Михайло Вишиванюк: Кожен рік додає твердості українській незалежності

 

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з головою облдержадміністрації Михайлом ВИШИВАНЮКОМ з нагоди 20-річчя незалежності України.


У історії 20-річної української незалежності попри чималі втрати було й немало здобутків. Що вам найбільше запам’яталося за цей період?

 

— Для людини 20 років — це дуже великий період часу. Кожен школяр не може дочекатися, коли закінчить школу і стане дорослим. Старше покоління на святий вечір бажає один одному «в радості й мирі дочекати наступного святого вечора».

А для держави це мить. і за цю коротку мить Україна відбулася. Ми починали з чистого аркуша: створювали інститути влади: Коституцію, армію, банківську, фінансову, податкову, судову, адміністративну системи. У нас не було кордонів, практично не було підготовлених кадрів, які б могли перевести країну від комуністичної системи до демократичної держави. Але ми пройшли цей шлях. і сьогодні свято незалежності по праву стоїть в одному ряду з такими великими святами, як Різдво й Великдень.

Останнім часом я дуже багато думаю про 20-річчя незалежності України. і скажу вам відверто, що маю з цього приводу двояке почуття. Найперше — це гіркота тих втрат, яких зазнала Україна за весь період свого існування. Наш народ століттями боровся за незалежність, і гадаю, що жодна держава в світі так довго її не виборювала, скільки Україна, жодна держава в світі не зазнала стільки горя, скільки зазнала його Україна впродовж свого існування. Але коли уявляю собі, що якби нині піднялися всі ті люди, які віддали своє життя за Україну, то цей сум відразу переходить у радість. Бо я переконаний, що вони були б дуже щасливі, якби побачили, якою тепер є Україна, як ми живемо і що маємо. і це незважаючи на різні негаразди! Адже окремі негаразди — це дріб’язок порівняно з тим, що довелося пережити нашим попередникам. Вони б, мабуть, сміялися з наших проблем і казали б щось на кшталт: «Ви маєте нині державу, Конституцію, кордони, всі інститути влади, унікальну можливість працювати й розвивати свою Українуѕ Та ви в шкіру не можете влізтися, ви іноді самі не знаєте, чого хочете!». Тим більше, що світ нині глобалізується, стає демократичнішим, відкритішим, а це сприяє розбудові власної держави. Я глибоко переконаний в тому, що в нашій державі відбулися необоротні процеси. Тепер нам щодня потрібно по цеглинці докладати в цю будову. На моє переконання, Україна буде однією з найрозвиненіших і найбагатших країн Європи.

Найголовніше, що впродовж 20-річчя незалежності в Україні було створено всі інститути, які потрібні державі, — банківську, фінансову, податкову, судову, адміністративну системи, визначено кордони тощо. Україну вже знають у світі. Згадую 1999 рік, коли я в іспанії проводив переговори з бізнесменами з Арабських Еміратів, а вони запитували, чи Україна розташована в Сибіру і що є на нашій території — пустеля чи течуть ріки. А нині Україну визнано в світі, а це найважливіше. і те, що помаранчевий Майдан був значимою подією в українській історії. Він продемонстрував, що основним джерелом влади в Україні є народ, а також змінив психологію українців, які дещо по-іншому стали дивитися на свою державу і на своє місце в ній.

І коли ми нині говоримо про посилення ролі місцевого самоврядування, то мені дуже імпонує те, що громади активізуються, виявляють власну ініціативу. Днями я взяв участь у відкритті дитячого садка у селі Малій Кам’янці Коломийського району, до створення якого значною мірою приклалася громада. і це тішить.

 

Яким вам запам’ятався серпень 91-го?

 

— Дуже добре пам’ятаю цей час. Я працював тоді головою колгоспу. Для мене це була також гаряча пора. Тоді мене обзивали комунякою, казали в мій бік: «Комуняку — на гіляку» у зв’язку з тим, що я категорично виступав проти розформовування колгоспів. Бо передбачав те, що маємо на селі сьогодні. А ярлик «комуняка» причепили мені тоді за те, що говорив правду. У нас так нерідко буваєѕ

Буду відвертим, тоді не всі процеси сприймав однозначно. Знову ж ми повертаємось до того, що доцільний не революційний перехід, а еволюційні кроки, еволюція психології людини, її свідомості. і така еволюція пройшла і в моїх розумінні, баченні, підходах. На все потрібен час. Так і кожен рік додає твердості українській незалежності.

 

Свого часу Черчілль наголошував, що політик, навіть у хорошому розумінні цього слова, завжди орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступні покоління. Кого б із представників влади ви зарахували до числа державних діячів за 20 років незалежності України?

 

— Я мав честь упродовж восьми років працювати з Леонідом Даниловичем Кучмою, який був справжнім державним діячем, дивився вперед і дбав про майбутнє країни. Згадую 99-й рік, коли під завершення ради регіонів Леонід Данилович начебто ненароком запитав у голів облдержадміністрацій: «Хлопці, як там виборча кампанія, які настрої у людей?». Встає один голова адміністрації й каже: «Леоніде Даниловичу, включіть, будь ласка, верстат, аби ми погасили тримісячні борги з пенсій, і ви виграєте вибори в одні ворота». На що Леонід Кучма відповів приблизно таке: «Ні, хлопці, я цього не зроблю. Занадто велику ціну ми вже заплатили за те, аби мати нині стабільну грошову одиницю й аби покінчити з інфляцією. Наші люди вже натерпілися. і навіть заради перемоги на виборах я собі не дозволю розкручувати черговий виток інфляції». Це була державницька позиція президента України. Він не поставив на перший план свої амбіції, а працював в інтересах держави.

