«Ми маємо величезний брак кадрів»: Святослав Никорович про наслідки проблем в освіті

В Україні потрібно змінити підхід до освіти, зокрема посилити роль точних наук, критичного мислення та відновити престиж вищої освіти.

Про це заявив заступник міського голови Івано-Франківська Святослав Никорович в інтерв'ю ТРК «Вежа», пише Фіртка.

На його думку, систему освіти варто не постійно реформувати, а вдосконалювати. Особливу увагу, каже посадовець, слід приділяти математиці, фізиці, хімії, а також престижу професій учителя й науковця.

«Відколи я себе пам'ятаю, у свідомому віці ми постійно живемо в якихось умовах реформ. І мені вже це слово не подобається. А чому не вдосконалювати?» — зазначив Никорович.

Святослав Никорович вважає проблемним розмежування шкільних предметів, зокрема математики, фізики та хімії. За словами заступника мера, ці дисципліни мають доповнювати одна одну, адже саме фундаментальні знання формують здатність людини мислити.

«Фізика, математика, хімія мають іти нероздільно. Тобто вони мають взаємно доповнювати одна одну. А коли ми це все роз'єднали, розділили, то воно вже йде якимось таким сумбуром. Програми між собою не взаємопов'язані».

Никорович додав, що такий підхід призводить до браку фахівців і недобору студентів на природничі та технічні спеціальності.

«Ми маємо величезний зараз брак кадрів. Ми маємо недобори в університетах. Найбільше — в університетах. Подивіться, який набір на математику, фізику або хімію. Хоча математика є основою програмування», — наголосив посадовець.

Окремо він звернув увагу на значення точних наук для розвитку інженерії та технологій.

«Зараз, коли нам треба проєктувати ракети, інженерію і тому подібне, а звідки ми маємо набрати, як ми все поламали?».

Посадовець також висловився про критичне мислення. На його думку, сучасне суспільство дедалі частіше сприймає інформацію емоційно, що робить людей більш вразливими до маніпуляцій.

«Ми втратили критичне мислення. Ми в XXI столітті перейшли від критичного мислення до емоційного інтелекту. Люди почали мислити емоціями. І це дуже кепсько і погано, тому що куди тоді такий наш розвиток може призвести?».

Никорович вважає, що саме математика, фізика, біологія та інші точні науки дають людині інструменти для критичного мислення.

Окремо заступник міського голови наголосив на відповідальності за слова, зокрема в соціальних мережах. За його словами, необґрунтована критика й образи можуть мати серйозні наслідки, особливо під час війни.

«Суспільство має бути дуже відповідальним до кожного свого рішення. Чи це голосування на виборах, чи це коментар. Тобто це все має бути дуже важливо. Тому що образити людину дуже легко», — сказав Никорович.

Як приклад посадовець навів роботу комунальної установи, яка, за його словами, отримала грант у розмірі 1,6 мільйона злотих, що становить близько 20 мільйонів гривень, на ремонт будівлі перинатального центру.

Водночас місто працює над залученням подальшого фінансування та міжнародною співпрацею. Серед важливих проєктів він назвав будівництво депо для електробусів та автобусів.

«Нам дуже зараз важливо реалізувати проєкт будівництва депо для наших електробусів і автобусів. Але щоб такий проєкт реалізувати, нам треба його намалювати, нам його треба створити.

І тут постійне контактування з різними донорами і з різними фірмами, які це можуть зробити з Європейського Союзу», — розповів посадовець.

Окремо Никорович висловився про вищу освіту. На його думку, її надмірна масовість призвела до втрати елітарності.

«Не можна всім давати вищу освіту. Для чого? Для чого це робити? Ми знівелювали в якійсь мірі вищу освіту», — вважає він.

Посадовець наголосив, що Україні потрібно відновити престиж науки та професії викладача.

«Якщо ми хочемо реалізувати країну і хочемо, щоб ця країна була реалізована, ми маємо відновити повагу до вчителя, викладача, відновити там елітарність. Тобто все-таки думка має бути вагома, а не зневажена», — підсумував Никорович.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

З вересня в Україні стипендії для студентів зростуть вдвічі


Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2544
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1400
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2677
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1784
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1848
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2287

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

523

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

665

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1872

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1242
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29320
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11199 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5198
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23431
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1648
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6156
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

885
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1207
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2183
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2637