Міністр з Івано-Франківська Євген Нищук про культуру, посіпак Януковича, хабарі та бюджетні кошти

 

/data/blog/64050/978bea5b52bad140bfa134c3024deb33.png

 

Що змінилося в галузі культури та в житті міністра за дев'ять місяців роботи, розповідає Євген Нищук.

 

 

Через 10 хвилин після приходу на посаду звільнив чотирьох заступників і всіх голів скандальних департаментів. Це департамент релігії, який під час Майдану видавав дивні накази, де кому молитися. Голову Держ­кіно Катерину Копилову, яка тісно співпрацювала з молодшим Януковичем. ­Також департаменту культурної спадщини – і зараз пани Вечерський, Тур, Вінграновський незадоволені цим, поширюють у ЗМІ неправдиву інформацію щодо діяльності Міністерства з питань охорони культурної спадщини. Загалом звільнив понад десяток людей. Під загальне скорочення апарату потрапили ще 26 чиновників. Щодо решти працівників – переважно, це фахівці, що справді віддані своїй справі.

 

Департамент культурної спадщини зараз із нами судиться. Пан Вечерський, який був головою науково-методичної ради, починає війну проти Міністерства. Він майже кожного вечора є позитивним героєм на телеканалі "Інтер". Це помста або бажання заявити: якщо захочемо – знімемо міністра, раз він такий розумний і рішучий. Те саме стосується Державної циркової компанії України – пан Ігор Хлібосолов (генеральний директор і художній керівник. – "Країна") також подає у суди. Його звільнили, бо рахункова палата надіслала нам документи про безліч порушень у роботі компанії. Тепер на його посаду оголосили конкурс.

 

Оновили експертну й науково-методичну раду, яка надає пропозиції Мінкультури щодо питань забудови і визначення пам'яток архітектури. Запровадили конкурсну систему заміщення керівних вакантних посад – чого ніколи досі не було. Сформували нову громадську раду та обрали її нове керівництво.

 

Хабарів не пропонували жодного разу. За мною пішла слава – "він не бере нічого". Люди передають один через одного, тож усі знають, що зі мною таке "не прокатить". За цей період у мене не з'явилося ні земель, ні машин. Після скорочення бюджету міністр отримує зарплату 5800 гривень, його заступник – 11 тисяч. Добре, що залишилися заощадження з часів творчої роботи, доводиться до них звертатися. Маю службову машину. На уряді кажуть: міністри відмовляються від усіх пільг, мають їздити власними авто. Я єдиний підняв руку – у мене нема ­своєї машини. Користуюся службовою Toyota Camry, але зараз вона в ремонті – не витримала ритму поїздок по Києву і регіонах: часто буваю на сході й на півдні, у госпіталях, з мистецькими бригадами – у зоні АТО. Ада Роговцева з групою українських митців – Катериною Степанковою, Ахтемом Сеїтаблаєвим та іншими – відвідали п'ять міст Донецької та Луганської областей – Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Артемівськ, Краматорськ, Слов'янськ.

 

Запроваджуємо програму "Взаєморозуміння" – щоб Донбас відчував, що його не покинули. На неї виділили 2 мільйона гривень. Провели конкурс – експерти й фахівці відібрали 27 проектів, які ми фінансуємо. Їх здебільшого ініціювали митці зі сходу. Була культурна діра між регіонами: вони щось робили там, ми – тут. У людей різний світогляд і цінності саме через недооцінку культури. Митці зацікавилися: можемо подати проект, і на це дадуть гроші? Це і наукові заходи, і концертні, і вистави. Цього року виділили 400 тисяч гривень на фестиваль "Гогольfest". Це підтримка незалежного театрального руху.

 

Поки працюю міністром, було два секвестри (скорочення. – "Країна") бюджету. Постраждали національні спілки. Вони пишуть мені листи, але це не залежить від нас. Фінансові відомства кажуть: у нас – війна. В культури забрали практично половину. Один із найбільших бюджетів був на кіно – 110 мільйонів. Після скорочення стало 60. Потім, коли подавали новий бюджет, – 38 мільйонів. Я кажу на засіданні уряду: "Колеги, ми забороняємо російські фільми, з наших кіностудій пішли російські групи – і слава Богу. Але треба заповнити український ефір вітчизняним продуктом – дайте мені "патрони" в інформаційній війні". З таким бюджетом дуже складно почати власне виробництво. Сподіваємося, в новому бюджеті віднайдуть можливість виділити на кіно хоча б 110 мільйонів гривень. Деякі проекти з них фінансуватимемо повністю: як "Толоку" Михайла Іллєнка – фільм про Шевченка. Його бюджет становить 16 мільйонів. Ми дали 9, а решту мав виділити інвестор. Він грошей не дав, фільм зняли наполовину. Ми вирішили додати, щоб не втратити продукт – це виняток. Більшість проектів фінансуватимемо на 50 відсотків. Ми прагнемо запровадити збір із прокату іноземних стрічок, щоб ці кошти пішли на розвиток українського кіно.

