Марія Яремчук: Дітям відомих батьків важче досягти успіху, адже від них завжди очікують більшого

 

Марія Яремчук: «Дітям відомих батьків важче досягти успіху, адже від них завжди очікують більшого»

 

Багатьом з нас відомий вислів «Per aspera ad astra» («Крізь терни до зірок»), який означає, що людина, аби досягти вершини, має пройти важкий і часто «тернистий» шлях.

Яких «зірок» досягла та крізь які «терни» пройшла молода, але вже відома співачка, донька легендарного українського співака Назарія Яремчука – Марія Яремчук, дізнавалися «Коломийські ВІСТИ».

– Маріє, твоя стрімка слава викликає захват. У свої 20 років ти вже чимало досягла. Ти – фіналістка телепроекту «Голос країни» та міжнародного пісенного конкурсу «Нова хвиля-2012». Розкажи, чи були якісь перешкоди на початку твоєї співочої кар’єри і як ти їх долала?

– На початках бувало по-різному, але я намагаюся запам’ятовувати лише хороше, тому вже й усіх моментів не згадаю. Зараз у мене багато роботи і я намагаюся з легкістю долати перешкоди на своєму шляху. Скажу одне, чим важчий і тернистіший шлях, тим вагоміші перемоги.

Кажуть, що діти відомих батьків користуються родинним ім’ям, щоб досягти успіху. Що скажеш з цього приводу?

– Я не впевнена, що дітям відомих батьків легше досягати чогось у житті. Навпаки, є певний негативний момент, адже люди завжди очікують більшого і вважають, що дітям знаменитостей все дається «по блату». Та в будь-якому випадку бачимо безліч прикладів успішності молодших поколінь. Я вважаю, що у кожного – своє місце під сонцем, як у дітей, так і батьків.

Ти родом з Західної України. Як часто буваєш в наших краях? Де відпочивала цього року?

– Я буваю тут частенько, бо концертую по Західній Україні і, крім музичної освіти, навчаюся на політолога в Чернівецькому національному університеті. А відпочиваю я, до речі, на Косівщині, недалеко від Коломиї, де минало моє дитинство. Тут я періодично «змінюю батарейки».

Чи подобається тобі Коломия? Коли останній раз тут була і коли ще навідаєшся?

– Я люблю Коломию. В мене навіть є нерухомість тут, отож я, фактично, ваша землячка. І загалом, моє творче дитинство минуло саме в Коломиї, адже всі свої пісні я тоді записувала і зводила на студії гурту «Дзвони». Обов’язково навідаюсь до вас, щойно всі зірки стануть так, щоб нарешті мій концерт у Коломиї відбувся!

Попри свою зайнятість, ти завжди маєш гарний вигляд. Який твій секрет краси?

– Хороший сон – це рецепт номер один для гарного вигляду.

 

Ти популярна і маєш чимало знайомств, а чи зраджували тебе колись друзі чи близькі люди?

 

– Найголовніше – це те, що мої кровні близькі люди поруч і в доброму гуморі, а все решта поболить і перестане.

Чи є у тебе кохана людина? І що потрібно зробити, щоб закохати в себе таку дівчину, як ти?

– Потрібно, щоб коханого мені послав Купідон, або Святий Миколай. Поки що нікого під подушкою не знаходила (сміється).

Яке твоє хобі, крім музики та співу? Чому надаєш перевагу у вільний час?

– Я люблю фотографувати. Все впирається в музику і спів, тому що я люблю грати на фортепіано і створювати музику. Люблю мови, спілкуюся англійською, німецькою, італійською. Мені цікаво ще вивчити іврит і ще якусь екзотичну мову, де інший шрифт.

Незабаром вийде кліп на твою нову пісню, розкажи декілька слів про це нашим читачам.

– А от про це – з великим задоволенням. Наприкінці серпня ми справді випускаємо нову пісню та кліп. Пісня «Тебе я знайду» є першою в арсеналі написаних мною пісень. Тому, власне, вона, як і я, – нелірична. Кліп, відповідно, теж.

І за темпераментом, і за креативом ми зійшлися з надзвичайним балетом «Фрідом» та Оленою Коляденко, яка, до речі, стала режисером кліпу. Тому кліп ми зняли на одному диханні і з захопленням роботою. Будемо з радістю дивувати наших прихильників.

9s8eNtq0PoA.jpg

І останнє запитання. Маріє, які поради ти можеш дати молодим виконавцям і загалом людям, які бажають досягти своєї мети?

– Раджу знайти свою неповторність у музиці і якомога переконливіше донести її людям. Я бажаю всім вірити в себе і в Бога! Бажаю світла в очах, душах і серцях!


23.08.2013 1161 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1925
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1023
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1194
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1631
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2828 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3921

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1123

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

630

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

436

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1158
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5771
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5322
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10719 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1438
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1413
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7631
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1108
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15954
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

524
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1523
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1975
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1865