Михайло Ноняк понині обіймає посаду заступника Міністра доходів і зборів, проте вже ліквідованого міністерства. Донедавна відповідав за боротьбу з корупцією в органах доходів і зборів.
Про набутий досвід, про свої враження від роботи системи фіскальних органів, про боротьбу з корупцією, про нові призначення…
«Певне розчарування, можливо - «так», проте це імпульс не опускати руки, заряд – боротися далі. Для мене принципово розбити цю корупційну стіну, яка вибудовувалася роками на шляху України до гідного європейського життя, проти якої ми повстали та боролися на Майдані».
Звичайно, не можна не погодитися з тим, що прийняття українцями хабарництва як норми поведінки неминуче впливає на масштаби корупції. Є той, хто дає, є той, хто бере. Як-то кажуть, попит породжує пропозицію. Дійсно, система органів влади покращає, якщо провести нарешті, всім обіцяну люстрацію, на яку так всі чекають. Але в мене виникає два запитання: чи дійсно люстраційні заходи можуть вплинути на роботу системи в довгостроковій перспективі та чи буде в нас та політична злагоджена воля для прийняття акту про люстрацію на законодавчому рівні? Стосовно останнього, сподіваюся, що так!
За півроку зволікання ми маємо наступну ситуацію, ті, хто був причетний до злочинів проти суспільства, проти держави вже втекли з країни, а інші злочинці залишилися й просто перейняли нові гасла, як-то кажуть «переформатувалися».
Що я маю на увазі, говорячи про довгострокову перспективу у розрізі ефективності боротьби з корупцією. По-перше, щоб побороти корупційну складову, що вибудовувалася роками в нашій державі, потрібно вирішити одну системну проблему - її головне джерело, при чому головна причина її не в культурі, не в менталітеті, не в моральних цінностях людини.
Вона полягає в наступному: необхідно зробити все, щоб покарання за хабарництво було неминучим, а наслідки у багато разів перевищували вигоди від отриманих хабарів.
Дійсно, передбачене Кримінальним Кодексом покарання за хабарництво вже досить високе, але це ніяк не зупиняє корупцію.
Це означає, система судочинства не змінилася, вона досі працює за старими схемами. Зміна суддів, люстрація судової влади дала б суспільству можливість нарешті вільно дихати.
До прикладу, повертаючись до податкової та митної сфери. За півроку за хабарництво проти працівників Міндоходів розпочато чимало кримінальних проваджень. Факт одержання хабара зафіксувати дуже тяжко, погоджуюсь, спіймати «на гарячому» хабарника справа не із простих. Але, що обурює найбільше, коли починаєш вимагати справедливого вироку, а мінімально 368 стаття КК для службових осіб вимагає 5 років, то отримуєш зовсім інше – одні «умовно» у більшості випадків! Навіть й зовсім відпускають за недостатністю доказів, бо, мовляв, «загубився» важливий папірець.
Тому, чи можна у такій ситуації сподіватися, що справедливе покарання врешті-решт неминуче настане?
Інша сторона медалі, на сьогодні в середньому заробітна плата держслужбовця в центральних органах влади складає біля 3 тис. гривень, в районах, областях, селах працівники державних структур отримають ще менше.
Всі кошти бюджету йдуть на війну – підтримку обороноздатності нашої країни. Виникає велика потреба у ресурсах по відновленню економіки, відбудові звільнених територій, ремонту, переселенню людей, тобто потреба у коштах на ліквідацію наслідків війни також значна. Економіка України просто не в змозі на сьогодні забезпечити достатнє зростання доходів громадян, соціальних стандартів.
І саме недостатній рівень доходів наших громадян, нажаль, у великій мірі породжує корупцію.
Отже перший висновок, який хочу зробити – одним з головних кроків у подоланні корупції повинні стати посилення переслідування і максимальне збільшення вірогідності, що хабарник врешті-решт заплатить суспільству справедливу ціну за свої діяння, втратить роботу або опиниться у в'язниці.
І лише в разі достатньої заробітної плати за працю ми зможемо з чистою совістю заявити, що цей конкретний злочинець дійсно заслужив на таке покарання. Що це покарання – справедливе.