Пригадую, коли мені вручали букети будяків, присилали листи зі схемами, де мене начебто мали повісити за те, що я підтримую Кучму, бо, мовляв, він продасть Україну «москалям». Проте Кучма Україну нікому не продав, а навпаки – зцементував її. А те, що проти нього певні спецслужби зробили спецоперацію з приводу ўонрадзе — «кучмагейт», то це окрема тема.

Також державним діячем я сміливо можу назвати нині Віктора Федоровича Януковича. Я ж не просто говорив, що Україна має свого Черчілля. Свого часу Черчілль сказав: «В Англії немає вічних друзів, в Англії є вічні інтереси». і всю свою політику він проводив відповідно до інтересів Англії. При тому, що народ Англії був свого часу невдячним йому за це. Адже, як відомо, його знімали з посади, але він знову повертався і ввійшов у світову історію як визначний діяч своєї країни. В особі Віктора Федоровича я теж бачу великого державного діяча і реформатора України. Були і є великі, значимі постаті в науці, мистецтві, літературі. Ними пишається Україна.

 

Як ви ставитеся до поширеної думки про балансування України впродовж 20 років, що український корабель повертає то на демократичний Захід, то до авторитарної Росії, тому Україна не йде вперед, а тупцює на місці?

 

— Україна ніколи не тяжіла до Росії. Ні при Леонідові Кравчуку, ні при Леонідові Кучмі, ні при Вікторові Ющенку, ні нині не тяжіє при Президентові Вікторові Януковичу. Україні було вигідно і так залишається й надалі розглядати Росію як стратегічного партнера в плані економічних відносин. Тому що 40 млрд. доларів товарообігу з цією країною за перше півріччя — це серйозна цифра, за якою стоять наші робочі місця, зарплати й пенсії.

Нас 20-й рік приймають у Європейський союз. і ще невідомо, коли це відбудеться. Але ми таки будемо в ЄС!

Однак ми повинні розуміти, що такий великий світовий гравець, як Росія, абсолютно не зацікавлений у тому, аби Україна була в ЄС. А Західна Європа та США не зацікавлені, щоб сваритися з Росією, бо у них є свої економічні інтереси. Кожен захищає інтереси своєї держави. Отож наразі розклад сил тут очевидно не на користь України. Тому нам треба нарощувати м’язи, ставати багатшими і сильнішими.

 

Останнім часом ведуться розмови про те, що перед Україною є серйозні загрози, аж до втрати незалежності. Чи мають вони, на ваш погляд, реальне підррунтя?

 

— Це стара пісня. А здобуття Україною незалежності — це необоротний процес. Як тільки на носі вибори, то починається: «Вибирайте мене, я врятую Україну, бо її продають». Але, слава Богу, за 20 років ніхто її не продав, не продає і ніколи продати не зможе. Бо українці — вже не той народ, який можна залякати. Україна, в тому числі Донбас, Луганщина, Дніпропетровщина, ніколи не піде проти своєї незалежності. Отож говорити про якісь загрози — це просто від лукавого....

 

Чи не сумно вам від того, що у зв’язку з економією коштів 20-річчя незалежності не відзначатимуть так урочисто — військовим парадом?

 

— Я не є прихильником того, щоб виганяти техніку і гуркотіти по Хрещатику. Ну погуркотіли, і буде, як у «95-му кварталі»: «Ти навіщо парад організував? — Сусідів лякав! — Ну то що, налякав? — Ні, бо вони не дивилися!». Поки стягують ту важку техніку, перекривають Київ на два-три дні. Навіщо цього, коли можна зробити красиве дійство? На військовий парад треба витратити близько 50 млн. Що, нема де ці гроші діти? Тим більше військова техніка — це демонстрація сили. Ми що, плануємо на когось нападати? Ми ж мирна держава...

 

Що обнадійливого хотіли б ви сказати краянам з нагоди найбільшого державного свята — Дня незалежності України?

 

— Вірити в те, що пройде буквально кілька років — і Україна стане великою квітучою державою. Нині ми готуємося до «Євро-2012». У 2012 році на Прикарпатті відбудеться чемпіонат Європи з авторалі, в 2013-му проведемо чемпіонат світу з авторалі. А на чемпіонат світу лише з одним французьким гонщиком, який має клуб своїх фанів, приїжджає 20 тисяч уболівальників. Загалом нам потрібно буде прийняти понад 300 тисяч туристів. із врахуванням того, що економіка держави стабілізується, зростатиме з кожним роком і добробут людей, підвищуватимуться зарплати, пенсії, дедалі більше здаватимемо в експлуатацію об’єктів соціально-культурного призначення. Все йде до кращого — така логіка розвитку Української держави.

 

газета "Галичина"


24.08.2011 2601 0
Коментарі (0)

17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2427
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

19540
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1748
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1221 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2269
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3875

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

140

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2011

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

698

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1312
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

381
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

908
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24404
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

639
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

612
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

749
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1643
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8053
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

492
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

782
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2057 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

739