Минулого тижня Івано-Франківськ відвідала мовознавиця та докторка філологічних наук Ірина Фаріон. В рамках поїздки жінку запросили на кілька етерів місцевих телеканалів.
Зокрема, мовознавиця дала інтерв'ю у програмі "Сила слова", пише Фіртка.
"У нас немає характеру. Це найперше. Минуло стільки часу колонізованого мозку, окупації та різних залежностей. Така страшна програ - 1917-1921 роки - сто років перерва у розвитку, чотири покоління, насправді закріпачених чужою і дикою ідеологією.
Коли нація виграє війну? Коли є дух, що тіло рве до бою, коли є героїзм, і коли він масовий, а не окремих людей. Це, власне, те, чого українців позбавили.
Крім того, ця колонізована ідеологія творила з нас жертв. Тому потрібно все це максимально відмотувати, і повертатися до того періоду, коли українець без зброї у руках - це не людина.
І нарешті третє - риси, які формували у часи окупації - пристосуванство. А це породжує лицемірство, брехню і фальш. І ось синтез цих трьох речей забезпечив нам стоп-кран у розвитку. Тому ця війна, яка триває сьогодні - наш шанс прокинутися", - зазначила Фаріон.
читайте також: Львів "перетворився на місто диверсантів" через російськомовних переселенців, - Ірина Фаріон
Мовознавиця процитувала Євгена Маланюка та наголосила, що війна - це смерть, але водночас й безсмертя.
"Тобто ми врятували державу, не зважаючи ні на що. Держава стоїть. У нас зброї у стократ менше, сили фізичної також, всередині країни катастрофа, але ми стоїмо", - наголосила Ірина Фаріон.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
"Такого немає у жодній країні", - Фаріон щодо законопроєкту про англійську мову в Україні
Не лише Фаріон багато відчувають що щось не так. Той підйом перших днів нападу орків не міг тривати вічно, далі мали працювати розумні і справедливі правила ведення довготривалої війни, а цього не спостерігається.
Відставка Залужного не просто так виникла - немає просування вперед, а лише ще іще людей в окопи?
Всередині країни теж бачимо як ловлять чоловіків по вулицям.
Проросійські далі в депутатах - не позбавлені влади і капіталу, відверто вичікують щоб не нарватись на лінчування. Росмайно не повністю націоналізоване. Транзит росгазу далі йде територією України, хоча можна було як ті "польські фермери всемогутні" заблокувати наче уряд ні при чому.
Росіяни-уроди ж не сплять. Терор, який вони влаштовують в Україні в додаток до військових дій - це ж не забавка "от скуки". Процент ракет на житлову і обстріли міст прикордоння, кварталів Харкова Херсону.
Повідомлення масове про мінування шкіл по всій країні вже який тиждень.
Та навіть голова ТрО Черкас, який закликав стріляти у ногу хто не виходить з машини і не мобілізується (бо й так москалі в свою армію потім мобілізують) і тут навіть не про ставлення до людей як до кріпаків, які або за мене воювати "безропотно" або за москаля доведеться. Так "Отамана Сірка" викликають ослабити спротив російському царю.
Та навіть до Лубінця треба придивитись і поширених ним і ЗМІ заяви "звільнили з посади у міській раді у Коломиї за сексистські вислови: назвав депутатку відьмою", хоча його й так звільняли. Це для чого щоб люди боялись жінок хоч якось по жіночому виділятм щось сказати? Одразу бити якщо що? Бо то звичайна адміністративка порівняно з "сексистськими висловами"?
Терор - це залякування. Навмисний, десь може ненавмисний (а може і ні), але він не просто так, його завдання у війні цілком логічне - ввести в ступор жертву.
Залякані терором нічого не можуть робити - перестають активно опиратись. Це не можна скидати з уваги. І не допомагати цьому. Нажаль клепок у влади зрозуміти це поки невистачає.
Щодо куди поділись мобілізовані і національний підйом. Частина громадян просто громадяни, а не спартанці українські. Останніх мало і їх треба було Залужному Зеленському і всім берегти як зіницю ока, а не тепер плачі розводити і дайте ще 500 тис кого небудь бо москалі 400 тис збираються мобілізувати.
Друзенко (один з тих хто казавав що війна буде і Байден не жартує) розумно зауважив - що українці не мають власності, наприклад землі, а інші (хто має квартири) не відчувають себе власниками - тому вибирають втікнути при можливості. Насправді і в селах і в містах люди мають у власності і клаптики землі і квартири, та чиновники і олігархи забрали відчуття "постійної власності" і перспектив. Ось про це мова. Думав це лише я так вважаю, добре що є ще хтось.
І це усе докупи - і є проблеми мобілізації і нереалізації національного підйому.
Як вирішувати? Українці у владі, якщо українці, мають це враховувати і почати перестати тупити.