Мамай на порозі Європи

 

Мамай на порозі Європи

 

Все наше йде за нами, куди б ми не рушили. Цю істину варто пам’ятати перед великими переселеннями сенсів. Наприклад, при зміні євразійської парадигми на європейську.

Ось козак Мамай залишає обрії великого степу і вирушає до Абендланду, Сутінкової Землі. Шлях, в принципі, перевірений. Колись тією дорогою ходили гунни, болгари, обри, угри. Так повелось у цих землях від бронзової доби – дощові хмари линуть від берегів Атлантики до Сходу, а народи – навпаки, йдуть назустріч дощовим хмарам.

Гунни й обри десь вигибли, уграм з болгарами пощастило більше. Але козакові про них думати ліньки.

«Йоббик з ними, тими уграми», – мружиться він на світлий західний обрій.

На порозі Європи, десь у наших краях, Мамай зупиняється перепочити, випити оковитої, розкурити люльку, пограти на кобзі. Великі переселення вимагають глибоких медитацій. Без них козакам ніяк. Без них козакам і горілка не п’ється. На пласку брилу ставляться штоф і срібна чарка, поряд лягає пістоль. Сонце високо в небі, степи позаду, гори й ліси попереду. Сумніви розчиняються у хмільному напої, душа розправляє крила, пісня кружляє над теплим камінням. У гості до козака приходять видива.

Ось худорлявий, схожий на підлітка чоловік у мілітарній кепці й червоним Че Геварою на чорній футболці. Він каже: «Європа – це велика фікція, примарна конструкція, змонтована з газетного паперу й населена дивними кочовими народами. Кожний з них блукає своїми коридорами та цивілізаційними стежками, мало звертаючи уваги на голоси за стінами своєї окремої квартири».

Мамай відганяє примару довгим козацьким ковтком і хмаркою солодкуватого диму.

«Знаю тебе, чоловіче, – думає він, споглядаючи гру променів на зеленому склі штофу. – Знаю. Живеш у місті, названому на честь козака Харка, славного рицаря. Вірші пишеш. Кажеш, що в Сутінковій Землі живуть кочові народи? Також не зле. Буде з ким і на коня випити, і кобилу пропити. Адже ми – теж кочовики. Вічні втікачі від імперського затвердіння. Якось порозуміємось».

Тільки його пальці торкаються струн, як виникає нове видиво. Патлатий дядько грізно дивиться на Мамая й запитує:

«Від затвердіння втікаєш, рабе Божий? Себто від одного затвердіння до іншого? Любиш болото непевності, жабами й гаспидами населене? Трясовиння полюбивши, чи встоїш на своєму? Не никнеш до того болота? Що, думаєш, допоможуть тоді тобі твої ляхи?»

Глибоко вдихає козак лікувальний дим. Мара розповзається на окремі патли, і веселі мухи знову починають кружляти над пласкою брилою.

«І тебе знаю, баляснику, – подумки всміхається козарлюга. – Чував твої приповідки, чував. Час і мандри перемелюють все. Поки дійдемо до нового затвердіння, воно вже й розсмокчеться. Адже всі затвердіння розсмоктуються, скільки вже їх було…»

Але не минає й півгодини, як мухи злякано розлітаються від нової появи. Темна постать чи то у плащі, чи то в рясі нависає над Мамаєм.

«Камо грядеш, козаче? – Гримить вівтарним басом постать. – У землі мутантів, що змішали природи жіночу і чоловічу? Там чекає на тебе Єхидна, що при брамі останніх часів засіда!»

«Я козак Мамай, мене не займай, смішне середньовіччя! – Видихає разом із кільцями диму рицар й хреститься. – Йди геть, разом зі своєю Єхидною! Геть, до музею атеїзму!»

Може, до третьої чарки оте змішання натур його б і зачепило. Але після третьої всі натури фатально змішуються. Й усі змішання козакові тепер чисто по приколу. Він тихо сміється, дивуючись різноманітності та строкатості світу Божого. Йому таке до вподоби. Мухи над стернею дзижчать летючими андрогінами.

Мара відступає до східного обрію й там безсило клекоче.

І нові видива вже не з’являються.

Час минає, оковита п’ється, сонце припікає, мухи гудуть, козак засинає.

Уві сні бачить він засіяні рапсом лани і широкі автостради, вишневі сади і хрущів, товстіших за депутатів. Бачить китайчат у вишиванках і сомалійців, що грають на дримбах. Бачить наповнені стадіони і помальовані у радісні кольори міста, вареничні на узбіччях трас, аеробуси в аеропортах і пузаті газові танкери на одеському рейді. І тепло йому те бачити, і солодко йому дрімати.

А товсті хрущі в його сні гудуть і гудуть над безкраїми садами. Їхнє гудіння всюдисуще.

«Чому вони такі товсті, ті хрущі?» – Ворушиться у Мамаєвій голові здивування, але ворушиться воно кволо й невдовзі завмирає.

Спить козак, а над ним щораз більше мух. Ціла хмара. Вони сідають на каміння, обліплюють штоф і пістоль, заповзають до чарки та згаслої люльки. Кінь, атакований мухами, сіпається, злякано рже. Хмара мух сідає на землю і на все суще як та саранча – суцільною ковдрою. Б’ється, падає, хрипить і завмирає кінь. Проте Мамай не просинається. Вже ні його, ні коня не видно під тими мухами.

А сонце пече, ніби дурнувате. І ніяк не настане вечір.

 

Володимир Єшкілєв

ZAXID.NET


Коментарі (6)

грібоєдов 2013.11.21, 14:58
навіть так. Все гедонізм в голові. Насолода, кайф, розкумар, байдуже від чого та насолода: у когось від кейку, у когось від ванни, у когось від доброго тексту, у когось сексу, у когось від КПСС. Гедонізм, панове, гедонізм, не дарма українці так багато конопель сіяли.
abc 2013.11.21, 17:25
Класно нафантазовано, реально:)). І написано дотепно. Жадана я впізнав, а хто були інші постаті, що говорили з Мамаєм: патлатий дядько, єхидна??
Муха 2013.11.21, 18:36
Повіщо образили мух? Що значить ся картина Мамая, обсадженого мухами?
J 2013.11.21, 22:40
Lvovich sluhay Mordehai Ben David
Чупакабра 2013.11.22, 12:34
Щось цей Мамай вийшов якимось хроном. Бухає без перестанку а потімб валяється в отрубі. До речі, мухи просто так прилетіли, чи на щось конкретне?
Мамай Майданський 2013.11.22, 16:04
Мухи скоро прилетять. Тільки не чорні, а білі. І по майдану.
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2550
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

19857
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1767
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1251 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2280
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3904

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

319

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2029

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

712

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1327
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

396
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

922
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24420
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

651
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

622
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

764
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1653
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8079
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

522
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

792
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2077 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

750