Тому, не надавши справедливу оплату праці в державному секторі, складно говорити про покарання. Спочатку потрібно створити нову систему стимул-реакцій, а вже лише потім чогось вимагати.
Також неодмінно – боротьба з корупцією повинна зосередитися на покаранні хабарників завтрашніх. У цьому аспекті питання кадрового реформування Міндоходів у Державну фіскальну службу заслуговує на особливу увагу з боку суспільства.
Який стан справ на сьогодні – бізнес, прості підприємці досі потерпають від «наїздів» податкової, від вимагання сплати податків наперед, від корумпованих схем, які й понині існують.
Прийшовши сюди працювати в квітні місяці я побачив, що багато людей, які працювали в цій системі, продовжують спокійно працювати «на благо» суспільства. В мене велике бажання все змінити. Проте один в полі не воїн, потрібна злагоджена робота, потрібна команда, люди, які б прийшли працювати і поділяли ті ж самі погляди, були однодумцями, як-то кажуть, об’єднані спільною метою – знищити корупційні схеми, звільнити та покарати тих чиновників-хабарників, які були задіяні в «схемах», а головне не допустити на посади, до роботи тих, хто підозрюється, тих проти кого є застереження та підозри.
Проілюструю на даних статистики, так, трохи більше ніж за півроку підрозділами внутрішньої безпеки направлено 780 матеріалів до правоохоронних органів щодо правопорушень з боку працівників Міндоходів, з них розпочато 230 кримінальних проваджень, з яких 18 – за хабарництво, а звільнено, це при тому, що за 6 місяців проведено більше 2 тис. службових розслідувань та перевірок, лише 38 осіб.
Загалом з митних та податкових органів з початку року було звільнено більше 2000 людей. Але частина цих людей пішла або втекла з попереднім керівництвом, інша пішла добровільно. Цією статистикою людям лише «замилюють» очі.
«Проти чого боролися на те й напоролися»
Я гадав, що обличчя Міністерства доходів і зборів зміняться, що спільними зусиллями нового керівництва вдасться провести жорстку кадрову ревізію. Таких дій вимагає й громадськість. Суспільство досі чекає на такі кроки з боку влади, хотілося вірити, що не дарма.
Хабарники нікуди не поділися, надалі працюють і «схеми». По великому рахунку наші підприємці не відчули полегшення.
Майже за три місяці моєї роботи на посаді заступника Міністра доходів і зборів мені вдалося чимало зробити, нажаль, не так багато як хотілося. Ви ж розумієте, що дуже важко працювати у ворожому середовищі. Проте вдалося підняти показники у боротьбі з корупцією, на 35% підняти її ефективність.
На мою думку, потрібна команда, а командної злагодженої роботи я тут на сьогоднішній день не бачу. Ми начебто бачимо якісь певні позитивні урядові ініціативи, рішення, чуємо про ефективні заходи, проте запитайте у підприємців, що змінилося?
Після Майдану, коли до влади пропонувалися люди з громадськості, з бізнесу за для того, щоб знищити корупційні схеми. У владу таких людей, на превеликий жаль, потрапили одиниці. На сьогоднішній день в органах державної влади так й залишилася проблема кадрів. Багато тих, хто працював з попередньою владою злочинців ще й досі обіймають свої посади, а при задекларованій ревізії в нас відбулася формальна ротація. В областях кадри в нас по суті взагалі не змінилися. Ти працював в одній області, тебе призначили в іншу.
Нажаль я не був наділений повноваженнями призначати кадри в Міндоходів, тільки надавати рекомендації. Багатьох людей, яких пропонував, які були готові прийти і щось змінювати на краще, просто «не пропустили». Тут за кожний портфель йде боротьба, від великого до малого. Тому звичайній людині, молодому спеціалісту просто дорога сюди закрита. Всі кадрові питання вирішуються у форматі домовленості, набирають «своїх».
На мій погляд, в органах влади склалося наступне, що потрапляючи в "систему", автоматично високопосадовець стає власником бізнесу у вигляді свого робочого місця.
Що стосується податківців та митників, то з метою відбору «правильних» службовців працює рада з кадрових питань Державної фіскальної служби, знов ж таки, рішення якої несуть лише рекомендаційний характер, останнє рішення за головою ДФС.
