Розпад коломийського промислового гіганта заводу «Сільмаш» по-різному позначився на подальшій долі не однієї тисячі його працівників.
Хтось розпочав власний бізнес; хтось подався на заробітки; хтось став мером; хтось по соціальній драбині сповз на саме дно. А колишній фрезерувальник 6-го розряду Ярослав Заграновський став майстром металевої мініатюри. Ювелірні лещата, ланцюг з прямокутників, молоточки, піраміда в піраміді, куб у кубі, чоловічий сигнет з міді тощо, – усе ексклюзивне і в єдиному екземплярі. Друге хобі взагалі унікальне, – чоловік записує різні прізвища і групує їх за тематикою. Записав уже 65 тисяч прізвищ, яких розділив на 250 тем. Роботу продовжує, пише Дзеркало Коломиї.
Хтозна, чи пан Ярослав обрав би собі таке нетипове заняття, якби не одна суттєва обставина. – він без обидвох ніг. Не хоче про своє каліцтво говорити, начебто визнаючи ущербність. Більше говорить мама, яка єдина доглядає за сином.
Ще в армії Ярослав обморозив ноги. Йшли роки, ноги постійно боліли. В останні роки роботи на «Сільмаші» без костура вже пересуватися не міг. Почалася гангрена. Вердикт медиків прозвучав, як вирок: негайна ампутація.
«Боже! Як я побачила його без ніг, мені ледь серце не зупинилося!, – згадує мама. – Вже чотири роки не встає з ліжка, чотири роки на світ дивиться лише через вікно. Нема кому його винести…».
Хоч у мами рветься серце, вона крізь сльози посміхається, розповідаючи про синове захоплення. Сам Ярослав, на диво, переповнений оптимізмом і зовсім не опускає носа. Навпаки, ще навіть піджартовує. Показує лист від комітету Книги рекордів Гіннеса, куди подавав заявку на свої металеві мініатюрні конструкції. Звідти відписали, що представники комітету можуть його включити до претендентів на рекорд лише при умові виготовлення своїх конструкцій під їхнім спостереженням. А це наразі ніяк не можливо, бо Ярослав не має вдома ані фрези, ані умов для роботи.
А ось колекція з прізвищ може дати цілком реальний результат. Треба тільки підшукати упорядника й видавця. Книга вийшла б унікальною.
Ну ж самі посудіть. Перегортавши-перескородивши цілу купу прізвищ, у їх числі іноземних, пан Ярослав знайшов найкоротше з них і найдовше. Найкоротше в світі китайське прізвище Ю. Найдовше – українське жіноче прізвище ЧЕРЕЗТИННОГУЗАДИРАЩИНСЬКА.
За тематикою прізвища розподілено за різноманітними групами. Є прізвища, пов’язані з флорою і фауною; прізвища кумедні з прив’язкою до еротики (Поцілуйко, Целковська), прізвища з нецензурними елементами (Пісюк, Блятнік, Розібаєв), «алкогольні» прізвища (Бухалов, Первак, Перегончук), релігійні (Боголюбов, Богумирський), а також прізвища, які позначають людський характер, фізичні вади, частини тіла, елементи моторної техніки та ще багато-багато різних тем зі сфери діяльності та побуту.
Ярослав Заграновський стверджує, що не існує такого поняття у людському мовленні, яке не відобразилося б у прізвищі. Іншими словами, геть усе, що ми можемо означити словом, «прилипає» до прізвища. Принципово не вносить до свого переліку цей цікавий чоловік лише дві теми: тему смерті і бісівщину.