 

На окуповані території гроші з бюджету не йдуть – є заборона казначейства. Також діє обтяжлива 65-а постанова, що забороняє, зокрема, поточні ремонти приміщень – це в цілому по Україні і пов'язано зі скороченням бюджету. Ми внесли до неї зміни – тепер можемо перевести ставки працівників культури з Донбасу на територію, підконтрольну українській владі. Також я звернувся до театрів. Переважно керівництво з розумінням поставилося до ситуації, що склалася з творчими колективами на окупованих територіях, і погодилися працевлаштувати тих, хто наважився переїхати, сприяти їм гуртожитками. Вже влаштували в Києві 12 чоловік – працюють у різних театрах.

 

Не беруся одразу засуджувати тих, хто вирішує залишитися на окупованій території. Дуже прикро за легендарного актора Володимира Голубовича з Луганського театру. Він знімався в багатьохфільмах із Миколайчуком, Стригуном. А зараз він – "зомбований" пропагандою і працює на підтримку ЛНР.

 

Сергій Тарута, коли ще був губернатором, пропонував, щоб до Маріуполя переїхав Донецький оперний театр, хай навіть без декорацій. Обіцяв забезпечити житлом, місцем роботи – вони самі не захотіли. Дехто каже: у мене при смерті мати чи хвора дитина – суто людські ситуації. Деякі починають навіть оспівувати режим сепаратистів. Втім, ні я, ні Міністерство культури їх там ланцюгами не прив'язували. Це – вибір кожного. Я би не брався зараз називати їх зрадниками. Це дуже обережний момент і страшні життєві обставини.

 

Переводимо юридично з Донецька консерваторію імені Прокоф'єва до Києва. Робимо все можливе для розміщення студентів і викладачів по музичних закладах у Одесі, Харкові, Києві, Львові. Хочу, щоб у кожному звільненому від терористів містечку, поряд із відновленим магазином і житловим будинком, відбудували культурний центр. Туди приїдуть артисти й подаватимуть правду людям, які були інформаційно "зомбовані" весь цей час.

 

Складніша історія з музеями – вони не можуть просто переїхати й перевезти експонати. Нещодавно провели з'їзд усіх керівників музеїв. Закликаємо їх бути зберігачами – принаймні, знатимемо, чи є розкрадання. Поки що бойовики вкрали гармату й танк 1944 року з музею Луганщини. Вони – несправні, але забрали й те. Інші музеї закриті. Хоча "некоторые" приходять, питають: "Десь тут у вас був Реріх?" Їм відповідають: поїхав на виставку.

 

Волею долі під час анексії Криму Скіфське золото опинилося в Нідерландах. Тепер ми контролюємо ситуацію, готуємо позови. Внесли зміни до законодавства: в умовах агресії Українська держава має право повернути собі на тимчасове зберігання експонати, які перебувають на закордонних виставках. Адже всі ці експонати – частина Музейного фонду України. Не спить і Росія: хотіли швидко нахрапом усе забрати. І сумніваюся, що у Крим – осіло б воно десь у Третьяковці. Ми направили до Нідерландів юриста, готові до судової історії. Голландська сторона на нашому боці – ми свідомо продовжували виставку, зараз вона на зберіганні. Знаємо, що воно в безпеці в Нідерландах.

 

Наполегливо радимо зняти з ефірів 69 фільмів – включно з тими, де знімався Пореченков. Ми не надали прокатних ­ліцензій на "Івана Піддубного", "Білу гвардію". Зараз комісія переглядає російські серіали. Мені багато разів дзвонили з Росії: "Что вы себе позволяете? Вы цензуру на искусство вводите?" Ні, не на мистецтво, а на "кремлівську" пропаганду.

 

14 російських діячів культури потрапили під санкції і є небажаними в Україні. Не думаю, що і мене приймуть у Росії.

 

Від початку хотів, щоб Міністерство культури не було івент-агентством. Щоб не займалося просто концертом або супроводом якоїсь дати. Тривалий час Мінкульт тільки й робив, що постачав квіти на той або інший захід. Ми відмовилися від цього. Багато заходів взагалі скасували, бо країна – у стані війни. Почали з 9 березня: півтора мільйона гривень мало піти на вечір святкування ювілею Шевченка в палаці "Україна". Ми не витратили жодної копійки, провели святкування на Майдані. На відзначання Дня Незалежності пішло 400 тисяч гривень. Раніше було 3–4 мільйони, зараз витрати – тільки на технічне забезпечення.

