Марк Лівін: Я вдячний Всесвіту, що зі мною таке сталося

 

/data/blog/73746/ff6bd14b632e93e6b90b8b0ae59deb12.jpg

 

Марк Лівін — сучасний український письменник, блогер та музикант, лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у номінації “Проза” за повість “Життя та інша хімія”(2012), автор збірки коротких оповідань «Книжка» та ще не опублікованої «Люди погоди».

Марк є одним із багатьох франківців, кому, на жаль чи на щастя, свого часу рідне місто стало затісним. Для реалізації себе, своїх планів та задумів довелося змінити затишні, спокійні вулиці Івано-Франківська на шалений темп столиці, а з ним і безліч можливостей та шансів.

Підкорити Київ не було в його планах. Швидше за все – втілити у життя те, чому було замало місця тут, у Франківську. Скоро на полицях книжкових магазинів з`явиться його нова, вже третя, книжка. Презентації, літературні вечори, поетичні читання, гарна музика, творчі бесіди з колегами та читачами – все це тепер його життя.

 

/data/blog/73746/38abf6074a5cf9d09514a50c4facaf20.jpg

 

В залі, де Марк презентував свою книгу в Івано-Франківську, не було вільного місця. Його аудиторія – це така ж молодь як і він сам: прогресивна, спрагла до чогось нового, але, при цьому, незмінно романтична. Аншлаг на презентації в рідному місті, так як і в інших містах, говорить лише про те, що якісна творчість, в будь-якому її прояві, потрібна сучасній молоді. 

Чим живе молодий франківський автор, що надихає  його на творчість, які стосунки зі столицею та з малою Батьківщиною.

Про все це Марк Лівін розповів Типовому Франківську.

 

марк3

Про життя

Іноді мені здається, що життя йде повз мене, доки я працюю. Потім я думаю, що моя робота – це і є моє життя. Бо, не дивлячись на дрібні негаразди, я все одно дуже люблю те, чим займаюся. В більшості своїй життя – це те, що з нами стається, доки ми чогось чекаємо. Тож зараз я вчуся жити тут і тепер, насолоджуватися тим, що відбувається зі мною щомиті, вчуся новому, пізнаю, люблю, мандрую. Аби очікування стало усвідомленим.

Моє теперішнє життя докорінно відрізняється від життя у Франику. Там я більше тусив, гуляв з друзями, бавився в музику. Після переїзду життя набрало обертів і наразі цей темп шалений. В середньому я 12-15 днів на місяць проводжу в дорозі. Презентації, лекції, зустрічі, читання. Крім того є робота та близькі люди, яких я люблю і хочу бачити. Мене змінило місто та люди в ньому. І я вдячний Всесвіту, що зі мною таке сталося.

Про творчість

За тиждень виходить нова книга. «Люди погоди». Плануються презентації, читання, лекції. Крім того найближчим часом я почну викладацьку діяльність. Більше нічого не розповім, бо решта речей поки на стадії задуму. Якщо розкрию карти передчасно – можу програти.

Мені багато пишуть – кличуть на всілякі читання і презентації, пишуть подяки за творчість і бажають натхнення. Перед кожною презентацією я плачусь, що не хочу її. Не тому, що насправді не хочу, скоріш тому, що боюся розчарувати людей, які мене читають. Тому щораз я викладаюся на максимум. Аби не було соромно ані мені, ані людям, які мене бачать-чують.

Творче життя – це те, чим я живу, це взагалі увесь я. 

життя_та_інша_хімія

Про долю

Я вірю в те, що людина протягом життя може обирати нескінченну кількість разів. Якщо тобі щось не подобається, або щось тебе парить, ти можеш обрати інший варіант ситуації. Як у своїй голові, так і в повсякденних справах. У моєму житті доля – це повна відповідальність за те, що я роблю і обираю.

Я свідомо обрав те життя, яке маю, я його дуже-дуже сильно хотів. І наразі воно залежить тільки від мене.

