90-ті роки минулого століття стали періодом становлення нового українського телебачення, в тому числі регіонального та місцевого. Друге десятиліття стало періодом бурхливого розвитку загальнонаціональних каналів, як у технічному, так і в творчому відношенні.
Редакція журналу «ТРК» запрошує професіоналів медіаринку до розмови про те, наскільки попередній період був успішним для місцевих і регіональних телемовників і що чекає їх у майбутньому десятилітті? Чи вціліє традиційне ТБ перед настанням Інтернету?
Ваша думка - важлива!
Іван Вовк,
Медіаексперт (м. Івано-Франківськ)
1) Чи було минуле десятиліття (2001-2010) періодом зміцнення і розвитку місцевого мовлення? Чи збільшилася кількість каналів у Вашому місті / районі? Чи покращилося їх фінансове становище, технічна база? Чи відбувся творчий розвиток?
Не думаю, що минуле десятиліття суттєво вплинуло на розвиток місцевого телебачення. Технологічно та професійно франківські телевізійники не поступаються київським. Основою власного виробництва, як і до 2000 року становлять новини та авторські програми з гостем в студії чи на полі. До телемовників 90-х («ТРК 3-Студія», ТРК «Галичина») » в грудні 2000 року приєдналася мініціпальна ТРК «Вежа» в програмах «Нового каналу» м. Київ на умовах партнерських стосунків, за згодою Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Через численні порушення умов договору з «Новим каналом», ТРК «Вежа» в травні 2006 року, втратила можливість виходити з своїми програмами в ефір. На даний час колектив ТРК «Вежа» працює як продакшн студія і виготовляє два тижневики про діяльність міської влади які на договірних умовах транслюються на каналі ТРК «3-студія». У 2006 році розпочав свою роботу новинний «24 канал», місцевий корпункт якого робить якісні теленовини.
2) За даними Незалежної Асоціації Телерадіомовників (НАМ), багато міст / районів України за останні 10 років втратили місцеве ТБ. Чи був це закономірний процес а чи штучно створена ситуація? Скільки взагалі потрібно місцевих телеканалів в одному місті / районі?
Цей процес закономірний. Телевиробництво не є дешеве і затрати но виготовлення якісного телепродукту незалежно від кількості глядачів майже одинакові, що в Києві що у Франківську. А ринок реклами та можливості засновників незрівнянні. І заповнити якісним продуктом єфір 24 години на добу для багатьох телекомпаній неможливо.
Для Івано-Франківська і області, щоб забезпечити потреби населення достатньо було б і одного телеканалу, але на це потрібна законодавча база, розуміння і бажання місцевих політиків.
3) Які загрози для місцевих мовників можуть виникнути (посилитися) у наступному десятилітті? Які шляхи їх подолання?
До кінця цього року в області планується запровадити цифрове телемовлення. Телеглядачам області запропоновано 32 телеканали, з них чотири для місцевого мовлення. З огляду на це на деякий час проблема дефіциту частот зникне. Не впевнений, що це на користь нині діючих «Галичини» та «3-студії» Для них в даній ситуації зменшитьсь бюджет надходжень за трансляцію програм загальнонаціональних телекомпаній.
4) Чи є які-небудь переваги місцевих телеканалів перед загальнонаціональними? Якщо є, у чому / які?
Перевагою місцевих телеканалів над загальнонаціональними можна назвати тільки місцеві новини.
5) Які місцеві і регіональні телеканали найбільш життєздатні і перспективні: приватні, комунальні чи державні ТРК?
Державного телеканалу область не має. Розмова про створення його вже точиться більше двадцяти років. Для місцевого глядача цю прогалину на початку 90-х років минулого століття заповнили місцеві телеканали різних форм власності. ТРК «Галичина» - засновник обласна рада, ТРК «3-тудія» , ТРК «24 канал» - приватні. Як показали неодноразові дослідження населення більше довіряє новинам приватних каналів. А щодо живучості то варто відзначити комунальні не тому що вони виробляють якісний продукт, а тому, що місцеві політики мають власний інтерес за бюджетні кошти і використовують для власної популяризації серед населення. Як не дивно, але господарська діяльність комунальних ЗМІ не викликає жодного інтересу у місцевих депутатів.
6) Що необхідно місцевим мовникам для, якщо не економічного процвітання, то хоча б для впевненого розвитку на тривалу перспективу?
Перш за все рівних умов фінансування незалежно від форм власності. Глядачеві не важливо хто власник компанії, йому потрібний якісний продукт. І якість визначає громада – рекламодавець а не голова облради, чи голова міста. Існування на інформаційному ринку двох форм власності ставить телерадіокомпанії в нерівні умови. Існування комунальних ЗМІ, на мою думку, які працюють для потреб місцевих чиновників, а не в інтересах громади - основа нестабільності. Тобто я за роздержавлення комунальних ЗМІ. Рекламний ринок у 250-ти тисячного обласного центру бідненький.
ТЕЛЕРАДІОКУР”ЄР № 1(69) 2011