 

Долучилися до чотирьох європейських програм. Одна з них стосується створення культурного центру України в Німеччині, Польщі, Британії. Зараз працюють два наші культурні центри. Один – у Москві на Арбаті. Другий – у Парижі, в колишньому будинку Алена Делона. Він його продав, це – наша власність.

 

У селах треба відновити клуби – робити ­кінопокази, організовувати дитячі гуртки, народні колективи. Вже є домовленість про спорудження 10 кінотеатрів у селах і містечках. Просимо місцеву владу надавати землю, а будуватиме інвестор.

 

Коли сказали, що буду міністром культури, дуже напружився: а як же сцена? Відповіли, що творча діяльність не забороняється. Через такий ритм часу на вистави зовсім мало. Але залишив спектаклі "Момент кохання" в Театрі Франка, "Прекрасний звір у серці" у "Сузір'ї" й виставу-інтер­актив у квартирі-музеї Тичини. Це робота з музеєм: ідуть на міністра, а потрапляють у музей.

 

Купив два костюми. З'явилися сорочки, краватки, які доти не часто носив. Маю п'ять краваток. Виникла проблема – нема часу піти в магазин. Та й якось наче страшно вибирати, бо люди звертають увагу.

 

Британська рада надала мені вчительку англійської мови. Спершу займався двічі на тиждень. Останнім часом, коли так гаряче, пропускаю заняття – маю муку з цим.

 

Буває, по суботах граю у футбол. Навіть вдалося виступити за своїх друзів "ФК ­Маестро" у матчі проти команди Збройних сил України. На сон залишається годин 5.

 

Найдовше в кабінеті сидів до опІвночІ. О 23.00 телефонував голова Верховної Ради.

 

Я – недосвідчений чиновник, болісно переживаю моменти неправди. Мені кажуть: роби і не звертай уваги. Я так не вмію. Стикаюся з потужною машиною, коли хочуть очорнити. Зараз мені важливо заручитися підтримкою громадськості.

 

О другій ночі перевіряю телефон, бо протягом дня не встигаю. Починаю відписувати людям, потім розумію, що вони ж, мабуть, сплять. Прочитав недавно хороший вислів: "Найбільший вияв зла – коли добрі люди перестануть щось робити і опустять руки". Якщо хтось вважає, що я – хороша людина, то я зобов'язаний боротися.

 

 

Довідково:

Євген Нищук, 41 рік, міністр культури Народився в Івано-Франківську. Закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого. Заслужений артист України. ­Актор столичних театрів – ”Сузір’я”, Молодого театру, Театру імені Івана Франка. Зіграв у дев’яти фільмах, зокрема ”Залізна ­сотня”, ”Владика Андрей”. Озвучував українською героїв картин ”Володар кілець”, ”Гаррі Поттер”, серіалу ”Район Беверлі-Гіллз”. Вів фестивалі, концерти, урочисті заходи. Був голосом обох Майданів. На Євромайдан прийшов торік 21 листопада, одразу з вистави ”Момент кохання” в Театрі Франка. Від 27 лютого 2014 року – міністр культури. У кабінеті має понад 15 портретів Шевченка й ”Київську Пектораль”, яку називають театральним ”Оскаром”. Найкращим актором Києва став цієї весни за образ Миколи Вінграновського в постановці ”Прекрасний звір у серці”. Також зіграв ролі Орфея, Павла Тичини, Сергія Єсеніна, Тараса Шевченка. Любить грати у футбол – форвард. Одружений з уродженкою Коломиї, акторкою ­Театру імені Франка Оксаною Батько-Нищук. Мають дорослого сина Олексу.

 


26.11.2014 2243 1
Коментарі (1)

Walentyna Kowalska 2014.12.01, 18:03
Я вже вкотре роблю спроби запитати пана міністра (колись - колегу на концертах), чи якісь служби в цьому міністерстві... а запитання таке: чому працівники філармоній не можуть отримувати доплату за довгорічну працю (за вислугу років)? через технічну помилку в документах терміну "філармонія" просто! нема.. а так складно виправити? чи я працюю менше, ніж в цирку, бібліотеці, театрі, будинку культури?
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

596
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

898
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3039
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1869
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3066
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2235

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

577

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

930

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1013

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2310
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5939
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29655
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11550 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1337
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1568
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23790
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

2024
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43911 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

570
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1281
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1564
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2563