Марш в урвище

 

Любой генерал, чьи танки окажутся на улицах Киева, быстро сообразит, что он куда авторитетнее президента.

 

Появление в медиа заявления общего собрания Министерства обороны Украины - еще одно доказательство того, что в стране полным ходом идет осуществление латиноамериканского сценария из недавнего прошлого. Не знаю, читал ли сам Виктор Янукович романы Габриэля Гарсиа Маркеса или Марио Варгаса Льосы, но тот, кто ему советует – явно очень начитанный человек. Или же мы должны предположить, что авторитаризм имеет свои непреложные законы – и всегда развивается по одной траектории.

 

Судите сами: в самом начале мирных протестов власть пытается расправиться с ними с помощью милиции и отрядов специального назначения. Когда оказывается, что эти попытки приводят не к усмирению, а к расширению протестов, принимается решение о дестабилизации ситуации в стране – чтобы "сами люди" попросили власть навести порядок. Так на улицах Киева появляются хулиганы-"титушки", начинающие жечь машины и терроризировать прохожих. Но горожане даже и не думают просить у власти наведения порядка – напротив, они начинают сами отлавливать хулиганов и обвиняют правоохранительные органы в пособничестве беспределу.

 

Тогда власть переходит к запугиваниям: в стране начинают орудовать "эскадроны смерти", активистов похищают, убивают, пытают, калечат, неизвестные приходят в квартиры журналистов и общественных деятелей. Но это не снижает градус протестного движения, наоборот – люди готовы к дальнейшему сопротивлению, потому что понимают, что у них просто нет другого выхода.

И тогда на сцене появляется армия. Она просто не может не появиться, потому что власть ощущает, что с помощью одних только правоохранительных структур и наемных убийц народ ей не победить. И власть решает, что нужны танки.

 

Если это только угроза войсками – это еще полбеды. Но если нет – тогда катастрофа неминуема, а ее последствия непредсказуемы.

 

Впрочем, непредсказуемы – это я погорячился. В истории Латинской Америки уже все описано. Любой генерал, чьи танки окажутся на улицах Киева, быстро сообразит, что он куда авторитетнее президента или премьера и что власть валяется под ногами. Уже через несколько часов мы узнаем об отмене действия Конституции, роспуске парламента, запрете политических партий, создании Высшего совета национального спасения. Несогласных будут расстреливать специально созданные военные трибуналы, причем депутаты-"регионалы" могут оказаться в одной камере с оппозиционерами. Президент скроется в неизвестном направлении – если успеет. Часть политиков-демократов создаст в Варшаве парламент и правительство в изгнании. Часть политиков-"регионалов" присягнет режиму. Часть населения будет приветствовать новую власть – в особенности после того, как появится декрет о национализации предприятий, ранее принадлежавших "олигархам".

 

В это время в стране начнет шириться повстанческое движение, координируемое правительством в изгнании. На западе и центре страны повстанцами окажутся недавние активисты Майдана, на востоке и юге повстанцам будут помогать "олигархи", рассчитывающие на восстановление закона и возврат собственности. В Крыму стабильность будет обеспечивать Черноморский флот России, под прикрытием которого на полуострове будут высаживаться все новые и новые войска соседней страны.

 

Террор станет украинской повседневностью. Ежедневно будут пропадать десятки людей. Сотни тысяч станут беженцами. Экономика рухнет окончательно. Спустя несколько лет повстанцы, "олигархи" и остатки донецкого клана смогут организовать широкомасштабное восстание против хунты – при этом часть вооруженных сил перейдет на сторону народа.

 

После нескольких дней тяжелых боев, превративших в руины центр Киева, военный диктатор и его окружение бегут из столицы. Пройдут внеочередные президентские выборы, на которых неожиданно победит кандидат-реформатор. Страна начнет медленно выздоравливать, пробуждаясь от оказавшегося реальностью страшного сна.

 

И это уже не утопия. Это то, что произойдет, если мы не заставим власть договориться с народом.

Віталій Портніков,

 


Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2011
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1115
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1263
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1710
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2889 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3982

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1196

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

689

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

459

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1219
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5833
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5381
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10783 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1612
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1508
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1234 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16010
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

588
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1588
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2037
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1934