Цікаво було б подивитися, через певний час, коли ДФС закінчить формування нового штату фіскалів, на те, а кого саме взяли на роботу, чи взяли тих, самих обіцяних, випускників вузів, чи взяли когось з підприємців, з числа звичайних людей, які мають відповідну освіту, проте не мають стажу роботу на державній службі.
До-речі, мною активно висувалася ідея перевірки на поліграфі нових кандидатів на керівні посади у фіскальні органи, яка була підтримана керівництвом. Але досі жодної перевірки ще не відбулося. Дійсно, це річ добровільна і ніхто не може змусити тебе протестуватися на детекторі. Але повірте, приклад вищого керівництва став би стимулом для інших, щоб не виникло жодних сумнівів.
Зараз складається таке враження, що людей з чистими намірами умисне не сприймають, блокують їх пропозиції. Розчаровує також й те, що з часів «совка», ми все ще зберігаємо оту чиновницьку кастовість, а бюрократичних перешкод стільки, що простим спеціалістам сюди двері просто зачинені.
Знову повертаюся до проблеми - низька заробітна плата. Людей, які живуть по совісті багато, чимало охочих працювати в податковій та митній сфері і щось дійсно змінювати на краще. Але потрібно годувати себе, родину, сплачувати комунальні рахунки і т.п. Як бути? Це при тому, що фіскали отримали статус служби, це означає, що їх заробітні плати стануть ще меншими.
Цю проблему можна вирішити. Давайте проаналізуємо – ніде у світі немає такої «роздутої» чиновницької машини. Сьогоднішня цифра по Україні – це майже 57000 осіб тільки податківців та митників. Тут не потрібно далеко ходити. Лунають постійні заяви про електронне декларування, про перехід до комп’ютеризованих систем сплати податків, розвиток електронних сервісів, про покращення адміністрування податків і т.п. Тобто, насправді потрібно прибрати людський фактор, дублювання функцій, скоротити кількість перевірок.
Якщо б вдалося реалізувати навіть половину від заявленого, то можна було фіскальну машину скоротити в рази. А людям, які б залишилися працювати, чесним та сумлінним службовцям, запропонувати гідні умови оплати праці.
Як би митниці не були діряві
Потрібно визнати, що проблема з митницями є, передусім це стосується їх належної роботи щодо протидії ввезенню в країну нелегальних товарів, контрабанди тощо. Все це видно неозброєним оком, навіть на прилавках магазинів є товари, які офіційно не імпортуються в нашу країну.
Нелегальний імпорт є – «чорний» і «сірий». Це факт. При чому левова її частка випадає на південно-західний кордон. Також великий потік такого товару йде з Криму у зв’язку з відсутністю повноцінної митниці на кордоні з півостровом.
На сьогодні в нас 81 автомобільний пункт пропуску, оснащення вагами для зважування легкових та вантажних авто мають 27 митниць, 7 з цих ваг несправні, решта – застарілі. Що ми маємо в результаті - машина заїжджає на митний контроль, в документах зафіксована одна вага, а реальна вага зовсім інша, або в митних документах зазначений один товар, а по-факту завозять зовсім інше.
Впровадження автоматизованої системи контролю за переміщенням транспортних засобів в автомобільних пунктах пропуску вирішило б проблеми дірок митниць та ліквідувало б корупційні схеми. Західні країни давно мають автоматизовані митниці. Так, це досить дорогий проект, адже це переобладнання та модернізація всіх автомобільних пунктів пропуску зважувальною технікою, сканерами та ін. Коли б вдалося це зробити, ми значно б підвищили митні надходження до бюджету і вирішили проблему корупції на кордоні.
Є, до речі, цікава статистика, де більше хабарників – серед податківців, чи серед митників. Так, із розрахунку на 1 тисячу працюючих у територіальному підрозділі осіб, середній показник щодо відкритих кримінальних проваджень стосовно митників становить 5,7, тоді, як стосовно податківців – 4,4. Відповідний показник щодо фактів одержання хабарів у митників майже вдвічі перевищує податкову службу.
Повертаючись до питання, а що далі… Створена фіскальна служба, призначені нові керівники, а що далі, покаже життя…Люди все бачать, все розуміють, настане той день коли спитають, а що зробили ви?
Марина Капко