті автобуси й підхоплюючи зубатими пащами ошелешених містян. Хрум-хрум. Чи то: хрусь-хрусь. Птерозаври кружляють над позолоченим капелюшком ратуші. Ось один з крилатих ящерів пікірує на літній майданчик, встановлений депутатом потужної міськрадівської партійної фракції, розриває кігтями тент й підчіплює зубатим дзьобом товстенького чиновника у білій сорочці…

 

Тут мене штовхають під бік: мовляв, твоя черга кидати кубик. Я полишаю птерозавра нести здобич голодним птерозаврикам і відправляю жереб на дошку. Число чотири. Мені випадає відповідальна частина сюжету: надзвичайне засідання магістрату, що збирається під ранок другої попаданської доби.

 

Я починаю з того, що мера міста-попаданця (жодної персональної конкретики) вже з’їли дрібні хижі динозаври (жодної політичної сатири), які під вечір стали зовсім буйними і вкрай недружніми (також без натяків). На засіданні магістрату збирається бодай сім «батьків міста». Вони до смерті перелякані, вимучені нестачею кисню і спекою. Проте радіють тому, що крісло мера звільнилося та утворюють депутатську групу «Місто в попандосі!» Молодий секретар (всі можливі співпаління та аналогії - випадкові) нервово гортає ілюстровану книжку «Дітям про динозаврів». Хоче знати як називається оте зубате у пір’ях, що з'їло міліціонера-охоронця і далі бігає першим поверхом адміністративної будівлі.

 

Міські очільники проголошують себе надзвичайним урядом, приймають рішення мобілізувати міліцію та військові частини та закон про перехід до їхньої компетенції усіх банків та ювелірних магазинів. Приймають жорстку політичну заяву, якою масове розкрадання харчів урочисто оголошують мародерством. Потім вони перерозподіляють бюджет і обирають тимчасовим мером начальника пожежної частини, якому доручають очолити антиящерне посполите рушення. Найдовше сперечаються за колір нарукавних шевронів та посадові оклади командирів рушення. Жодне з рішень магістрату, зрозуміло, ніколи виконано не буде. А самі батьки міста невдовзі загинуть, переслідувані зграєю велетенських і страшенно отруйних юрських шершнів.

 

 

Я закінчую главу «засідання магістрату» й віддаю естафету письменнику-альтернативнику. Тобто письменникові, який пише у жанрі альтернативної історії. Цей пан дуже знається на зброї та військовій стратегії. Він відразу створює бойову групу безбашенних сталкерів на чолі з власником мисливської крамниці. Перелік персонажів стандартний: колишній десантник, молода пара, біолог-алкаш, рішуча жіночка, лузер, приблудний пес. Всі зазнали втрат і мріють про холодне пиво. Сталкери намагаються вирватись із захопленого ящерами міста, використовуючи залишки каналізації. Проте каналізація вже зайнята численними юрськими тарантулами і вся виправа закінчується пшиком. Не пити їм пивасика. Зате в павуків – небуденний банкет. В ліси проривається лише одна пара – він і вона.

 

«І що вони робитимуть у тих лісах?» - запитую я в альтернативника. Він каже, що вони боротимуться, молода фанатка припускає, що вони розмножуватимуться, а видавець хоче, щоби вони знайшли спільну мову з найбільш просунутими динозаврами і вступили з ними у конструктивне партнерство.

 

«А що стане з містом?» - запитує початкуюча дитяча письменниця.

 

Виникають різні пропозиції. Але все зводиться до того, що місто рано чи пізно заросте гігантською папороттю, а в його руїнах житимуть динозаври та інша доісторична бридота. Письменник, який спеціалізується на містичному хорорі, пропонує ввести в сюжет зомбі-фашистів.

 

«Звідки вони візьмуться?» - дивуємося ми.

 

«Як завжди, вилізуть з червоточини між випадково злиплими світами або переплутаними вимірами», - не губиться майстер жахів, а потім розвиває тему, описуючи, як зомбі-фашисти гризтимуть динозаврів, набиватимуться до їхніх шлунків та нищитимуть рептилій зсередини. Врешті-решт, зомбі переможуть, а потім почнуть самознищуватись.

 

Півгодини ми намагаємось розвинути сюжетну гілку, базовану на цій маячні. Проте вперті зомбі-фашисти ніяк не хочуть самознищуватись. Навпаки, їм подобається Юрська доба, смакують тиранозаври й не знаходиться притомної причини, щоби вони погребли назад, до тієї реальності, звідки взялися.

 

 Нарешті, ми відкидаємо цей сумний сценарій і вирішуємо, що на шосту добу місто повернеться у наш час разом з динозаврами, які не встигли з нього втекти. Й жодних зомбі-фашистів, жодного злипання світів.

 

«А може, все ж таки, не зовсім в наш час, - просить молода фанатка, - а спочатку куди-небудь у вісімнадцяте століття? Щоби цікавіше було?»

 

Так, думаю я, це дійсно буде цікаво. Динозаври і залишки сучасної техніки у вісімнадцятому столітті, десь між Північною та Семирічною війнами. Битва зграй рапторів з гусарами і драгунами. Птеродактилі над турецьким військом Селім-паші, атака тиранозаврів на Версаль. Можна нагромадити ще купу подібного парадоксального і тупого екшену. От лише шкода тих двох, які залишаться у юрському лісі. Їм там буде самотньо, серед диплодоків та карнозаврів. Все ж таки, для заснування юрського людства потрібне інше оточення. Більш теплокровне.

 

Володимир Єшкілєв


Коментарі (8)

Мирон 2013.10.28, 12:59
Автор вийди після дванадцятої на вулицю, десь так на вокзал або під якусь нічну диско-ригайлівку, то побачиш таких рапторів і теренозаврів, що голлівудський Спілберг нервово курить в сторінці.
Анонімус 2013.10.28, 11:40
Невеличка компанія з письменників й «тих, що клубочаться» навколо літературних метрів. Всі письменники, як один - метри. Жодного дециметра і, тим більше, сантиметра. Ги :) Хотів би я мати таку по-дитячому щиру манію величі...
Орест 2013.10.28, 11:59
Це - література.
Оля 2013.10.28, 12:00
Секретар, що читає дитячу книжнчку - Вітенко?)))))
))) 2013.10.28, 12:14
Ага, казка-мрія українця - А щоб ту владу разом з міліцією динозаври поїли!!!
Глеб 2013.10.31, 01:29
Странные, Володя, у тебя ассоциации, право слово, странные. Причудливые. Запомню.
A 2013.10.31, 12:50
просто жахливі реалії сьгодення...
Бабця 2013.10.31, 21:55
Досить смачно.
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2197
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

866
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

909
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

916 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2771 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1471

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, "для піару". Якщо "піаром" вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

274

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

647

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

342

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1013
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2044
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1078
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

802
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

300
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14981
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7295
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

728
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

283
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

194
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

292
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

576
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1033