 Про успіх

Мені здається, зовнішні прояви успіху у житті відіграють мінімальне значення. Я неуспішний у багатьох-багатьох дрібницях, які формують життєвий бекграунд. Від нього залежить моя поведінка та сприйняття мене іншими людьми. Я часто імпульсивний, часом зловживаю різними дрібними кайфами, не завжди можу дослухати опонента до кінця. Я можу несвідомо образити чи покепкувати над людиною. Через це відбуваються дрібні внутрішні конфлікти, які все псують.

На мій погляд – успіх – це коли ти живеш у гармонії зі собою та світом. А те, скільки в тебе читачів, бабла чи інших суєт – питання десятого порядку.

Щодо успіху у творчості – це залежить від особистих амбіцій людини. Мені здається, головне у цьому питанні – реалізація свого потенціалу. А в якій кількості (чи десять книжок чи одна збірка) – питання індивідуальне.

Про натхнення

Надихають деталі. Те, що не лежить на поверхні. Тому я так рідко пишу художні тексти – бо знайти особливість у буденності і розповісти її через призму історії – ціла наука. І наразі я цьому вчуся. 

марк5

Про Київ

Київ – місто, куди я завжди хочу повертатися. Це як з хорошою роботою – ти прокидаєшся вранці і тебе не напрягає, що тобі зараз треба йти в офіс, бачити всіх цих людей, виконувати обов’язки. Бо все воно серцю приємне.

Місто непросте і не всіх приймає. Від багатьох друзів чув щось на кшталт: як ти тут живеш? Їх дивує темп міста, байдужі люди в метро (це тільки на перший погляд) і таке інше. Насправді ж тут більшість сконцентрована на самореалізації. За якийсь час і сам починаєш цим перейматися: ставиш собі задачі, вирішуєш їх. Думаю, якби я колись не переїхав до Києва, навряд став би тим, ким хотів.

 Про Франківськ

Франик дуже настроєвий. У лютому він може здатися сірим та непривітним. У травні ти можеш закохатися в його парки та кафешки. В листопаді розлюбиш через громадський транспорт та погані дороги. Насправді ж це все – одне місто, яке буває у різних настроях. І якщо ти його справді любиш – то приймаєш зі всіма дрібними негараздами.

Я люблю Франик. Я не називаю його якось інакше. Тут багато моїх друзів, величезна кількість талановитих людей, гарна інфраструктура, багато кльових закладів. Якщо у мене бувають якісь негаразди або ж мені просто хочеться відпочити – я приїжджаю сюди, винаймаю житло в центрі і живу повільним розміркованим життям.

У світі немає міста, яке б дало мені більше, аніж Франик.

Про щастя

Для мене щастя криється в деталях. Відчиняти вікна після зими, задирати голову в небо, дослухатися, вдивлятися, сміятися, дихати-дихати-дихати, мовчати, розуміти, приймати, куштувати; робити щось вперше, робити щось востаннє, не поспішати чи поспішати, руйнувати чи будувати. Прокидатися з розумінням: я живу, я роблю це і це, я рухаюся туди і туди. Прості осяння тут і зараз, без подовження в часі. Частини великого, незмінно-загадкового й вічного.

Про майбутнє

Моє життя скидається на кермування машиною вночі. Перед собою я бачу тільки те, що з темряви вихоплюють фари. Але цього достатньо, або доїхати до пункту призначення.

Я ніколи не планую нічого грандіозного. Живу імпровізуючи, рухаюсь до того, що бачу перед собою. Це дозволяє мені бути пластичним і без проблем корегувати напрям руху.

люди_погоди


04.04.2015 2375 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1759
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

808
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1079
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1504
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2723 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3816

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

914

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

517

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

384

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1068
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5669
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5223
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10602 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1185
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7573
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

935
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1094
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15847
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

336
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1417
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1839
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1741